Педагогічний досвід вчителя " 5 кроків зростання"

Есе на тему: «П’ять кроків професійного зростання»

  Неодноразово в своєму житті, я замислювалася на тему свого професійного зростання. Що саме треба зробити для власного вдосконалення? Я в своєму житті бачила достатньо прикладів, коли людина не прагнула зростати професійно,а зупинялася і головною її ціллю було просто отримати гроші, але це зовсім не правильно. Для того, щоб робота приносила задоволення ми маємо прагнути ставати краще як особистість так і удосконалювати свої професійні  навички. Звичайно, яке може бути професійне зростання без врахування модернізації сучасного світу. Сьогодення змушує кожного навчатися чомусь новому, адже як ми можемо залишатися в минулому, коли світ змінюється. Я вважаю, що ми як люди з професією, які працюють з сучасним поколінням змін маємо щодня робити кроки до вдосконалення, а у наслідку і зростати як професіонал своєї справи. Для себе я розробила план якому я слідую.

  Крок перший – це усвідомлення власної мотивації та впевненість у своїх діях. Без мотивації та впевненості людина ніколи не почне реалізовувати свої плани як в сфері власного професіаналізму так і житті. Кожного дня, коли я приходжу на своє робоче місце, я бачу очинята дітей, які хочуть дізнатися, щось нове. В їхніх очах я бачу мотивацію, яка дає мені впевненість  ставати кращою.

  Крок другий −це постійне підвищення своєї кваліфікації не лише в педагогіці, але й в інших сферах сучасності. Щодня я спілкуюся з великою кількістю людей, які мають різний вік, стать та захоплення. На мою думку, професіоналізм не визначеє твою компетентність лише в одній справі, а є комплексним поняттям, яке має за основу вміння ставати ніби універсальним, тобто ти можеш підтримати будь яку тему. Я постійно удосконалююся як в сфері педагогіки так і всіх сферах, що можуть допомогти мені стати професіоналом своєї справи це психологія, етика, медіаграмотність та цифроваграмотність.

  Крок третій – це вміння зацікавити, тобто здобути навичку, яка допоможе концентрувати на собі увагу. Одного разу мені довелося побувати на семінарі на якому лектор заволодів увагою всього залу і я зрозуміла, що це одна зі складових професіоналу. Кому як не нам надавачам освітніх послуг важливо концентрувати увагу дітей для того, щоб не просто викласти матеріал, а зробити його доступним та цікавим для майбутніх поколінь.

  Крок четвертий – це навичка  вміти зробити свою професію не просто заробітком, а хоббі. Бувши, ще у юному віці я дивлячись на старше покоління зробила висновок, що коли робота є для тебе способом заробити гроші і не є справою за для якої ти готовий зростати професійно це ніби власне “катування”. Отже, я зуміла зробити так, аби моя робота стала моїм хоббі. Кожного дня я на своїй роботі дізнаюся, щось нове від учнів та колег, заряджаюся енергією і готова продовжувати рости як професіонал.

  Крок п’ятий – це вміння компонувати роботу та відпочинок. Професіонал своєї справи для мене не є затятим трудоголіком, адже вміння правильно розподіляти час для праці та відпочинку також є навичкою професіонала.

  Отже,у висновок я хочу сказати,що кожна людина по своєму розуміє поняття професіоналізм та як в ньому зростати, але головною істиною завжди буде одне сукупність теоретичних знань, практичного досвіду і професійних навиків у визначеній професії є тим ,що має робити людина для власного зростання.