Планування на І семестр хімія 10

№з/п

Дата

Тема уроку

Практична частина

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Домашнє завдання

Повторення початкових понять про органічні речовини

1

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З БЖД

Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан, етен, етин),

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає десять членів гомологічного ряду алканів (СН₄ – С₁₀Н₂₂);

розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук.

Діяльнісний компонент

складає молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С₂Н₆ – С₁₀Н₂₂), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; рівняння реакцій горіння (повного окиснення) вуглеводнів, заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), які описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі;

оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;

висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.

2

Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів оксигено- (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота)

3

Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів  нітрогеновмісних (аміноетанова кислота) органічних речовин.

Тема 1. Теорія будови органічних сполук

4

Теорія будови органічних сполук.

Демонстрації

1.Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування ).

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює суть явища ізомерії; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;

наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.

Діяльнісний компонент

розрізняє органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;

характеризує суть теорії будови органічних сполук;

розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії;

робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека і сталий розвиток.

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Підприємливість і фінансова грамотність.  

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Вивчити §  1 с 13

5

Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.

Демонстрації

2. Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).

Вивчити § 1 с 13

6

Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.

Вивчити §  2 с 19

7

Класифікація органічних сполук

Розрахункові задачі

1. Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів

Вивчити §  2 с 19

8

Представлення результатів навчального проекту

Навчальні проекти

1. Ізомери у природі.

2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.

3. 3D-моделі молекул органічних сполук.

Повторити § 1-2

9

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З ТЕМИ «ТЕОРІЯ БУДОВИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН»

Повторити §  1-2

Тема 2. Вуглеводні

10

Класифікація вуглеводнів.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою; загальні формули алканів, алкенів, алкінів; фізичні властивості бензену;

пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;

розпізнає структурні ізомери певної речовини;

наводить приклади насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів; структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.

Діяльнісний компонент

розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;

складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; молекулярну і структурну формули бензену; структурні формули алканів, алкенів і алкінів; структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення,  приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій  ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);

класифікує вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;

характеризує хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;

установлює зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля; взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;

дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті;

розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;

усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів; екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних;

висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність.  Здоров’я і безпека.  Екологічна безпека і сталий розвиток.

Значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

Забезпечення збереження довкілля під час одержання, зберігання, транспортування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних

Підприємливість і фінансова грамотність

Одержання алканів, етену, етину, бензену, їх застосування.

Взаємозв’язок між вуглеводнями.

Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Вивчити § 3 с 29

11

Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

Демонстрації

3. Відношення насичених вуглеводнів до лугів, кислот.

Вивчити §  4 с 37

12

Хімічні властивості алканів.

Вивчити § 5,6 с 47

13

Алкени. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

Вивчити § 5-7

14

Хімічні властивості етену.

Вивчити § 8 с 61

15

Алкіни. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.

Вивчити §  9 с 66

16

Хімічні властивості етину.

Повторити § 3-9

17

Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

Повторити §  3-9

18

Хімічні властивості бензену.

Вивчити §  9 с 66

19

Методи одержання алканів, етену, етину, бензену.

Вивчити §  9 с 66

20

Розрахункові задачі

2. Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.

3. Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

21

Застосування вуглеводнів.

22

Представлення результатів навчального проекту

Навчальні проекти

4. Октанове число та якість бензину.

5. Цетанове число дизельного палива.

6. Ароматичні сполуки навколо нас.

7. Смог як хімічне явище.

8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.

9. Біогаз.

10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.

23

Розрахункові задачі

2. Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.

3. Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

24

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМИ «ВУГЛЕВОДНІ»

Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки

25

Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів; за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери;

пояснює вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук; водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;

наводить приклади спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви; поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах.

Діяльнісний компонент

розрізняє насичені й ненасичені жири; моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;

класифікує оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;

складає молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів); рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ;

порівнює будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози; хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;

характеризує хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів; способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;

прогнозує хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;

установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук; генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками;

виявляє наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами;

обчислює за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;

розв’язує експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;

усвідомлює взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля; необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;

висловлює судження щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля;

розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи;

оцінює біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини;  раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин; безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Одержання етанолу, етаналю.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини.

Підприємливість і фінансова грамотність .

Одержання етанолу, етаналю.

Реакція естерифікації.

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

26

Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

27

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання  етанолу.

Демонстрації

4. Окиснення етанолу до етаналю.

5. Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).

6. Окиснення метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).

28

Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

Розрахункові задачі

4. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

29

Навчальні проекти

11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.

12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.

30

УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК З ТЕМИ «ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ»