« Організація дослідницької діяльності на уроках з різних предметів»

Якщо людина саджає дерево, то вибирає плодове. Якщо дарує подарунок, то прагне вибрати кращий із кращих. Якщо вчитель наважився виховувати дітей, то він їм дарує крила. Вірою в сили дитини, її талант і здібності надихається бажання польоту, щоб літати далеко, високо, зі швидкістю думки. Саме надихається! Тому що в дитину вселяємо думки добрі, чисті, шляхетні, що додають сили зростаючій людині, від них залежить висота польоту, дальність польоту, швидкість польоту, нарешті краса польоту. Думками можна очистити свою душу, а можна забруднити її злістю і брутальністю. Окриляє дитину успіх, похвала, схвалення. Це те, що додає спрямованість польоту, збільшує швидкість і висоту польоту, удосконалює красу польоту.

Сучасна школа, попри всі її недоліки і труднощі, будується як розвивальна, особистісно орієнтована. А це означає, що завдання гармонійного розвитку кожної дитини потребує створення особливого виховного простору, в якому молодшому школяреві було б добре, цікаво і почувався б він захищено, як фізично, так і психологічно. Важливою ланкою у такому вихованні є початкова школа. Тому вже в молодших школярів потрібно розвивати творчі здібності, нахили, інтереси, вміння спостерігати, досліджувати, творити.

Кожна дитина, яка приходить до школи особлива, її очі світяться бажанням пізнати світ, все зрозуміти, про все дізнатися, досліджувати та творити. Щоб допомогти  задовольнити природну дитячу допитливість іноді варто  просто озирнутись навколо себе. Що ж ми бачимо? Яскравий, казковий світ! Тільки треба вміти дивитися і бачити. Звичайно, що така здатність набувається з роками. Але педагог, вихователь може навчити ще маленьку дитину спостерігати і бачити все цікаве  в навколишньому світі. А що може бути цікавіше, загадковіше ніж природа? Різнобарвні, яскраві кольори квітів, неймовірні, фантастичні форми та рухи комах… Якщо дитина дізнається більше  хоча б про окремі рослини, про деяких тварин, то вона збагатить себе, наблизиться до розуміння єдності й неповторності всього живого на Землі. Треба лише розпочати спостерігати, досліджувати, розкрити своє серце і розум назустріч безмежності  пізнання.

Людина, що  знаходиться у тісному взаємозв’язку з навколишнім середовищем повинна розуміти  свою роль у ньому та свою відповідальність за її стан та охорону.  Вчитель повинен усвідомлювати, що шкільні роки – це найбільш активний період формування світогляду дитини, характеру, звичок, ставлення до навколишнього світу. Залучаючи молодших школярів до конкретної дослідницької роботи у напрямку ціннісного ставлення до природи, вчителі навчають їх оволодівати  азбукою гармонійного спілкування з природою, застосовують різноманітні практичні форми діяльності  у формуванні бережливого ставлення до природи.

Елементи дослідництва на уроках з різних предметів у процесі практичної роботи розвивають уміння застосовувати знання на практиці, викликають почуття відповідальності за результати своєї праці, за збереження природного середовища як важливого фактора існування людини. Це підвищує пізнавальну активність учнів і стимулює їхню самостійність у роботі.

Під час проведення практичних завдань – досліджень на уроках природознавства  щодо організації спостережень та практичної роботи з молодшими школярами,   під час ознайомлення з будовою та життям дерев у різні пори року, особлива увага дітей спрямовується на те, що дерево – це жива істота. Воно існує у зв’язку з ґрунтом, вологою, повітрям, а його життя залежить від багатьох інших організмів , таких як комахи, звірі, птахи, людина.

Діти вчаться помічати навколо себе нескінченну кількість дивних речей, взаємну спорідненість між усіма живими істотами та неживою природою. Адже лише той, хто може оцінити неповторність навколишнього світу, природи, здатний дорожити цим дивом.

Нескладні практичні завдання, наприклад, спостереження за зовнішніми змінами дерева в різні пори року, за будовою дерева,  та інші,  учні проводять самостійно, під час відпочинку.

Природна для молодших школярів допитливість задовольняється під час визначення віку дерева, складання ланцюга живлення. Ці завдання краще  провести разом з вихователем, він допоможе дітям зробити правильні висновки.

Практичні завдання – посадити дерево, доглянути за ним ( полити, розпушити ґрунт , замазати ранки, та інше) діти можуть виконати разом з батьками.

Результатом екологічних досліджень має стати бажання учнів активно включатися в роботу з охорони і захисту об’єктів природи, бажання чинити добро.

Практичні завдання – дослідження

« Подружись з деревом»

 Уявіть собі,  що десь біля вашого будинку, біля школи або в міському парку росте невеличке дерево. Іноді його поливають дощі, іноді розгойдує вітер. Буває, що на деревце сідає зграйка птахів – співають, метушаться, б’ються… і відлітають.

         Завдання 1. Під час прогулянки знайдіть своє деревце і спробуйте поговорити з ним. Назвіть його. Доберіть кілька прикметників, які можна вживати  для опису дерева ( наприклад, струнке, замислене, веселе, плакуче та ін.). Використайте ці слова для складання невеличкої розповіді про дерево, з яким  ви вирішили подружитися. Розкажіть про нього своїм друзям у школі.

         Завдання 2. Порівняйте це деревце з іншим, що росте поряд:

•                   Високе воно чи ні ?
•                   Який у дерева стовбур – можна обхопити його руками, чи для цього потрібна допомога тата, мами або друзів?
•                   Чи багато у дерева гілок, куди вони спрямовані – вгору, вбік чи вниз?

Роздивіться форму крони, колір кори, розмір і колір бруньок, листків, інші прикмети. Послухайте, чи створює воно які-небудь звуки. Опишіть дерево таким, яким воно є зараз, сьогодні.

Намалюйте своє дерево. Доберіть загадки про деревце. Загадайте їх своїм друзям, у школі.

Завдання 3. Проведіть такі спостереження за своїм підшефним деревцем:

•                   На якому ґрунті воно зростає ( на чорноземі, глині чи піску )?
•                   Як воно почувається (добре, не дуже добре, гине )?
•                   Чим йому можна допомогти ( полити водою, розпушити ґрунт, замазати ранки тощо )?
•                   За потреби разом з батьками допоможіть дереву.

Завдання 4. Дерева можуть жити кілька сот років – це залежить від виду дерева. Спробуйте визначити вік вашого дерева. Це треба зробити так:

•                   Виміряйте сантиметровою стрічкою дерево в обхваті. Щороку дерево збільшується в обхваті на 2-3 см.

Наприклад. Обхват дерева рівний 100 см.

100:2=50 років або 100:3=33 роки.

Таким чином, вік дерева від 33 до 50 років, а в середньому – біля 40 років.

•                   Подумайте – молоде воно, доросле чи старе ( для цього використовуйте виміри не тільки свого дерева, а й інших ). Порівняйте результати.
•                   У якого дерева ( у молодого, дорослого чи старого ) стовбур буде найтовщим? Чому?

Своїми враженнями поділіться в школі, з друзями.

Завдання 5.

•                   Намалюйте листочки з вашого деревця.
•                   Чи є на вашому дереві квітки – які вони, який мають запах?
•                   Увагу яких комах привертають до себе дерева?

-         Як ви гадаєте, навіщо бджоли та інші комахи прилітають до вашого

 дерева? Не забувайте провідувати деревце, над яким взяли шефство. 

 Виконайте наступні завдання.

Завдання 6.

•                   З’ясуйте, які живі істоти живуть на вашому дереві.

Що їм потрібно від дерева, щоб вижити?

•                   А що необхідно дереву, щоб вижити?

Практичне завдання. Складіть ланцюги живлення, які ви виявили навколо дерева. Вони починаються з рослин. Це – перша ланка. Друга ланка ланцюга – тварини, які харчуються рослинами. Третя ланка – тварини, які харчуються комахами або іншими тваринами. Запам’ятайте, що ланцюги живлення можуть складатися не тільки з трьох ланок, а й з чотирьох та більше.

•                   Зробіть ланцюжки-гірлянди з    різнокольорового   паперу.   На    кожній

ланці напишіть, хто з ким пов'язаний. На виховних заняттях                               розкажіть про свої відкриття.

Завдання 7. Відвідайте своє  дерево.

•                   Подивіться чи є на ньому плоди. Які вони? Намалюйте їх.
•                   Подумайте як дерево з’явилося на тому місці, де воно знаходиться, і як нові дерева можуть приєднатися до нього.

Завдання 8. Провідайте своє дерево.

    Як змінилося воно і місце де воно зростає? Про що ваше дерево думає, що бачить, відчуває восени? Напишіть розповідь від імені вашого дерева. Прочитайте її своїм друзям у школі.

Завдання 9. Провідайте своє дерево взимку.

•                   Послухайте, чи створює воно які-небудь звуки? Якщо « так », то які?
•                   Яких тварин або їхні сліди ви бачили біля свого дерева?
•                   Чи прилітають до вашого дерева птахи? Якщо « так », роздивіться, які. Як ви думаєте, навіщо вони прилітають?
•                   Чи є на дереві плоди?
•                   Хто живиться плодами з вашого дерева?
•                   Допоможіть птахам – виготуйте для них годівничку, повісьте її на ваше дерево і не забувайте підсипати час від часу корм.

Практичне завдання «Граємося на лужку»

 «Дубе, дубок, виручай дружок»

Цю гру найкраще поводити у змішаному лісі, де ростуть берези, осики, дубки, близько до них стоять сосни, ялини. За допомогою жеребкування обирають того, хто водить. Усі інші тікають від нього. Ті, які тікають повинні віднайти між дерев дубок і, обхопивши його руками, сказати: «Дубе, дубе, дубок, виручай дружок!». Той, хто встиг це зробити, врятований, тому що біля дубочка ловити не можна.

У грі є таке правило: коли тебе піймали, ти ловиш іншого. Якщо ви опинитеся в лісі, де дубки трапляються рідко або їх взагалі нема, але є берези, проведіть так само цю гру, але домовтесь, що рятувальним деревом є берізка. І тоді втікач, рятуючись від переслідування, повинен обхопити берізку і вигукнути: «Берізонько, виручай!». Але можна грати й так: обхопіть рукою будь-яке дерево, тільки правильно його назвіть. Хто переплутає берізку з осикою – починає водити.

«Дозорна вишка»

Дозорний зав’язує собі очі та починає голосно рахувати до тридцяти. Відрахувавши тридцять секунд, дозорний знімає пов’язку та голосно заявляє: «Іду шукати!». Його завдання виявити та назвати всіх помічених ним гравців. Для пошуку дається 10 хвилин. Поки дозорний рахує, гравці повинні заховатися кожен за різним деревом. Його завдання – правильно назвати дерево і розказати все, що він про нього знає. Перемагає той, хто заховається ближче всіх від дозорної вишки. Йому нараховується 2 очка за правильно назване дерево. А тому, кого дозорний не зміг виявити на відстані 10 метрів 1 очко. Право бути дозорним має той, кого виявили останнім. Переможцем буде той, хто набрав найбільшу кількість очок протягом усієї гри.

Практичне завдання « Посади дерево »

• Ранньою весною разом зі своїми батьками виберіть місце і дерево для посадки.
•            Перед тим, як викопати ямку для дерева, зніміть ґрунтовий покрив на площадці трохи більший, ніж майбутня ямка, і складіть у купу.
•            Окремо складіть викопану з ями землю. Розмір ямки, її глибина залежать від виду деревної породи, розміру саджанця і форми коренів. При цьому коріння дерева  повинно вільно розміститися у ямці.
•            Для підв’язування дерева у дно ямки вбийте кілок завдовжки 1,5 – 2 метри.
•            На дно ями насипте родючий ґрунт і розправте на ньому коріння дерева. Частина дерева, де коріння переходить у стовбур, повинна бути трохи вищою за поверхню ґрунту.
•            Одна людина тримає дерево, а друга обережно, за допомогою лопати, закопує яму. Спочатку розпушену родючу землю рівномірно насипають між корінцями, щоб не залишилася пустота. Родючу землю додають, поки саджанець буде міцно триматися в ямці. Землю, що залишилася, насипають поверх родючої землі і ущільнюють. Надто утрамбовувати землю на поверхні навколо саджанця не можна.
•            Дерево що посадили, потрібно одразу полити. Його підв’язують до кілка за допомогою шпагату, під який підкладають м’яку ганчірку.

На пам'ять про добру справу разом з татом і мамою сфотографуйтесь біля посадженого дерева. А на звороті світлини напишіть:

•            як називається посаджене деревце;
•            де і коли ви його посадили;
•            яка висота і товщина стовбура.

  Дізнайся, як змінилося ваше деревце через рік.

Не забувайте провідувати і поливати ваше деревце – за один раз йому буде потрібно до 10 літрів води. Не варто поливати часто, але кожен полив повинен бути рясним.

Пам’ятайте, що посадити дерево – це не просто практична справа, це – диво. Диво народження нового життя. А ще – це велика відповідальність за деревце, яке одного дня повірило у вашу дружбу.

Залучаючи дітей до природо-дослідницької роботи потрібно навчити їх поступово оволодівати азбукою гармонійного спілкування з природою. Доцільно проводити багато виховних заходів та цікавих занять, які розкривають екологічні проблеми рідного краю: збереження та збільшення чисельності тварин, охорона рідкісних видів рослин, ліквідація сміття, збір лікарських рослин, дотримання санітарних норм. Це – засідання клубу  «Лікарські рослини мого краю», експедиція до лісу «Природа – цілюще джерело тепла, краси і добра», екологічна подорож  «Бережи свій ліс», мандрівка «Лісовими стежками», екологічно-трудові заняття «Зелений патруль» (прибирання території зелених насаджень, берегової території водойм), міні-шоу «Екологічне асорті», вікторини «Овочі і фрукти саду, городу», «Чи знаєш ти ?», гра-подорож «Мій рідний край», фотовиставка «Рослини краю я оберігаю», свято весняних квітів «Міні-міс», святкова розважальна програма «Осінній бал», акції «Посади дерево – віднови сад», «Вінок пам’яті», операції «Ялинка», «Джерело», «Синичка», «Чистий берег», «Першоцвіти», «Мурашник» та інші.

   Значно підвищують пізнавальну активність дітей і свідоме ставлення до проблем навколишнього середовища практичні завдання – дослідження, які можна виконувати як на заняттях, так і вдома, з батьками. Наприклад: 

•            посади дерево, кущ, квітку;
•            допоможи тваринці, пташці, комашці, яка потребує допомоги;
•            доглянь дерево ( полий, розпуши ґрунт, замаж ранку, підв’яжи гілку) ;
•            з’ясуйте, які живі істоти живуть на дереві чи квітці;
•            складіть ланцюжки живлення, які ви виявили навколо дерева, куща, ставка;
•            під час екскурсії зберіть плоди, насіння різних рослин, щоб взимку ними підгодовувати зимуючих птахів;
•            спостерігайте за поведінкою птахів, чи співають вони, як літають

( зграями, по одиниці);

•            спостерігайте за зовнішніми змінами дерева в різні пори року.

Здебільшого різні спостереження проводимо під час екскурсії у ліс, поле, луки, до озера, річки, ставка, де ми проводимо нові дослідження, поглиблюємо свої знання про навколишній світ.

Надзвичайно важлива роль належить словесній дидактичній грі. Ці ігри є не тільки засобом пізнавальної активності у природо-дослідницькій діяльності, а й пробуджують у  дітей  бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі. Саме у грі діти опиняються у ситуації, коли треба робити певні висновки, створюються умови для вдосконалення кожної дитини. Найбільше діти полюбляють брати участь в іграх «Можна – не можна», «Павутинка», «Хто як спить», «Хто краще запам’ятав?», «Обери правильну стежку», «Аукціон думок і доказів», «Якого кольору зима, літо, весна, осінь?», «Впізнай овоч», «Відгадай, хто я» та інші.

     Гра «Хто як спить»

Один учень ставить запитання, а інші по черзі відповідають.

Як спить зайчик?                                          Зайчик спить лежачи.

Як спить чапля?                                            Чапля спить стоячи.

Як спить кажан?                                             Кажан спить висячи вниз                                             

                                                                           головою.

Як спить курка?                                              Курка спить сидячи.

       Гра «Можна – не можна»

Доцільно проводити в двох варіантах. Діти пригадують правила поведінки в природі. Вихователь називає дію, а діти відповідають «можна» чи «не можна» так діяти, або називають відповідні вчинки.

Можна                                                    Не можна

Підгодовувати птахів;                           рвати багато квітів;

Оберігати молоді рослини;                   ламати гілочки дерев;

Саджати рослини;                                  збивати гриби ногами;

Обгороджувати мурашники;                 руйнувати павутиння;

Охороняти тварин;                                 вбивати павуків;

Прибирати сміття навколо;                   залишати у лісі сміття;

водоймища.                                             Руйнувати гнізда.

        Гра «Хто краще запам’ятає»

Після того, як учні прослухали вірш, оповідання, казку, легенду про різні дерева (квіти, кущі), що постраждали від шкідливих комашок, діти мають відповісти на запитання: «Які дерева (квіти, кущі) постраждали. Які пташки врятували ці дерева?» Хто правильно відповів, отримує фішку. Виграє той, хто отримає більше фішок.

Гра «Обери правильну стежку»

На малюнку зображено лісові стежки, обабіч яких квіти, галявини, мурашники, гнізда пташок, нори тварин, багаття, транспорт… Дітям пропонують 2-3 стежки з різними малюнками. Вони обирають ту стежку для подорожі , де треба комусь надати допомогу ( загасити вогнище, підняти гніздечко, підв’язати гілочку дерева, погодувати зимуючих птахів…) чи не сполохати пташку в гнізді, тваринку в норі, не зруйнувати мурашник, не затоптати квітку…

         Гра «Аукціон думок і доказів»

Вихователь дає завдання довести «Чому треба очищати водойму від сміття і гілок?», «Чому не можна смітити у лісі?», «Чому не можна чіпати пташенят у гнізді?». Два – три учні відповідають на запитання з доведенням. Інші діти повідомляють хто чию думку «купує» (уявно). Потім учитель повідомляє, хто вдало «придбав» думку.

    Дидактичні ігри та цікаві завдання на уроках математики

           Дидактична гра «Хто знає, нехай називає далі»

Хто сусіди в середи, п’ятниці, неділі? Якщо перший вихідний субота, другий…Дитина читає вірш «Робочий тиждень»

Промінець «Полічи і скажи»

Відповіді на жартівливі задачі викладають цифрами

1. Скільки сонечок у небі?

2. Скільки очей у сови?

3. Скільки вогників у світлофора?

4. Скільки коліс у машини?

5. Скільки пальців на руці?

6. Скільки кольорів у веселки?

7. Скільки днів у тижні?

8. У семи братів по одній сестрі. Скільки всього дітей?

Дидактична гра «Якої цифри немає у віконечку?»

Привіт від зайчика.

Відгадайте, скільки в мене морквин, якщо їх більше, ніж 3, але менше, ніж 5?

Привіт від лисички

У моєї квадратної хустинки відірвали один кут. Скільки кутів стало в хустинки?

Привіт від горобчиків

Були в нашому дворі

3 горобці, 2 снігурі.

Хто може скласти лік птахам:

Всім горобцям і снігурам?

Привіт від їжачка

Йшов їжак, знайшов буряк. Потім ще аж 3 з сім’єю з’їсть. Скільки всього буряків у їжаків?

Привіт від синички

Горобець і 3 синиці

Он летять до годівниці.

Скільки птахів, підкажіть,

Будуть вдячні за обід?

Дидактична гра «Звірі, квіти»

Коли вчитель називає квіти, діти піднімають ліву руку, коли тварини, праву.

У своїй роботі педагог може використати наступні інтелектуально-пошукові форми  роботи. Зокрема, еколого-психологічні тренінги, які добираються вчителем відповідно до специфіки уроку.             

               Тренінгові форма проведення  занять може включати в себе такі етапи:

- Знайомство ( дітям пропонується розповісти все про себе, виходячи з того, що кожен на планеті має своє улюблене місце, де хотів би побувати – навіть якщо діти бачать один одного не вперше, вони представляються, називаючи своє улюблене місце в природі.);

- Мотивація обраної теми ( пропонується згадати про право співіснування живого на Землі; наводяться приклади екологічної етики прадавніх народів);

- Основна частина ( складається з основних методик тренінгу і охоплює пізнавальний блок і блок «відпочинку» у вигляді екологічних ігор або вправ;

- Обмін думками та чуттєвим досвідом учасників тренінгу разом із ведучим;

- Підсумкова частина, підбиття підсумків.

У дитячому колективі в ході тренінгу панує атмосфера доброзичливості, активності; кожен вихованець має можливість висловлювати власну думку та з повагою ставитися до думок  інших. Участь у тренінгу бере вся група. Часто використовуємо інтегрально-пошукові, групові та рольові ігри – ігри, які базуються на проектуванні соціального змісту пошуково-дослідницької діяльності, на ототожненні себе з іншими живими істотами або об’єктами. Це дозволяє учневі вийти за межі реалістичного сприйняття проблеми і побувати на місці інших, споглядаючи вирішення цієї проблеми.

                                 Список використаної літератури

1.                           Юхимчак Н.  Розвиток творчих здібностей молодших школярів.

Ж. «Початкова школа», № 6, 2005 рік.

2. Сапронова О., Васильєва Т. Практичні завдання – дослідження як                                   засіб екологічного виховання молодших школярів. Ж. «Початкова   школа», №6, 2005 рік.

3. Балашова С. Навчально – рольова гра у формуванні дослідницьких умінь. Ж.  «Початкова школа», № 6, 2005 рік.

4. Дудік Г., Шабликіна В. Формування екологічної свідомості дітей  починається змалку. Ж. « Початкова школа», № 6 2007 рік.

5. Гончарові О. Екологічна освіта учнів у позашкільному світі.

 Ж. « Початкова школа», № 6, 2007 рік.

6. Дужук С. Використання казки в екологічному вихованні учнів.

 Ж. « Початкова школа», № 6, 2007 рік.

7. Бабенко В. Еколого-натуралістичне виховання школярів. Ж.

« Початкова школа», № 6, 2007 рік.

8. Русан Г. Проведення конкурсу експериментально-дослідницьких робіт « Юний дослідник». Ж. « Початкова школа» , № 6, 2007 рік.

9. Радченко Т. Перші кроки спостережень у природі. Ж. «Початкова школа», № 6, 2007 рік.

10. Пушкар В. Використання методів «глибинної екології» в роботі з юннатами. Ж. «Початкова школа» № 6, 2007 рік.