Проєкт Держстандарту профільної середньої освіти: огляд ключових новацій

Нещодавно Міністерство освіти і науки запропонувало для громадського обговорення проєкт Державного стандарту профільної середньої освіти, реалізація якого розпочнеться у 2027 році. Цей документ визначає основні складові структури та змісту освітнього процесу для здобувачів освіти 10–12 класів ЗЗСО, закладів професійної та фахової передвищої освіти в частині здобуття повної загальної середньої освіти. Після затвердження Держстандарту та розроблення відповідних програм відомство планує з 2025 року залучити деякі заклади освіти для його пілотного впровадження. Їхній досвід дозволить за два роки по початку масового старту профільної освіти проаналізувати результати та внести відповідні корективи. 

Тож, враховуючи фундаментальність та значимість цього документа, наша команда підготувала огляд деяких норм проєкту.

Держстандарт є базовим документом в організації освітнього процесу, ним визначено структуру та зміст профільної середньої освіти, вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти та загальний обсяг їх навчального навантаження, 

Метою профільної середньої освіти є розвиток особистості здобувачів освіти, формування компетентностей, необхідних для їхньої стійкості, самостійності, відповідальності, комунікації та взаємодії з іншими, соціалізації та громадянської активності, підприємливості, свідомого вибору подальшого життєвого шляху, ціложиттєвої освіти, трудової діяльності та самореалізації, виховання шанобливого ставлення до національних та культурних цінностей українського народу на засадах патріотизму та усвідомлення власної ідентичності, родини, суспільства, довкілля, природи з позицій наукового світогляду та принципів сталого розвитку.

Профільна середня освіта створює передумови для формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів на підставі їхнього усвідомленого вибору та складається з двох циклів:

• профільно-адаптаційний (10 рік навчання); 
• профільний (11-12 роки навчання).

Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування:

• академічне – профільне навчання. Воно поєднує зміст освіти, визначеного цим Держстандартом, і поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання учнів у закладах вищої освіти; 
• професійне – орієнтоване на ринок праці профільне навчання. Воно поєднує зміст освіти, визначеного цим Держстандартом, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб здобувачів освіти. Освітня програма містить освітні компоненти, які повністю або частково охоплюють зміст професійних стандартів, або державних освітніх стандартів з певних професій, або стандартів фахової передвищої освіти з певних спеціальностей.

Освітні профілі

Основою для формування освітніх профілів є відповідні освітні галузі:

• мовно-літературна; 
• математична; 
• природнича; 
• технологічна; 
• інформатична; 
• соціальна і здоров’язбережувальна; 
• громадянська та історична; 
• мистецька; 
• фізична культура. 

Освітні профілі формуються шляхом вибору учнів (вони об'єднуються у плинні групи) за сприяння педагогічної спільноти, окреслюються типовою та шкільною освітніми програмами й реалізуються через модельні навчальні програми та навчальні програми з певних освітніх компонентів. Слід зазначити, що учні мають право змінювати як профіль, так і спрямування, а також здобувати подальшу освіту на інших рівнях. 

Освітній процес організовується, як правило, на основі кредитно-модульного підходу, що дає змогу забезпечити належну гнучкість у формуванні освітніх траєкторій здобувачів. 

Вимоги до результатів навчання здобувачів освіти

У Держстандарті для кожної з освітніх галузей окреслено мету, компетентнісний потенціал, базові знання, обов’язкові результати навчання учнів та кількість навчальних годин за циклами навчання. 

Вимоги до результатів навчання учнів в рамках кожної освітньої галузі   складаються з таких компонентів:

• групи результатів навчання; 
• загальні результати навчання; 
• конкретні результати навчання, що визначають підсумок навчального поступу; 
• основні та поглиблені орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення здобувачами освіти результатів навчання. 

У додатках до Держстандарту обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, які розшифровуються у такій послідовності:

• скорочений буквений запис  – це освітня галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання; 
• цифра на початку індексу – порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання; 
• перша цифра після буквеного запису до крапки - номер групи результатів навчання; 
• цифра після крапки – номер загального результату навчання; 
• наступна цифра – номер конкретного результату навчання; 
• остання цифра – номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату; 
• літера «П» після останньої цифри позначає результати навчання (орієнтири для оцінювання) поглибленого рівня. 

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська та зарубіжні літератури) викладено у декількох додатках Держстандарту залежно від мови навчання у класах (групах):

• з українською мовою навчання (додаток 2); 
• з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, які не належать до групи слов’янських мов (додаток 3);  
• з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (додаток 4).

Заклади освіти, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між цією мовою та іноземною мовами, відображаючи це в навчальному плані. 

Базовий навчальний план

У базовому навчальному плані профільної середньої освіти визначено загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти та його розподіл між:

• роками навчання;
• освітніми галузями;
• обов’язковими та обовʼязково-вибірковими освітніми компонентами.

Базові навчальні плани для ЗЗСО, які забезпечують здобуття освіти за академічним/професійним спрямуванням містять такі компоненти: 

• кількість годин для обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів. Цей час не може бути перерозподілений на інші освітні компоненти; 
• кількість годин для обов’язкових освітніх компонентів за обраним профілем/професією (професійною сферою). Цей час визначається в межах мінімального-максимального показників, а також може бути перерозподілений на обовʼязкові освітні компоненти, спільні для всіх профілів. Проте його не дозволяється  перерозподіляти на обовʼязково-вибіркові освітні компоненти; 
• кількість годин для обовʼязково-вибіркових освітніх компонентів за обраним профілем. Вона визначається в межах діапазону  мінімального-максимального показників й може бути перерозподілена на вивчення обовʼязково-вибіркових освітніх компонентів поза обраним профілем/професією (професійною сферою); 
• кількість годин для обовʼязково-вибіркових освітніх компонентів поза обраним профілем/професії (професійною сферою). Цей час також визначається в межах мінімального-максимального показників й може бути перерозподілений на вивчення обовʼязково-вибіркових освітніх компонентів за обраним профілем/професії (професійної сфери); 
• розподіл годин (за галузями) для обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів. Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної базовим навчальним планом. 

Слід зазначити, що години на вивчення предмета «Захист України» передбачені у межах соціальної та здоровʼязбережувальної галузі. Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження.

Громадське обговорення проєкту стандарту триватиме до 30 листопада 2023 року. МОН просить надсилати пропозиції за адресами: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, e-mail: svitlana.fitsailo@mon.gov.ua.