П'єса-казка " Пригоди Петрика і Катрусі"

             Пригоди Петрика і Катрусі

                               П’єса-казка в трьох діях на екологічну тему

                                                              ( 1-2 клас)

Автор  : Юлія Босенко 

Дійові особи:

1.Мама

2.Петрик (син)

3.Катруся(донька)

4.Лісовичок

5.Ведмідь Потап Потапович (вчитель)

6. Білка

7.Заєць

8.Сорока

9.Інші учні лісової школи (їжачок, лисичка тощо)

                                                             Дія перша

Подвір’я біля хати.

Дійові особи: мама, Петрик,Катруся.

(Діти бавляться. З’являється мама. Діти підбігають.)

Мама: - Діточки мої рідненькі, як ви себе поводили, поки я була на роботі?

Катруся: - Мамо, я навчилася високо стрибати через скакалку!

Петрик: - А я готуюсь бути таким же вправним футболістом, як на Євро 2012 і забив аж два голи у ворота!

Мама: - А ліжка свої ви застелили!

Катруся: - Ой, я забула…

Петрик: - Ні…

Мама: - І подвір’я ніхто не підмів?

Петрик: - Ні…

Катруся: - Ні…

Мама (дивиться на клумбу, засмучується): – Бідні мої квіточки, і вас ніхто не полив.

(обіймає дітей, сідають лаву)

• Світ навколо вас надзвичайно привабливий та цікавий, і ви живете у ньому як у рідному домі. Шепіт води, зелених дібров, спів пташок, запах наших квітів – усе це природа рідного краю. А щоб нам було затишно й добре, треба поводитися мудро, оберігати довкілля, бо без нього ми не зможемо жити.(починає співати колискову)

                                                              Колискова

                    Сл.: Надії Красоткіної                      Муз.Юлії Босенко

https://drive.google.com/file/d/1hLQ0Edso4xNTwHUZ1nBbkNfAsux4fcP6/view?usp=sharing

                                        Учись любити все навколо себе -

                                        Траву і квіти, кущик, деревце.

                                        Жучка і пташку, і блакитне небо,

                                        І синьооке чисте джерельце.

                                        Поглянь на світ – це дивовижна казка.

                                        А квіти – це, мабуть, душа землі.

                                        У кожній з них струмить любов і ласка,

                                        Вони неначе діточки малі.

(Діти засинають, мама накриває  їх ковдрами і уходить.)

                                                              Дія друга

Дійові особи: Петрик, Катруся, Лісовичок, Потап Потапович, Білка, Заєць, Сорока, лісові звірята.

Картина 1 – те саме подвір’я (діти сплять, з’являється Лісовичок і стукає)

Катруся: - Петрику, Петрику, прокидайся, чуєш, хтось до нас стукає.

Петрик (прокидається, озирається): - Цікаво, хто це може бути.

(Діти підходять до воріт, відкривають, там стоїть Лісовичок.)

Лісовичок: - Здравствуйте, мої любі діточки! Впізнали мене? Я – Лісовичок!

Ходімо я дещо покажу вам.

Картина 2

Лісова галявина

 (на екран виводяться кадри природи, супроводжується звуками природи. Лісовичок веде дітей)

Такий цікавий світ безмежний,                                       Летять метелики на квіти,

Багато загадок в нім є.                                                       Гуде бджолиний дружній рій.

Десь вовк ступає обережний,                                          Дивіться на усе це, діти,

А лось струмка водичку п’є .                                            Бо загадковий світ такий.

(Діти сідають на пеньочки. Лісовичок зникає. Лісова школа)

Потап Потапович: - Так, тихо-тихо! Починаємо урок. Перевіримо домашнє завдання. Хто буде перший відповідати? Ти, Білочко?

Білочка (тягне лапу): - Потапе Потаповичу! Я спитать хочу, а скільки буде 2 помножити на 2?

Потап Потапович: - А навіщо тобі знати, рудий ти хвіст?

Білочка: - Я два рази по два гриби знайшла. Поклала на пеньочок сушити, хочу знати,який буде запас.

Потап Потапович: - Буде чотири.

Білочка: - Потап Потапович, а 3 помножити на 3 – скільки?

Потап Потапович: - Знову ти тут руда?

Білочка: - Я вже три рази по три гриби знайшла й на пеньочок поклала. Який буде тепер запас?

Потап Потапович: - Буде дев’ять .

Білочка: - Потап Потапович, а скільки буде, якщо ми 1 помножимо на 1?

Потап Потапович: - От прив’язалась! Буде один!

Білочка: - Ха-ха! І неправда! Коли ми 1 помножимо на 1, то не одержимо нічого.

Потап Потапович: - Як неправда? Як нічого?

Білочка: - А так… Прийшов один Петрик і за один раз всі мої запаси грибів забрав. І нічого в мене не лишилося.

(Петрик і Катруся чують це)

Петрик (схвильовано): - Ой, це ж про мене Білочка розповіла…

Катруся: - Так, Білочка собі запаси зробила, а ти у неї все забрав. Тобі має бути соромно, Петрику!

(чується плач Зайця)

Потап Потапович: - Давайте повернемось до перевірки домашнього завдання. Хто там плаче? Зайцю, Зайчику, що сталось? Чом ти сльози ллєш такі?

Заєць: - Чом не плакать, не журитися, коли тут таке сталося!

Потап Потапович: - Розповідай, Зайчику! Що ж сталося?

Заєць: - Я сидів під кущиком разом зі своїми братиками і сестричкою. Ми чекали свою маму – зайчиху,аж раптом здійнявся такий сильний галас. Це Петрик  і Катруся прибігли на нашу галявину. Катруся стала стрибати через наш кущик, а потім і зовсім всі гілочки зламала. Ми всі дуже злякались та кинулись тікати хто куди. І тепер я не знаю,де моя сестричка Заїнька, де мої братусики рідненькі (плаче  ще більше, всі звірята його заспокоюють,  жаліють)

Катруся: - Ой, що ж я накоїла! Із-за мене Зайчиха не знайде своїх діточок. Вони можуть загинути від голоду або їх з’їсть вовк.

Сорока: - Тривога! Тривога!  У лісі з’явилися Петрик і Катруся! Вони кривдять тварин, ламають гілки! Стережіться! Рятуйся хто може! (Всі звірята заметушились)

Потап Потапович: - Заспокойтесь, сідайте, будь ласка! Давайте разом подумаємо, що ж нам робити, як будемо діяти в такій ситуації.

Сорока (Побачила Петрика і Катрусю): Я їх бачу!!! Ось вони!! Провчимо їх!

(Звучить тривожна музика. Всі звірята згуртувались і наближаються до дітей. Петрик і Катруся обійнялись і налякано трясуться. Петрик кричить)

                                                              Дія третя

Картина 1

Подвір’я

Дійові особи: Петрик, Катруся, мама.

Петрик (спить і кричить уві сні): - Рятуйте! Мамоооо! Я більше так не буду!

Катруся ( прокидається, бігає, ховається)

Мама: - Що сталося, діточки мої?

(Діти підбігають, обіймають маму)

Петрик: -А куди подівалась лісова галявина?

Катруся: - Де Потап Потапович ? Білочка? Зайчик?

Мама: - Ви, напевно, бачили це уві сні? А може, справді, хтось із вас чинив щось негарне?

Петрик: Збирайся, Катрусю! Біжімо до лісу. Треба виправляти те, що ми там накоїли. Назбираю грибочків і покладу на білчин пеньок .

Катруся: - Так, так! Розшукаємо зайчат!

Мама: - Не треба, не треба нікуди бігти. Я бачу, ви дещо зрозуміли.

Діти: - Так, так! Зрозуміли! Треба любити цей світ, він чекає нашої доброти, захисту. Тож поспішимо!

Мама: - Не треба далеко йти! (До Катрусі)Полий квіточки,…

Катруся (бере лійку): - щоб вони радували твій зір!

Мама (до Петрика): - Посади деревце,…

Петрик: - щоб воно очищало повітря!

Катруся: - Розчисти джерельце,…

Петрик: - воно чекає нашої допомоги!

                                                           Фінальна пісня

                                                   «Варті всі життя на землі»

                                                            Муз.: Юлії Босенко

https://drive.google.com/file/d/1aU8UZMLZieo1o9R3mFe9ttOkISMzkVN8/view?usp=sharing

1.                                                                              2.

Потрібні усі – і злі, і привітні,                             Нам чиста джерельна потрібна водичка.

Страшнючі потвори – і ті необхідні.                 У лісі і вовк, і зайці, і лисичка.

На світі потрібен усяк, хто в нім є.                    І хай ти із кимось не дружиш, та все ж,

І кущик, і квітка – все користь дає.                   Йому ти потрібен, і він тобі теж.

Приспів:

Варті всі життя на землі –

Жучки й павучки, граки й журавлі.

Варті всі життя на землі .

І мусять  це знати великі й малі.