ПЧ Янко-музикант (презентація)

    Генрик Сенкевич – найпопулярніший з польських письменників XIXстоліття, ім’я якого добре відоме не тільки польському, а й зарубіжному читачеві.     Він народився 5 травня 1846 року на Підляшші в дрібно поміщицькій родині.  За бажанням батьків вступив у 1866 році на медичний факультет Варшавського університету, але вже наступного року перевівся на філологічний факультет.      Навчатись доводилось в дуже скрутних матеріальних умовах. Як свідчив згодом сам Сенкевич, нерідко траплялося «протягом двох днів не їсти без найменшої водночас надії пообідати другого чи третього дня». По закінченні Варшавського університету обрав професію журналіста.      Сенкевич в одному з листів зазначав: «Я маю мужність писати про речі, яких досі ніхто не порушував».     Помер 1916 року в Швейцарії. 1924 року його останки були перевезені на батьківщину

Літературна діяльність. Визнаний майстер живописання словом, прекрасний стиліст, Сенкевич своїми творами підніс польську прозу на новий рівень. Чимало героїв його новел, повістей і романів наділені узагальненими, типовими рисами.      Він автор великих історичних романів: «Хрестоносці», «Куди йдеш?», «Трилогія» ( «Вогнем і мечем»,  «Потоп», «Пан Володийовський»), романів на сучасну для нього тематику – «Без догмату», «Родина Поланецьких», численних нарисів і есе.      Найкращі твори – новели, в яких Сенкевич виступає проти національного утиску, духовного убозтва буржуазного суспільства, продажності преси й чиновництва, а також і проти польського панства, яке байдуже й безвідповідально відносилося до народних потреб, до життєвих інтересів і прагнень трудового люду.      Представників саме таких верств польського шляхетства викриває письменник в оповіданні «Янко-музикант» (1879). Винуватцем трагічної долі дітей виступають суспільні відносини. В атмосфері неуцтва, жорстокості й байдужості гине величезний талант малого сільського хлопчика.       Для новели характерна зосередженість на одній події, лаконічність оповіді.

Нобелівський лауреат»

Зачитайте думки великих людей про талант: ·        Талант розвивається з почуття любові до справи.                                     Максим Горький, російський письменник  ·        Великий талант вимагає великої працелюбності.                                                  П.І. Чайковський, російський композитор. Умирають лише за те, в ім’я чого варто жити.                                      А. де  Сент-Екзюпері, французький письменник·        Талант – це здібність робити те, чого вас ніхто не навчав.                      А. Конар, сучасний польський публіцист