Основні поняття: Писанка - розписане пташине яйце. Крашанка - яйце, пофарбоване в один колір рослинними фарбами. Крапанка - різної величини і форми крапочки по кольоровому тлі. Дряпанка — це крашанка, на якій орнамент видряпано голкою або металевим стержнем. Мальованка — це яйце, розписане фарбами за допомогою пензля.
З однієї половинки шкарлупи утворилася земля, з другої – небо, з жовтка – сонце, з білка – місяць, а з інших решток – зорі. Щороку змій Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ Божий своїх гінців. А коли повернуться, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає в нього сили і влади на землі. Тож поки малюють, доти й світ буде.
Символи – образи : Трикутник репрезентує Трійцю. Риба – символ Христа. Хрест – емблема страждання, смерті і воскресіння Христа. Зірки - вічність життя земного. Птахи – предвісники весни. Олень – міфічна тварина. Рослини – вчасне дозрівання, врожай. Богиня Берегиня - символ життя і родючості, матері усього живого на землі."Дерево Життя" —диво з див. Коли навесні з бруньок на верхівці гілки з'являлися три нові пагони, люди сприймали їх як триєдиний символ продовження роду (батько — мати — дитина).
Кольори. Жовта фарба - це відвар із кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, іноді із квіток бузини. Синя виходила із відвару товкачиків, гречаної полови, сухих квітів синьої мальви. Зелену фарбу отримували із ягід чорниці чи дикої бузини (змішували їх з жовтою фарбою), із бруньок осини чи верби, із листя жита, пролісків чи моху, або з квітів темно-брунатної рожі в поєднанні з жовтим барвником. Чорна фарба з сизим відблиском виходила із кори вільхи або з молодого листя чорноклена. Червона фарба добувалась із місцевої кошенілі чи "червеця". Мармурова одержувалась із суміші навару сухого листя з сотовим медом. Для червоної і синьої фарби часто брали анілінові барвники.
Етапи побудови орнаментальної композиції на сферично-яйцевидній поверхні писанкиподіл поверхні писанки вздовж навпіл;поздовжній поділ "меридіанами" на сегменти;поділ впоперек навпіл;поділ на поперечні "широтні" паси з самостійним оформленням "бігунів";одночасний поділ "меридіанами" та "широтами";поділ на чотири сферичні чотирикутники, центри яких розташовані у шаховому порядку;поділ поверхні писанки на 24 та 48 клинчиків; діагональний поділ писанки з діагональним напрямом орнаментів.