Патріотичне виховання, як складова змісту виховання

Про матеріал

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Перегляд файлу

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА:

«Патріотичне виховання як важлива складова змісту виховання»

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\11647699.jpg$

Зміст

Вступ

1.Мета та завдання патріотичного виховання дітей та молоді.

2.Принципи патріотичного виховання.

3.Основні аспекти здійснення патріотичного виховання.

4.Етапи впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\2 (1).JPG$

Вступ

В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальним виступає патріотичне виховання як стрижневе, основоположне, що відповідає як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладає підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Разом із тим, патріотичне виховання, не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. Ця Концепція виходить з ідеї об’єднання різних народів, національних та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності України.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\img3.jpg$

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- участь у громадсько-політичному житті країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

- рівність всіх перед законом;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Відтак, враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\3_638.jpg$

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\patriotuzm2.jpg$ 1.Мета та завдання патріотичного виховання дітей та молоді.

Патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\4eU0T5Va1e0.jpg$

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Системна організація військово-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

2.Принципи патріотичного виховання.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\risunok3.png$

Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей.

Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;

- принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

- принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

3.Основні аспекти здійснення патріотичного виховання.

У виховній роботі основний акцент треба ставити на виховання справжнього патріота своєї землі. В народній пам'яті, свідомості і реальному житті, в поведінці високий статус мали такі правила, закони , кодексу лицарської честі, що передбачали виховувати у дітей і юнацтва:

- любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні, ставленні до Батьківщини-України;

- поважне, з підкресленою ввічливістю ставлення до дівчини, жінки, бабусі;

- готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, вболівати за дітей, їхню долю;

- непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, скромність і працьовитість, культ волелюбних заповідей батьків і дідів, вшанування пам'яті загиблих та ін.);

- відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу,держави;

- турботу про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі;

- прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів.

Разом із тим, патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\-6-638.jpg$

1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді.

2. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері патріотичного виховання.

3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством.

4. Інформаційне забезпечення патріотичного виховання дітей та молоді.

Отже, нині можна констатувати, що за роки незалежності в Україні створено передумови для оновлення змісту й технологій патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей та громадянської позиції підростаючого покоління. В центрі патріотичного виховного процесу постала особистість дитини як найвища цінність. В основу системи патріотичного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому. Поряд з ознаками позитивних змін у патріотичному вихованні особистості загострилися й певні протиріччя, виникли нові суттєві проблеми.

Головна з них стосовно виховного процесу полягає в тому, що нинішнє підростаюче покоління дорослішає, вростає в життя нового, ціннісного невизначеного суспільства. Стара суспільна система зруйнована. Нова ж лише задекларована Конституцією. Не сприяє розвитку патріотизму підростаючого покоління і така об’єктивна реальність, як відсутність етно-національної ідеологічної єдності і відповідної суспільної консолідації.

Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.

ВИСНОВКИ

Актуальність патріотичного виховання зумовлюється водночас процесом становлення України як єдиної політичної нації. В умовах поліетнічної держави, воно покликане сприяти цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї. При цьому важливо, щоб об’єднання різних етносів і регіонів України задля національного відродження, розбудови й вдосконалення суверенної правової держави і громадянського суспільства здійснювалось саме на базі демократичних цінностей, які в свою чергу мають лежати в основі патріотичного виховання.

Батьки, викладачі і вихователі повинні усвідомлювати, що в процесі виховання кожної дитини мають застосовуватися численні вітчизняні пізнавально-виховні традиції .

Молоді потрібно оволодіти не лише системою наукових знань, а насамперед цілісною національною культурою, духовністю, не виключаючи вищі здобутки культури, духовності цивілізованих народів.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\1kodeks_chesti_patriota_0002_3_1.jpg$ Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і грунтується на визнанні пріоритету прав людини. Суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства закону, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу. Суспільства, яке є єдиним дієвим механізмом розбудови не олігархічної, а народної демократії, правової України, виступає, з одного боку, джерелом опозиції державній владі, а з іншого - взаємодоповнює її, реалізуючи свої розвивальну і контролюючу функції.

Виходячи з цього, патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами – патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\1477919899.jpg$

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція (Основний Закон) України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – №129-130.
Бородін І. Виховання правової культури учнів – завдання держави / І. Бородін // Право України. – 2008. – №5. – С 32–33.
Васькович Й. Проблема правового виховання молоді / Й. Васькович // Право України. – 2012. – №2. – С 49–50.
Воєцька Т.В. Формування соціального досвіду учнів у процесі правового і морального виховання / Т.В. Воєцька, Н. Горобець // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді» / За ред. В.М. Герасименка. – К., 2010. – С. 181–184.
Володько М.В. Правове виховання в школі, сім’ї – основа профілактики правопорушень серед учнівської молоді / М.В. Володько, О.М. Карпов // Матеріали Всеукр. науково-практичної конференції «Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді» / За ред. В.М. Герасименка. – К., 2014. – С 120–122.
Мурашин Г.О. Шляхи вдосконалення правової освіти молоді в Україні /Г.О. Мурашин // Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства і молодь. Наукові праці та матеріали конференції. – К., 2013. – Вип. 1. – С. 674-676.
Фіцула М.М. Правове виховання учнів: Методичний посібник. /М.М. Фіцула. – К.: ІЗМН, 2012. – 148 с.

ДОДАТОК

Виховна година

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\34CF825B-4C70-4AB3-841F-E6F947BD45A6_mw1024_s_n.jpg$ «Патріотизм - нагальна потреба України йкожного українця»

Мета: формування ціннісних орієнтацій до держави та суспільства, формування рис сучасного патріота української держави

Очікуванні результати: сформуваність більш високого рівня громадянського самовизначення й відповідальності; розвиток почуття гордості за приналежність до української нації; підвищення інтересу до вивчення історії своєї держави; розвиток правосвідомості учнів

Методи та прийоми: пояснювально-репродуктивний, проблемно-ситуативний, формування суспільної свідомості та поведінки (педагогічна вимога, доручення), стимулювання, самовиховання

Обладнання: мультимедійний проектор, карта України

Хід заходу

І. Організаційний момент

Привітання з учнями. Оголошення теми та мети виховної години.

ІІ. Мотивація

В дитинстві відкриваєш материк,

котрий назветься потім - Батьківщина.

Л. Костенко

Патріотизм - це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям. Та нажаль у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується.

Так, метою нашого заходу є визначити, хто такий патріот і якими якостями він повинен володіти, щоб стати гідним громадянином своєї держави.

ІІІ. Основна частина

До вашої уваги представлені 7 сходинок, які складають характер українського патріота.

1 сходинка

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\854106.jpg$

«П»овага до державних символів нашої країни.

- Дорогі діти ,а що ви знаєте про державні символи нашої країни ? Які вони та що означають ?

Пісні М. Вербицького на слова П. Чубинського " Ще не вмерла Україна" судилося стати гімном .Саме ця пісня змогла об'єднати навколо себе патріотів , щоб збудувати соборну незалежну Україну . Вперше незалежність була проголошена за часів Б. Хмельницького.

Друге проголошення пов'язане з Центральною радою , коли 9 листопада

1917 р. М . Грушевський урочисто проголосив ІІІ Універсалом про цю визначну подію .

Втретє за історію України проголосили незалежність у 1991 році .

- То ж скільки років незалежності ми святкували в серпні ?

Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить і те , що ми маємо герб України - тризуб . У статті 20 Конституції Украї-ни записано : "…" (с.14) Державні символи - це святиня і ставлення до них теж повинно бути святе .

Крім офіційних державних символів Україна має ще й народні символи .

1.Національний символ України . Його дарують, ним обмінюються у Великдень .( Писанка)

2. Дерево - національний символ України, оспіване у народних піснях , у віршах . Воно освячується перед Пасхою і зберігається , як засіб від злих сил .(Верба)

3. Кущ , оспіваний у народних українських піснях , символ дівочої краси .(Калина)

4. Поширене в Україні дерево , з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат .(Тополя)

5. Чим прикрашають голову українські дівчата ? (Вінок)

6. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю , виряджаючи в далеку дорогу.(Рушник)

- А які ще народні символи ви знаєте ?

Розмову про Україну та про її символ , про народ можна вести без кінця- краю , бо така багата і щедра наша земля , така славна її історія . Хочу , щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми сьогодні говорили . Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги , вивчаймо , знаймо і поважаймо її символи , не даймо нікому її скривдити .

Молись , дитино , за Україну ,

Що нам безсмертне життя дає .

А по молитві ставай до чину ,

Ставай до праці , дитя моє

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\patrotichne-vihovannya001.jpg$ 2 сходинка

"А" льтруїзм у своїх вчинках

Наступна якість, якою повинен володіти патріот української держави - це альтруїзм. Що це таке?

Альтруїзм — напрям поведінки і діяльності людини, який ставить інтереси іншої людини або загальне благо вище особистих інтересів. Як правило, використовується для визначення властивості приносити свою вигоду в жертву, заради загального блага.

Термін «альтруїзм» запровадив француз Огюст Конт (1798–1857)[1].

Б. Ф. Скіннер провів аналіз такого явища, як альтруїзм і дійшов такого висновку:

««Ми поважаємо людей за їх хороші вчинки лише тоді, коли ми не можемо пояснити цих вчинків. Ми пояснюємо собі вчинки цих людей їхніми внутрішніми диспозиціями, лише тоді коли нам не вистачає зовнішніх пояснень. Коли ж зовнішні причини очевидні, ми виходимо з них, а не з особливостей особистості».[Джерело?] »

Віра в те, що люди повинні надавати допомогу тим, хто її потребує, безвідносно до можливої вигоди в майбутньому, є нормою соціальної відповідальності. Саме ця норма спонукає сторонніх людей, наприклад, підняти книгу, яку не втримав, зронив інвалід на милицях (костилях). Експерименти показують, що навіть тоді, коли люди що надать допомогу, власне, надаючі допомогу, залишаються невідомими і не очікують ніякої подяки, вони часто допомагають нужденним особам.

Завдання: Скласти якомога більше слів зі слова АЛЬТРУЇЗМ

Підведення підсумків.

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\43622831.jpg$ 3 сходинка

"Т" олерантність

Слово "ТОЛЕРАНТНІСТЬ", розрізане не букви роздається групам, хто швидше збере. Пояснити це поняття.

Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні ослаблення чи відсутність можливості реакції на який-небудь несприятливий фактор в результаті зниження чутливості до його впливу.

Приклади толерантності: батьки миряться з певною поведінкою своїх дітей; людина терпить слабкості іншої людини; людина терпить толерантність; монарх терпить інакомислення; держава визнає релігійні меншини; суспільство терпимо ставиться до певних форм девіантної поведінки

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\prezentaciya_microsoft_powerpoint.jpg$ 4 сходинка

"Р" ішучість у вчинках

Зачитуються уривки з наукової літератури. Розглянте ситуацію. Які права людини порушуються.

1. "Згідно з наказом Рейхкомісара України користування залізницею особам не німецького походження заборонено" - оголошення німецької окупаційної влади 1942 р.

2. "Пропускання книг малоруською мовою, як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити" - Валуєвський циркуляр 1863 р.

3. "Як вірний син України я вирішив взяти на себе тимчасово всю повноту влади. Цією грамотою я оголошую себе гетьманом всієї країни" - "Грамота до всього українського народу" від 29 квітня 1918 р.

4."На місце старшого, який більше не буде (вибиратися) з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, людину, яка була б народжена в шляхетському стані, в лицарський справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита…" - "Ординація Війська Запорізького Реєстрового" від 1638 р.

5 сходинка

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\крути оригінал.jpg$

"І" дея

Треба придумати лозунг патріота та пояснити, що він означає.

"Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною роботою любіть Україну"

"Хто не знає мети – той не може знайти дороги"

"Не Українадля нас, а ми для України"

"Життя робимо таким, яким ми його хочемо бачити"

6 сходинка

"О"свіченість в історії держав.

Слово вчителя. А зараз ми з вами пригадаємо весь шлях нашої держави до незалежності, пройшовши його по сходинках, які намальовані на цьому малюнку «Сходження України» (на малюнку намальовано 4 сходинки вверх, на кожній сходинці роки, а вверху прапор і герб нашої держави),(допомагають учні, які мали випереджувальне домашнє завдання)

1-й учень. Перша сходинка. Київська Русь ІХ-ХІ ст. була однією з найбільших й наймогутніших держав у Європі. У часи Володимира Великого вона досягла високого рівня військової могутності, економічної міці, культурного піднесення, стала в рівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Пізніше Ярослав Мудрий, син Володимира, продовжував зовнішню політику свого батька. В той час Київська Русь мала дружні стосунки майже з усіма країнами Європи. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», тому що його дочки були дружинами королів Норвегії, Угорщини, Франції, а сини були одружені з можновладними принцесами Візантії, Польщі, Німеччини. Київська Русь відігравала політичну роль у міжнародному житті, бо захищала Європу від нападів східних кочівників.

2-й учень. Друга сходинка. У ході визвольної війни (1648-1657 рр.) українського народу під проводом Богдана Хмельницького створено основу для розбудови козацької держави. У ХV столітті на території Європи з*являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. А 1710 року Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом значно випередила тодішні правові акти європейських держав. 16 статей документа визначили демократичні засади української державності.

3-й учень. Третя сходинка. У новітню добу свої історї український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності . Україна була поділена між двома сусідніми імперіями: Російською та Австро-Угорською.Події Першої світової війни , а також розвиток подій 1917 року в Петрограді сколихнули український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи ,українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду . вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський діяч , історик Михайло Грушевський. Центральна Рада, виконуючи народну волю ,своїм четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.

На жаль, у лиху годину відродилася українська держава , яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність .29 квітня 1918 року на засіданні Ради було ухвалено Конституцю УНР, а Михайла Грушевського обрано Президентом Української Народної республіки. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній квітучій землі в радості і достатку.

4-й учень. Четверта сходинка. Незважаючи на століття поневолення іншими державами,одвічною була мрія багатьох українцв про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року відбувся референдум ,що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.

Відповісти на історичні питання:

1. Назвіть ватажка національно-визвольної війни XVII ст. (Б.Хмельницький)

2. Назвіть ім'я князя, за якого був створений перший збірник законів? (Ярослав Мудрий)

3. Назвіть рік, в якому відбулося об'єднання УНР та ЗУНР? (1919)

4. Назвіть рік, коли монголо-татари захопили Київ? (1240)

5. Назвіть рік, коли на Лівобережній Україні відмінили кріпацтво? (1861)

6. Назвіть дату прийняття Конституції України? (28 червня 1996)

7. Назвіть дату прийняття Незалежності України? (24 серпня 1991)

8. Хто був першим президентом України? (М.Грушевський)

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\загружено.jpg$ 7 сходинка

"Т" урбота за майбутнє України

Українська культура зайшла в глухий кут із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б!

Тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед.

Підсумок уроку.

Держава – то є дім, у якому живуть тисячі, мільйони людей. Мир, щастя, спокій у домі залежить від усіх: і тих, хто у ньому живе, і тих, хто цей дім будує.

Завдання: Якщо б я був президентом України, я б … (продовжити розповідь) - щоб зробив для майбутнього України.

Закінчити наш урок я хочу віршем Василя Олійника «Заукраїнься, Україно!»

Заукраїнься, Україно,

І при шляхах затополись,

В степах, як небесах, безмірни:

Майбутнім щедро колосись.

Заукраїнься, Україно,

Байдужі душі розбуди.

І цвітом сонячним калини

У серці кожному зійди.

Заукраїнься, Україно,-

Країно волі і добра.

Твоя історія нетлінна,

Як хвилі сивого Дніпра....

Заукраїнься, Україно..

$C:\Users\Zver\Desktop\Методична розробка кл. керівник 2017\Картинки\a_417f7e7d.jpg$

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Улізько Марина

Пов’язані теми

Громадянська освіта, 10 клас, Виховна робота

Інкл

Додано

12 березня 2019

Переглядів

2189

Оцінка розробки

Відгуки відсутні