Переваги та недоліки тестового контролю результатів навчання з біології

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

ЦЕНТР ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Підсумкова (залікова) робота слухача курсів підвищення

 кваліфікації за освітнім напрямом

«Переваги та недоліки тестового контролю результатів

навчання з біології»

                                                Виконала:       

Круглова Тетяна Анатоліївна

                                                      вчитель біології

       КЗ «Черкаськолозівський ліцей»

Малоданилівської селищної ради

     Харківської області

  Харків 2019

ЗМІСТ

1. ВСТУП

1.1 Історичні аспекти тестового контролю………………………………….. 4

1.2 Методичне значення роботи……………………………………………… 7

2. Основна частина

2.1 Впровадження тестового контролю знань в загальноосвітніх

 закладах  України……………………………………………………………. 8

2.2 Переваги тестового контролю……………………………………………10

2.3 Недоліки тестового контролю……………………………………………11

3. Висновки……………………………………………………………………12

Перелік використаної літератури та Інтернет ресурси……………………. 14

Актуальність теми:

 Традиційні методи оцінювання знань і навичок, такі як опитування, контрольні роботи, іспити тощо, можуть бути недостатньо ефективними, оскільки  цей результат нерідко залежить від особистого ставлення учителя до окремих учнів.

 Протягом кількох років в Україні поширились тестові форми контролю знань і вмінь учнів, які, можливо, можуть стати розв’язанням цієї проблеми.

Вважаю, виявлення переваг та недоліків цього виду контролю знань дуже важливим питанням для досягнення якості в освітньому процесі.

Мета роботи:

 Метою даної роботи є конструктивний аналіз переваг та недоліків тестового контролю знань, умінь та навичок учнів з навчального  предмету біології.

1. ВСТУП

1.1 Історичні аспекти тестового контролю

Поняття «тестология» має кілька значень: в перекладі з англійської мови це «наука про випробування», інше розуміння даного терміна визначає її як метод педагогічних вимірювань, і їх інтерпретації. Тестология стала міждисциплінарною наукою, метою якої стало створення дієвих і строго науково певних методик та інструментів вимірювання і діагностування випробовуваних. Як наука, вона з'явилася і сформувалася в кінці 19 - початку 20 століть на стику декількох поведінкових наук: психології, соціології, педагогіки.

Сьогодні вважається, що родоначальником тестології, вченим, який зробив перші спроби виміряти відмінності між людьми в області елементарних психічних процесів, став англійський дослідник Френсіс Гальтон (1882-1911). У 1884 році їм була організована антропометрична лабораторія, що проводилася тоді Всесвітній виставці в Лондоні. У даній лабораторії будь-який відвідувач міг виміряти свої фізичні можливості по різноманітним показникам: ріст, сила кисті, гострота зору і ін. Таким чином, можна було зібрати і проаналізувати перші дані по індивідуальним особливостям простих психофізичних функцій. Ф. Гальтон вважав, що тести сенсорного розрізнення необхідно використовувати як засіб, що оцінює інтелект людини.

Він визначив три фундаментальних принципи тестування:

1) використання серії досконалого однакових випробувань до великої кількості випробовуваних;

2) необхідність накопичення та обробки статистичних результатів для аналізу отриманих результатів;

3) встановлення еталонів оцінки.

Поняття «розумовий тест» став популярним після публікації статті Джеймса Мак-Кіна Кеттелла (1860-1944) «Розумові тести і виміри», в 1890 році. Дж. Кеттелл вважав тест унікальним засобом для проведення наукового експерименту.

Він так само сформулював ряд необхідних вимог:

• необхідно створювати абсолютно однакові умови для всіх випробовуваних;

• час тестування обмежена (1 година);

• для всіх діагностованих використовуються однакові інструкції

• випробувані повинні чітко розуміти пропоновані завдання для виконання;

• випробування повинно проводитися без глядачів;

• підсумки проведеної діагностики повинні оброблятися за допомогою статистичних математичних методів аналізу (визначаються мінімальний, максимальний та середній показник, обчислюється математичне сподівання і дисперсія).

Творці самого першого педагогічного тесту, для вимірювання інтелектуальних здібностей дітей, А. Біне і Т. Симон, в період з 1905 по 1911 рр. провели емпіричну перевірку завдань, які повинні були бути включені в їх тест. Критеріями оцінки завдань були емпірична міра труднощі кожного завдання, яку вони определялі за часткою правильних відповідей в групах дітей різного віку, і ступінь збігу результатів тесту з думкою викладачів. Таким чином, були закладені основні характеристики тесту: норма труднощі і валідність. Ними була розроблена унікальна для того часу шкала Біне - Симона. Показник інтелекту Біне визначав як різницю між «розумовою» і біологічним віком.

З початку ХХ століття визначилося і педагогічне спрямування в розвитку тестології. Американський дослідник В.А. Макколл вирішив розділити тести на два види: Educatinal Test (педагогічні або освітні) і Intelligence Test (психологічні або визначають рівень розвитку інтелекту). Основним завданням педагогічних тестів, на його думку, стало діагностичне вимір успішності проведеного навчання з тих чи інших предметів за певний період, а також ефективність використання в освітньому процесі інноваційних методів і технологій. Метою застосування педагогічних тестів, як вважав В. Макколла, стало створення рекомендацій щодо об'єднання в групи учнів, за ознакою засвоювання однакового за обсягом матеріалу і засвоєння матеріалу приблизно з однаковою швидкістю.

У 1915 році Р.М. Йеркс створив свою серію тестів, головна відмінність якої - повна зміна підходу до підрахунку результатів провідати тестування. Замість існуючих раніше вікових часткою, які запропонував у своїх дослідженнях А. Біне, діагностується отримує за кожен правильно вирішений тест заздалегідь строго певну кількість балів. Таким чином, проведення та підрахунок результатів тестування стало більш ефективним.

Перші роки зародження тестології були роками пошуку, пізніше тестування виходить за межі строго наукового експерименту і звертається в масове явище, що приводить до повного підсумкового осмислення його ролі і місця в системі освіти. Розробляються і впроваджуються в навчальний процес тести О. Стоуна за рахунком, Б. Зекінгема для діагностування правопису, Е. Торндайка тестують знання в більшості шкільних загальноосвітніх дисциплін. Т. Келлі розробляє діагностичний апарат дозволяє вимірювати інтереси і нахили школярів.

Сьогодні роль тестування як найважливішого, універсального інструменту контролю знань учнів стрімко зростає, відбувається масове, активне впровадження тестів в навчальний процес і створюються прямі передумови для створення і розвитку конструктивної та ефективної системи управління якістю освіти.

1.2 Методичне значення роботи

 20-ті роки ХХ століття характеризувалися справжнім тестовим бумом. Швидке і широке поширення тестології було обумовлено перш за все її спрямованістю на оперативне вирішення практичних завдань. Вимірювання інтелекту з допомогою тестів розглядалася як засіб, що дозволяє науково підійти до питань навчання, профвідбору, оцінки досягнень і т.д.

Наведена вище історія виникнення тестування допомагає краще зрозуміти їх сутність та справжнє призначення. Менш ніж за 100 років принцип тестування так міцно увійшов в нашу шкільну освіту, що учні поступово втрачають навички просто висловлювати свою думку, вони вже остаточно звикли до готових відповідей, серед яких можна підібрати правильну. Вчителі теж охоче використовують тестову форму контролю, тому що швидко можна перевірити велику кількість навчального матеріалу, витративши при цьому мінімум часу. Яка думка щодо тестування?

Методичне значення роботи полягає в тому, що як і будь що в нашому житті, тести мають свої сильні і слабкі сторони. Розглянувши їх ми зможемо зрозуміти доцільність використання тестування як контролю знань та навичок учнів при вивченні предмету біології.

2. Основна частина

2.1 Впровадження тестового контролю знань в загальноосвітніх закладах України.

 Останнім часом розробка та впровадження в навчальний процес тествих форм контролю набуває швидкого поширення в загальноосвітніх та вищіх навчальних закладахУкраїни.

 Розрізняють внутрішнє і зовнішнє тестування навчальних досягнень учнів. Внутрішнє тестування здійснюється безпосередньо учителями в навчальних закладах. Це дає можливість отримати інформацію про засвоєння учнями тієї чи іншої теми, з’ясувати доцільність використання педагогічних методик, технологій, прослідкувати динаміку змін знань і навичок учнів.

 З 2002/03 навчального року Міністерством освіти і науки України спільно з Міжнародним фондом «Відродження» у рамках проекту «Центр тестових технологій» започатковано експеримент з апробації системи зовнішнього стандартизованого тестування школярів для створення умов рівного доступу до вищої освіти та моніторингу якості освіти в Україні. Він передбачає оцінювання рівня навченості учнів за допомогою стандартизованих завдань (тестів), розроблених окремими інституціями.

 Зовнішнє тестування є інструментом діагностики навчальних досягнень учнів, складовою моніторингу якості шкільного процесу, що особливо актуально в умовах реформування школи.

 Позитивним у зовнішньому тестуванні стало отримання інформації, що відображає реальну картину знань і компетентностей учнів та можливість використання цих знань на практиці; забезпечення учням рівних умов при визначенні їх навчальних досягнень; допомога вчителю у визначенні складностей у знаннях учнів; формування партнерських стосунків між учителем та учнем; отримання незалежної статистичної інформації; створення передумов для забезпечення рівних та справедливих умов доступу до вищої освіти на основі об’єктивних результатів тестування.

 Проведення зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів є не лише заради отримання незалежної статистичної інформації, а ще й як можливість підготовки учнів до участі в міжнародних порівняльних дослідженнях, що дозволить побачити переваги та недоліки системи освіти, визначити рівень якості освіти в Україні.

 Сучасне педагогічне тестування – це стандартизований та об’єктивний метод контролю й оцінювання знань, умінь, навичок учнів, який визначає рівень підготовки та їх відповідність освітнім стандартам у конкретній галузі знання.

 Зупинимось докладніше на внутрішньому тестуванні учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Його широке впровадження пояснюється тим, що воно підвищує ефективність навального процесу, оптимально сприяє більш повній самостійності роботи кожного учня. Крім того, тестовий контроль має багато переваг перед іншими видами контролю.

2.2 Перелік переваг тестового контролю:

• Оцінка, яка виставляється за підсумком тестування є більш об’єктивною і незалежною від можливого суб’єктивізму вчителя, ніж оцінка за виконання традиційної контрольної роботи, яка завжди суб’єктивна, оскільки базується на враженнях вчителя, не завжди відокремлених від його особистих симпатій чи антипатій по відношенню до тогочи іншого учня;
• Об’єктивність результатів тестування надає кількісну інформацію про якість засвоєння навчального матеріалу. При цьому тестування надає змогу учителеві перевірити значний об’єм вивченого матеріалу малими порціями та діагностувати ступінь оволодіння цим матеріалом більшої частини учнів;
• Методично грамотно організоване тестування дозволить вчителю досягти важливий зворотній зв'язок, який забезпечує управління навчальним процесом, можливістю удосконалювати його, здійснювати диференційований підхід до учнів. Можливість внесення в тестову методику елементу змагання буде стимулювати та підтримувати у школярів інтерес до вивчення самого предмету.

Враховуючи позитивні характеристики тестової перевірки та впровадження в навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, це дасть учням звикнути до нової форми проведення контролю знань, а вчителю – полегшить роботу по організації та здійсненню оцінювання.

 На мою думку, тестова перевірка знань може бути досить об’єктивною, якщо в умови тестових завдань включати теоретичні та практичні завдання, тобто такі, де учень покаже свої вміння і навички щодо знань будови організмів, морфології, функціонування тканин тощо.

 Цікаво, що на заході, особливо в США, тести використовуються досить давно, і коли ми рухаємося до тестової перевірки знань, вони – навпаки, в протилежному напрямку.

2.3 Чому ж так? Можливо є суттєві недоліки тестового контролю. Насамперед тести націлені на перевірку фактичних знань учнів і не враховують потенційних можливостей розвитку особистості, вони мають лише оцінювальний, а не прогнозуючий характер. Тестування не дає можливості перевірити глибину знань учнів, вміння виражати свої думки в усній формі, оскільки відсутні запитання, що припускають нестандартні відповіді, існує випадковість правильної відповіді, неможливо встановити логіку вибору відповіді.

 Крім того, є учні, які спокійно вирішують завдання  як тільки свідомо осмислять умову і зміст завдань. А наявність декількох варіантів відповідей може дезорієнтувати таких учнів. Вони краще виконують завдання з відкритою формою відповіді, аніж  із закритою формою відповіді. Різномаїття видів тестових завдань різної форми в одному тесті також не сприяє їх вдалому виконанню. Бажано використовувати не більше 3-х. Наприклад: завдання з закритою формою відповіді, з відкритою та на встановлення відповідності.

 Тому я за доцільне поєднання традиційного та тестового контролю навчальних досягнень, що можуть забезпечити активізацію пізнавальної діяльності учнів та бути інструментом моніторингу якості шкільної освіти.

3. ВИСНОВКИ

 Сучасний етап розвитку освіти в нашій країні можна назвати перехідним. Перехід від традиційних форм освіти до пошуку нових, більш ефективних, та це потребує створенню якісно нової моделі системи контролю, яка б дала змогу об’єктивно оцінювати знання, уміння та навички учнів, виключаючи суб’єктивізм.

 Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу. При правильній організації він сприяє розвитку пам’яті, мислення та вміння висловлювати свою точку зору, систематизує знання учнів, своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню.

 Перед учителем стоїть завдання так організувати навчальний процес, щоб контрольприродньо включався в систему навчання як обов’язковий функціональний компонент, який забезпечую його цілеспрямованість та об’єктивність. Використовуючи традиційні форми і методи контролю та оцінки, вчителі повинні знайомитися з досвідом педагогів-новаторів та результатами їх досліджень та експериментів; використовуючи цей досвід, шукати нові ефективні методики контролю.

 Найбільш ефективною на сьогоднішній день формою контролю є тест. По-перше, він сприяє досягненню оптимальної дії всіх елементів системи навчання завдяки забезпеченню зворотного зв’язку, спрямованого на навчальну діяльність учителя і учнів. По-друге, зворотній зв'язок зумовлює подвійну природу функціонування контролю. Це відображається у здійсненні його в поточній та підсумковій формах.

 Придатність предметних тестів для діагностики знань крім їх об’єктивності випливає з того, що цей вид контролю дає можливість скласти питання в об’ємі всього предметного курсу, до того ж результати їх можна добре порівнювати між собою. Все це одночасно дозволяє встановити діапазон індивідуальних відмінностей учнів.

 Деякі сторони знань, умінь та навичок предметний тест діагностувати все ж таки не може, наприклад, вміння виражати свої думки в усній формі, а також глибину знань в області даної теми; обмежені також можливості перевірки попередніх знань.

 Та все ж тестовий контроль спрощує перевірку робіт вчителем і дає змогу організувати поточний та підсумковий контроль, активізувати діяльність учнів шляхом охоплення контролем більшої кількості школярів, перевірити знання великого за об’ємом матеріалу за невеликий проміжок часу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

Кармазіна В.В., Гранкіна Т.О., Сало О.В. «Сучасні методи оцінювання знань» / Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем".

Адрощук А.О. Рейтингова технологя оцінки знань в навчально-виховному закладі // Педагогка  психологія. - 1996.- №3 - С.86

Гацьковська Т. Незалежне тестування: цього року ще добровільно. // Дзеркало тижня.- 2006.-29 квітня

Лисенко Л.В. Модульне навчання і рейтингова система оцінювання знань учнів // Початкова школа.- 1995. - №3 – С.27

Annotation

"Advantages and disadvantages of test control of the results of biology training"

Traditional methods of assessing knowledge, such as surveys, test papers, exams, etc., may not be effective enough, as this result often depends on the personal attitude of the teacher towards individual pupils.

Test forms of control of pupils' knowledge and skills have spread in Ukraine over the last few years, which may be the solution to this problem.

I believe that identifying the advantages and disadvantages of this type of knowledge control is a very important issue for achieving quality in the educational process.

_____________     Круглова Т. А.