Основні аспекти формування та розвитку математичної компетентності здобувачів освіти

Основні аспекти формування та розвитку математичної

компетентності здобувачів освіти

Сучасні тенденції стрімкого розвитку суспільства позначаються перш за все на освітній галузі, головне завдання якої прописане в Законах України «Про освіту», Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Національній доктрині розвитку освіти та Концепції Нової української школи тощо. Так, у Законі

України «Про освіту»  та Концепції Нової української школи зазначено, що «метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями». Отже, з поставленої мети випливає, що завданням школи є навчання учнів жити. Сьогодення вимагає від педагогів творчого підходу до роботи зі школярами. Учні, які раніше озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно й творчо працювати, діяти, саморозвиватися та вдосконалюватися інтелектуально, морально і фізично, а це фактично є ознаками всебічно розвиненої особистості. 

Методичні особливості навчання курсу математики старшої та базової школи досліджено в працях В. Бевз, Я. Бродського, М. Бурди, Ю. Мальованого, В. Моторіної, С. Семенця, О. Скафи, 3. Слєпкань, Н. Тарасенкової, Т. Хмари, В. Швеця. У більшості праць йдеться  про старшу школу. Вагомий внесок у розвиток математичної освіти учнів здійснили М.Башмаков, І. Валуце, Г. Ділігул, В. Лейфура, А. Мишкіс. 

Процес розвитку математичної компетентності потребує забезпечення певними умовами, що допомагають досягти бажаного результату. Перша умова передбачає спонукання учнів до вивчення математики шляхом використання цифрових освітніх ресурсів, задля підвищення пізнавального інтересу включення учнів у дослідницьку діяльність, організацію та проведення позакласних та позашкільних заходів, організацію та проведення веб-квестів, складання кросвордів та ребусів у мережі Інтернет, проведення поточного та тематичного контролю за допомогою хмарних освітніх сервісів.

Друга умова передбачає постійну емоційну підтримку учня у процесі виконання ним певного завдання, що спонукає розвиток математичної компетентності. Забезпечення індивідуального підходу та налагодження взаємодії допомагає встановленню контакту між учителем та учнем, сприяє розвитку доброзичливих, дружніх стосунків між учителем та учнем на психоемоційному рівні, адже є чимало прикладів, коли учні бояться вчителів, саме через це не беруть участь у дискусії, вирішенні проблемного питання на уроці. 

Третя умова передбачає використання хмарних освітніх ресурсів задля організації самостійної роботи. Це необхідно для забезпечення академічної доброчесності, а також для того, щоб учень у зручний для нього час міг залишитися наодинці із завданням та повністю зануритися у питання його вирішення, адже тільки за цієї умови учень методом спроб та помилок досягне успіху у дослідженні певної проблеми та сформує у себе знання, уміння та навички не тільки вирішення математичної проблеми, але й будь-якої проблемної ситуації. В учня буде так званий алгоритм дій у певній життєвій ситуації. 

Отже, визначені умови дають можливість цілеспрямовано, всебічно та систематично впливати на розвиток математичної компетентності учнів, дій, позицій, ціннісного підходу до навчання. Організація освітнього процесу стає джерелом формування особистості, здатної в нестабільних умовах вибирати ефективні шляхи вирішення проблем, що виникають, на основі співпраці і співтворчості, будувати й здійснювати особистісно зорієнтований освітній процес учня, готового до постійної самоосвіти та самовдосконалення. 

Технологічний процес підготовки уроку з розвитку математичної компетентності учнів базується на тих же основних етапах як при проектуванні уроку традиційного типу. Тільки тепер учитель на кожному етапі повинен критично ставитися до підбору форм, методів роботи, змісту, способів організації діяльності учнів тощо. Адже урок повинен бути спрямований на отримання нових результатів: особистісних, предметних. Це виражається в засвоєнні школярами ключових понять, основних ідей, законів, закономірностей, правил, фактів на основі вивчення математики; засвоєння учнями способів діяльності, які лежать в основі формування ключових компетентностей. Це  вміння учитися, уміння орієнтуватися в явищах дійсності, уміння вести дискусію, здійснювати оціночні судження тощо. 

Основою уроку математики мають стати: теорія, цікавий зміст, пошук зв'язків між пройденим і перспективним завданням; структурування навчального матеріалу за ступенем важливості; переважання практичних дій на уроці; особистісно орієнтована й гуманістична спрямованість; компетентнісний та діяльнісний підходи; використання сучасних передових технологій: проектної діяльності, дослідницької роботи, сучасних інформаційних технологій.