Опис досвіду роботи на тему "Формування предметних компетентностей учнів шляхом використання елементів мультимедійних технологій на уроках історії"

Куцурубський ліцей імені Т.Г.Шевченка

Формування предметних компетентностей учнів

 шляхом використання елементів

мультимедійних технологій на уроках історії

                                                                              Опис досвіду вчительки історії

                                                                              Куцурубського ліцею

                                                                              імені Т.Г. Шевченка

                                                                              Бохни Світлани Олександрівни

                                                              Якщо б свідчення очей мали більшу

                                                              силу, ніж свідчення розуму, то пальму

                                                              першості в мудрості слід було б

                                                              віддати, безсумнівно, орлу

                                                                                                                  Апулей

На зламі тисячоліть світові глобалізаційні процеси пришвидшили формування інформаційного суспільства, що поступово витісняє постіндустріальне. За цих умов інформація та знання стали головними   продуктами виробництва. Інформація до споживача надходить з багатьох джерел - як традиційних, так і віртуальних. Зазвичай найбільшого інформаційного впливу зазнає найвразливіша категорія - діти. Вони користуються мобільними телефонами, планшетами, розважаються за допомогою портативних гральних приставок та мультимедійних   програвачів.  На жаль, цей вплив перетворює  наших дітей на візуалів, у яких атрофована потреба читати і мислити та самостійно здобувати знання. Це, в свою чергу, нівелює зусилля педагогів щодо формування ключових та предметних компетентностей у школярів. 

   А чи можна перетворити “інформаційних ворогів” на “дидактичних союзників”? Як зменшити рівень негативного впливу телекомунікаційних потоків на учнів? Як перетворити їх на потічки, які б ефективно обертали лопасті навчально-виховного процесу? Саме на такі запитання я намагаюся знайти відповіді в процесі повсякденної роботи з дітьми.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти націлює нас на  “забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному світі...”. Тому засоби навчання повинні бути оптимальними та ефективно впливати на  формування інтелекту дитини.  

     Зважаючи на це, під час навчально-виховного процесу, поєдную традиційні та інноваційні технології, зокрема елементи мультимедіа. «Мультимедіа» — особливий узагальнюючий вид інформації, що поєднує в собі як традиційну, візуальну (текст, графіку) інформацію, так і динамічну (мову, музику, відеофрагменти, анімацію тощо).

Особиста практика засвідчує - візуальне сприйняття інформації дає поштовх до подальшої роботи з іншими інформаційними джерелами, якісніше оволодіння  ключовими та предметними компетентностями.  В процесі вивчення матеріалу, дає можливість аналізувати не тільки історичні події та процеси, а й оцінювати різні (контраверсійні) версії й точки зору на історичні події, вміння перевіряти вірогідність тієї чи іншої інформації.  

  Ідея досвіду полягає у розробці методики використання елементів мультимедійних технологій, для формування предметних компетентностей, зокрема, аксіологічної, виховання учнів, здатних ефективно діяти і навчатися в специфічному інформаційному просторі протягом всього життя.

    Мета педагогічної діяльності спрямована на набуття учнями вмінь та навичок використання різного роду засобів мультимедіа для формування своєї громадянської позиції, оцінки історичних подій та явищ, аналізу суспільних процесів, усвідомлене бачення перспектив суспільного розвитку тощо.

    Науковці    Ю. Комаров, О. Худобець, К. Баханов, Д. Десятов, 

А. Гуржій,  О. Мокрогуз, О. Пометун, Г. Фрейман, І. Логвіна, М. Попович та інші у своїх дослідженнях описували різні аспекти мультимедійного супроводу на уроках історії.

    Поєднання відео джерел з іншими інформаційними носіями (текстом підручник, історичними документами, хронологією, історичною картою тощо), дає можливість формувати відповідні випереджальні завдання. (Додаток 1). Такий підхід використовую для отримання учнями навчальної інформації, під час обговорення дискусійних та контроверсійних питань, узагальнення й систематизації (повторення) раніше вивченого матеріалу, у ході самостійної роботи учнів,  виконанні практичних завдань. З іншого боку при перегляді  фрагментів історичних художніх фільмів учні отримують можливість спростовувати елементи художньої вигадки. При цьому діти відшукують історичні недостовірності через самостійну дослідницьку діяльність працюючи з різноманітними історичними джерелами.  (Додаток 2)

Відеодокументалістика надає потенційні можливості бути свідком історичних подій. Відеосвідчення посилюють спектр емоцій та  почуттів у школярів, виховують патріотичні якості, сприяють формуванню частини історичних компетентностей.

     Організовуючи пізнавальну діяльність учнів, обов’язково окреслюємо коло завдань щодо запропонованих аудіо-відеоматеріалів (наочності). Там де це доцільно пропонуємо завдання різних ступенів складності, який школярі обирають самостійно.

Наведемо приклад використання елементів мультимедійних технологій на різних етапах уроку з історії України (10 клас) «Перехід до форсованої індустріалізації». (Додаток 3).

Висновки

Переваги застосування елементів мультимедіа на уроках історії:

-         позитивна динаміка поліпшення якості засвоєних знань та формуванні предметних компетентностей;

-         можливість ефективно впливати через візуальні (мультимедійні) засоби навчання на когнітивний розвиток учня;

-         одночасне взаємопоєднання різних видів діяльності на уроці - робота з картою, підручником,  інформацією на екрані, аудіо тощо);

-         удосконалення вміння висловлювати аргументовану думку з дискусійних та контроверсійних питань;

-         формування особистостей, здатних ефективно діяти і навчатися в специфічному інформаційному просторі протягом всього життя.

Підсумовуючи вищезазначене, хочу наголосити, що використання мультимедійних засобів сприяє підвищенню ефективності уроку, лише коли існує співпраця між вчителем та учнями, тому що мультимедійні засоби навчання виконують виключно супроводжувально-допоміжну роль. Та попри це, в сучасних умовах, неможливо повноцінно формувати історичне мислення при відсутності різноманітних джерел. Наразі сучасна наочність відіграє провідну роль у формуванні історичних компетентностей, передбачених Державним стандартом та чинними програмами з історії.

Список використаних джерел:

1. Гриценчук О. Реалізація громадянської освіти засобами ІКТ у міжнародній практиці // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 3. — С.42-47.

2. Дементієвська Н. П. Стратегії розвитку навичок критичного мислення в учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету. Режим доступу: http:// www.scribd.com/doc/33487253/

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. — 2004. — № 2. — С. 3.

4. Єфименко Т. М. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення історії та правознавства // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 7. — С. 31-36.

5. Жаріков В. З досвіду використання мультимедійних технологій на уроках історії // Історія України. — 2010. — № 9. — С. 13-15.

6. Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний засіб з історії — новий крок в оволодінні навчальним матеріалом // Історія в школах України. — 2005. — №4. — С. 35-39.

7. Методика навчання історії в школі // О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. — К. , 2005. — 328 с.

8. Мокрогуз О. П. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні історії / О. П. Мокрогуз // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. — Випуск 24 : Педагогічні науки / За заг. Ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти. — Миколаїв : МДУ, 2009. — С. 76-87.

9. Мокрогуз О. П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Компютер у школі та сім’ї. — 2009. — № 8. — С. 21-24.

Додаток 1.

Вчитель. Перед демонстрацією  уривку відео «Люблінська унія», наголошую учням, що  після перегляду вони повинні будуть дати відповіді на наступні запитання.

-         Назвати рік затвердження Люблінської унії.

-         Назвати та показати  на карті  території українських земель, приєднані до польських.

-         Яку назву мала новоутворена держава?

Відповіді учнів.

1. 1569 рік. – Люблінська унія.
2.  Внаслідок  укладення унії  було приєднано більшість українських територій, а саме:

-         Підляшшя

-         Волинь

-         Поділля

-         Брацлавщину

-         Київщину

3. Назва нової держави – Річ Посполита.

Додаток 2.

Наприклад, демонструючи уривок з художнього фільму «Тарас Бульба», де козаки пишуть листа турецькому султану, пропоную учням відшукати історичні недостовірності за допомогою тексту листа та історичної довідки.

Історична довідка.

Лист запорожців турецькому султанові — письмова пам'ятка історії Запорозької Січі.  Лист є відповіддю Запорозьких козаків на вимогу турецького султана Мехмеда IV. Написаний у 1676 році кошовим отаманом Іваном Сірком.

Лист  козаків турецькому султану!

Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам'янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..

Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким

Джерело: Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети — Редкол: В. Смолій (відп. ред) та ін. — Київ: Вид. дім «KM Academia», 1998 — Кн. 1 — 400 с.

Додаток 3.

1.Формулювання теми уроку: (переглянувши фрагмент документального         

відео «Індустріалізація» (без озвучення), потрібно визначити тему нашого уроку.

2.Вивчення нового матеріалу (Робота з візуальними джерелами).

            Робота з візуальними джерелами.

-         Перегляньте плакати, та скажіть, чим займаються люди, зображені на них?

-         Чи є на них якась текстова інформація? До чого вона закликає?

-         Яким чином радянське керівництво намагалося  переконати робочий клас у необхідності проведення індустріалізації?

3.Узагальнення та систематизація

Перегляд уривку з документального фільму  «Індустріалізація» (додаток  відео)

 Переглянувши уривок з документального фільму «Індустріалізація», дати відповіді на запитання.

-         Коли було проголошено курс на форсовану індустріалізацію?

-         Покажіть на карті основні індустріальні об’єкти, які згадуються у відео сюжеті.

-         Порівняйте темпи розвитку важкої та легкої промисловості. Як ви думаєте, до яких наслідків це могло призвести?