Рекомендації для викладання навчальних предметів: початкова школа

Початкова школа є найвідповідальнішим етапом у шкільному марафоні. Адже саме у цей період закладається фундамент соціалізації та мотивації школярів до навчання, який матиме ключовий вплив на успішність учнів. Тож, для маленьких школярів перший вчитель має стати авторитетом, прикладом та надійним помічником. А в умовах воєнного стану це завдання набуло особливого значення. Аби допомогти вчителям початкових класів організувати цікаве та продуктивне навчання, налагодити ефективну взаємодію з учнями та їхніми батьками з урахуванням нормативних вимог, ми підготували огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

У 2022/2023 навчальному році пріоритетними напрямами освітньої діяльності у початковій школі визначено:

організація освітнього процесу в умовах очної/дистанційної/ змішаної форм навчання;
підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів;
посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;
посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту;
психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.

Вчителі початкової школи працюватимуть за освітніми програмами закладу освіти, які розроблені на основі типових освітніх програм зі змінами у частині питань цивільного захисту та поводження з вибухонебезпечними предметами (наказ МОН від 12.08.2022 № 743).

Реалізацію типових освітніх програм забезпечують:

підручники з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Їх електронні версії розміщені в електронній бібліотеці на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» у вільному доступі;
навчальна література, що має грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» (наданий у 2018 – 2020 роках).

Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і можуть застосовуватись за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

Викладання навчальних предметів здійснюватиметься з урахуванням методичних рекомендацій МОН, викладених у цьому документі та інших листах:

від 03.07.2018 № 1/9- 415 для 1-х класів;
від 01.09.2019 № 1/11- 5966 для 2-х класів;
від 11.08.2020 № 1/9- 430 для 3-х класів;
від 22.09.2021 № 1/9- 482 для 4-х класів.

Для змістовного забезпечення вивчення предметів, варто передбачити можливість використання цифрових засобів навчання з урахуванням їхньої дидактичної доцільності та відповідності навчальній програмі. За умов впровадження дистанційної/змішаної форм навчання слід посилити навчання школярів щодо безпеки в інтернеті за допомогою таких заходів:

ознайомлення учнів з порядком реагування на інциденти, що створюють ситуації небезпеки під час роботи онлайн;
обговорення з батьками можливості використання контент-фільтрів (систем батьківського контролю);
формування в учнів мережевого етикету, спонукання дотримуватись правил спілкування та взаємодії в інтернеті та несення відповідальності за власні дії в мережевому просторі;
повторення та дотримання правил безпечної роботи з комп’ютером, виконання спеціальних вправ для зняття втоми очей, напруги тіла під час сидіння тощо.

Задля реалізації інтегративного підходу у змістовому забезпеченні освітнього процесу заклад освіти може по-різному комбінувати навчальний час в межах загальної кількості навчальних годин, визначених освітньою програмою. Для кожного класу розклад дзвінків може бути гнучким і, за потреби, коригуватись вчителем з урахуванням особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої навчальної діяльності. Тривалість уроків становить:

у перших класах – 35 хвилин;
у других – четвертих класах – 40 хвилин.

Календарно-тематичне і поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі. Вибір форми (текст, таблиця, схема тощо), структури (відповідно до обраної класифікації типів уроків), способу фіксації (на папері, на цифровому пристрої), послідовність формування очікуваних результатів навчання та визначення кількості годин на вивчення програмових тем є індивідуальною справою педагога. Слід звернути увагу, що частину навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) можна використовувати на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф МОН.

Резервний час програм учитель може використовувати на власний розсуд, зокрема для удосконалення навчального досвіду учнів, дослідження навколишнього середовища, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проєктів та екскурсій, у тому числі з ініціативи дітей.

Плани уроків є робочими матеріалами вчителя, в яких має бути визначено:

тема й мета уроку, яка має розкривати очікувані результати навчання учнів на уроці;
послідовність навчальних завдань та організаційні форми їх опрацювання;
навчальні завдання для індивідуальної/групової/фронтальної роботи учнів, які мають мати такі ознаки: відповідність завдань можливостям учнів, дидактична доцільність і дозованість, взаємопов’язаність і поступове нарощування складності навчальних завдань тощо.

Під час планування організаційних форм роботи важливо формувати навички самоорганізації і самонавчання, вміння виокремлювати інформацію, яка потрібна для виконання певного навчального завдання. Однією із форм самоосвітньої діяльності учнів може бути самопідготовка у позаурочний час. Наприклад, ознайомлення з довідковими матеріалами в бібліотеці, спостереження і замальовки/фотографування результатів, інтерв’ювання батьків/друзів, робота з електронними освітніми ресурсами тощо. Під час вибору таких завдань слід враховувати вимоги Санітарного регламенту щодо сумарного часу виконання завдань для самопідготовки:

у 3-5 класах має витрачатись не більше 1 години;
у 1-2 класах не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час. Але, за потреби, учням 2-х класів можна задавати індивідуальні завдання за вибором, на які витрачатиметься не більше 45 хвилин на добу.

Ранкові зустрічі

Однією із форм створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі, актуалізації мотивації учнів до навчання є ранкові зустрічі, на які бажано проводити протягом перших 10 – 15 хвилин навчального дня. У 2022/2023 навчальному році під час ранкових зустрічей рекомендовано:

знайомити школярів із правилами дій в період надзвичайних ситуацій, у тому числі в період воєнного часу;
обговорювати теми особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків;
вивчати правила пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту.

Для опрацювання зазначених тем можна організовувати ситуаційно-рольові ігри, виконання практичних вправ (тренінги) на засвоєння алгоритмів дій під час небезпеки, у тому числі дій за сигналами оповіщення цивільного захисту.

Діагностування навченості учнів 2-4 класів на початку навчального року

Аби з’ясувати навченість школярів і визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу, потрібно протягом перших двох тижнів навчання провести діагностування їхнього рівня знань. Під час його проведення не варто з’ясовувати чітку відповідність навченості критеріям оцінювання навчальних досягнень, достатньо обмежитись двома полюсами, що показують готовність або неготовність дітей до подальшого опанування навчального матеріалу. Ці завдання мають спонукати школярів до діяльності та містити різні рівні складності:

завдання на упізнавання, ідентифікацію навчального змісту, просте його відтворення по пам’яті чи за наданим зразком;
завдання на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях;
завдання на відтворення відомого шляху міркування або застосування засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової;
завдання на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях, наближених до життєвого контексту, для виконання яких потрібно самостійно відшукати шлях розв’язання проблеми, дібрати доступну інформацію і пристосувати її до наданої умови, поєднати й доцільно використати елементи знання чи вміння з інших тем, оцінити об’єкт чи явище.

Наприклад, можна запропонувати учням виконати різнорівневі завдання з:

української мови та читання: у 2 класі – списати з друкованого тексту (до 20 слів) та визначити у списаному тексті слово за умовою про його звуковий склад; у 3 класі – написати диктант (до 40 слів, з яких чверть містить опановані у 2 класі орфограми) та записати власне речення (одне) для завершення тексту за його змістом; у 4 класі – записати власне висловлення за поданим початком;
математики: у 2 класі – побудувати за умовою відрізок, у 3-4 класі – квадрат / прямокутник;
інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: різні види вправ, практичних робіт та завдань дослідницького спрямування, які дозволять виявити очікувані результати навчання.

Діагностувальні завдання можуть реалізовуватись шляхом:

проведення самостійної роботи протягом 5-10 хвилин усіма учнями класу одночасно;
виконання завдань у групах учнів з приблизно рівними навчальними можливостями;
колективного виконання роботи з коментуванням зі спостереженням за відповідями кожної дитини (в умовах малочисельних класів) тощо.

Діагностувальне спостереження за навчальною діяльністю учнів має бути непомітним для них, у той же час інформативним для вчителя та враховуватись під час підготовки до наступного уроку.

Результати діагностування не підлягають оприлюдненню поза межами класу, а мають бути використані для коригування календарно-тематичного плану вивчення предмета/інтегрованого курсу. Задля цього роботу з підготовки календарно-тематичного плану на 2022/2023 навчальний рік рекомендується побудувати у такій послідовності:

до початку навчального року скласти проєкт календарно-тематичного плану;
протягом перших двох-трьох тижнів навчання провести діагностування навченості учнів 2-4 класів;
за результатами діагностування скоригувати проєкт календарно-тематичного плану, зокрема розширити (збільшити) тематичний блок «Повторення (за попередній рік)»;
погодити й затвердити документ відповідно до прийнятих у закладі вимог щодо документообігу.

Під кінець опрацювання теми «Повторення»можуть бути запропоновані діагностувальні роботи, орієнтовний час виконання яких не перевищує 20 хвилин у 2 класі, 30 хвилин – у 3-4 класах.

Оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти та їх фіксація на носіях зворотного зв’язку між учасниками освітнього процесу

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 02.09.2020 № 1096. Фіксацію результатів оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюють відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 13.07.2021 № 813, та роз’яснень викладених в Інструктивно-методичних рекомендаціях.

У випадках, що не зазначені у цих документах, рішення щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти приймає вчитель, за умови масовості ситуації – погоджує його з керівництвом школи/фаховим методичним об’єднанням.

У 1–4 класах закладів загальної середньої освіти здійснюють формувальне та підсумкове (річне) оцінювання. Результат оцінювання навчальних досягнень учнів 1–2 класів виражають вербальною оцінкою (оцінювальним судженням), у 3–4 класах може використовуватись як вербальна, так і рівнева оцінка (за рішенням педагогічної ради). Звертаємо увагу, що в межах одного закладу освіти у різних класах можуть використовуватись різні форми оцінювання.

Показниками досягнення очікуваних результатів навчання є характеристика навчальних дій учнів, яка запропонована в Орієнтовній рамці оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти (наказ МОН України від 13.07.2021 № 813). У цьому документі конкретизовано окремі показники сформованості знаннєвого складника компетентності (конкретного уміння/навчальної дії/навчальних дій).

Здійснення формувального оцінювання передбачає визначення/обговорення разом з учнями критеріїв оцінювання. Враховуючи вікові психологічні особливості учнів 1–4 класів, їм можна пропонувати для обговорення та самооцінювання критерії, що стосуються:

цікавості навчального завдання, його посильності;
відомості (впізнаваності) способу дії;
самостійності виконання;
правильності способу дії;
правильності отриманого результату;
задоволеності роботою.

Для одного навчального завдання/комплексу завдань рекомендується обирати 1-2 ознаки для визначення критерію.

Результати оцінювання учасники освітнього процесу виражають у формі оцінювального судження усно, учитель – усно та письмово (їхні зразки представлені у Методичних рекомендаціях). Письмово оцінювальне судження учитель може фіксувати у робочих зошитах учнів, навчальних посібниках з друкованою основою, у зошитах для діагностувальних робіт, на інших носіях зворотного зв’язку з учнями / батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо). Воно має бути чітким, конкретним, лаконічним, конструктивним щодо подальших дій учня, записаним з дотриманням культури писемного мовлення. Для щоденної перевірки робіт можна визначити умовні позначення показників якості виконаного завдання, наприклад:

+ – правильно;
с – самостійно;
сп – самостійно з пам’яткою;
д – з допомогою тощо).

У кінці роботи записують коротке оцінювальне судження з орієнтирами щодо покращення результатів.

Підсумкове (річне) оцінювання очікуваного результату навчання «визначає фактичний зміст, тему, основну думку, пояснює причиново-наслідкові зв’язки сприйнятого на слух висловлення, уточнює інформацію, ставить доцільні запитання» пропонується здійснити за результатами тематичних перевірок сформованості навичок аудіювання і взаємодії з твором та з урахуванням результатів формувального оцінювання протягом року. Оптимальна кількість тематичних перевірок навички аудіювання і навички взаємодії з твором становить по 2 перевірки протягом року. Задля раціонального використання навчального часу ці види перевірок доцільно комбінувати з іншими видами.

Підсумкове (річне) оцінювання володіння повноцінною навичкою читання вголос і мовчки здійснюють за результатами тематичних перевірок читання вголос, читання мовчки, читання напам’ять з урахуванням результатів формувального оцінювання. Пропонується зазначені тематичні перевірки проводити не менше 2 разів на рік з кожного виду читання. Оцінювання навичок писемного мовлення передбачає проведення ряду тематичних перевірок: списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір. Використання рівневої шкали для оцінювання списування, диктанту, переказу є недоречним, оскільки, учні не матимуть можливості отримати високий рівень результату навчання.

Особливості оцінювання результатів опанування матеріалом змістової лінії «Досліджуємо мовні явища (мовлення)» полягають у тому, що під час перевірки важливо акцентувати увагу на сформованості знаннєвого складника мовної компетентності. Такі тематичні діагностувальні можуть бути представлені комплексом тестових завдань або поєднуватись з іншими видами перевірок. Протягом року рекомендується проводити не більше 4 тематичних перевірок сформованості уміння досліджувати мовні явища (мовлення).

У Класному журналі результат оцінювання діагностувальної роботи фіксують відповідно до обраного та затвердженого на засіданні серпневої педагогічної ради способу (вербальною (сформовано - √) або рівневою (В., Д., С., П.) оцінкою). У частині «Зміст уроків» зазначають факт проведення роботи, на лівій сторінці класного журналу після дати зазначають вид перевірки (за потреби за правилами скорочення слів) та фіксують оцінку учня.

Батьки можуть ознайомитися з результатами виконання тематичних діагностувальних робіт учнів під час індивідуальних зустрічей з учителем, а за умов дистанційного навчання – через передачу в закритій мережі фото-, сканкопій робіт.

Для підсумкового оцінювання в кінці навчального року достатньо мати записи оцінювальних суджень у робочих зошитах, навчальних посібниках з друкованою основою, зошитах для діагностувальних робіт, носіях взаємозв’язку з батьками, у класному журналі. Їхнє дублювання на інших носіях інформації, зокрема у зошитах спостережень за результатами навчання учня є нераціональним використанням робочого часу.

Водночас учитель має право вибору щодо способу і форми узагальнення результатів виконання тематичних діагностувальних робіт. Такі записи рекомендується робити у теці з планами-конспектами уроків під час підготовки до уроку, призначеного для зворотного зв’язку. Узагальнення можуть містити інформацію про:

виявлені утруднення та групи учнів, які їх мають, й шляхи подолання проблем;
перелік тем, які необхідно повторно опрацювати;
необхідність коригування темпу опрацювання програмового матеріалу за допомогою резервного навчального часу.

Зошити для діагностувальних робіт зберігають у закладі загальної середньої освіти до кінця навчального року.

Національно-патріотичне виховання і формування громадянської позиції в учнів 1-4 класів

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця «спільно-взаємодіючій діяльності» на уроках та в позаурочний час. Критеріями сформованості національно-патріотичної свідомості молодшого школяра вважаються ступінь:

особистісного ставлення до української мови та використання її у різних сферах діяльності;
активності в утвердженні цінностей української культури;
прояву внутрішнього стану особистості у відношенні до природи, власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Уроки української мови невід’ємні від патріотичного виховання, адже під час їх проведення найефективніше формуються національна психологія, характер, світогляд, свідомість і самосвідомість та інші компоненти духовності народу. Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, зосередити увагу учнів на застосуванні правила вживання великої літери під час запису назви нашої Батьківщини, столиці, рідного міста чи села та інших географічних назв України. Невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути:

виховні бесіди;
пізнавальна інформація про нашу країну, її людей і події, пов’язані з ними;
складання усних і письмових текстів на патріотичні теми;
підготовка та презентація посильних навчальних проєктів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що пережили окупацію, що є вимушеними переселенцями, бійцям, які борються за незалежність України з російськими загарбниками тощо).

Особливе місце на уроках української мови може займати використання малих фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв, народних прикмет, уривків із казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» має сприяти формуванню в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей. У процесі освітньої діяльності має здійснюватися:

виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, пошани до символів держави;
активізація інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни;
заохочення ініціативної патріотичної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій.

Для збільшення потенціалу патріотичного виховання предмета математики, бажано частіше включати в зміст уроку задачі, що стосуються державності, рідного краю, екології, народознавства. А Великодня писанка може стати предметом дослідження геометричного матеріалу, який розкриває глибину символічного мислення та уявлень наших предків.

Психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу

Надання першої психологічної допомоги не передбачає значної професійної підготовки – достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування та природної здатності проявляти співчуття, людяність.

Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану дорослих. Тому варто відшукати точку рівноваги для себе – заспокоїтись самому. Лише після того, як ви стабілізуєтесь, починайте говорити з учнями: спокійно та не надто голосно. Доцільно вживати такі слова щодо підтримки до дітей:

«Ми в порядку»;
«Я з вами»;
«Я/ми доросла/дорослі. І я/ми знаємо, що робити».

Якщо ви помітили, що у дитини так звана «панічна атака», що супроводжується нападом страху, пітливістю, відчуттям браку повітря, нудотою, навіть втратою контролю над собою, спробуйте виконати наступні дії:

не залишайте дитину на самоті;
розмовляйте з нею використовуючи прості й короткі речення;
не робіть припущень щодо її потреб, краще запитайте;
подихайте разом з нею.

Аби допомогти здобувачам освіти справитися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на плідну роботу на уроці рекомендується впроваджувати «психологічну хвилинку» (вчитель самостійно визначає час та необхідність її проведення). Для її проведення можна використовувати такі техніки:

психогімнастичні вправи;
тілесні техніки боротьби зі стресом;
вправи на зняття м’язового напруження;
арт-терапія як спосіб зцілення за допомогою творчого самовираження;
танцювальна арт-терапія;
музична терапія;
ізотерапія;
вправи для релаксації та нормалізації самопочуття.

Також стане у пригоді методичні рекомендації для педагогічних працівників, практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» (лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22).

Попереду на нас чекає складний навчальний рік. Але ми впевнені, що наші освітяни впораються з будь-якими викликами та підтримують один одного! Тож, якщо ви бажаєте попрацювати з найкращими освітніми експертами, опанувати нові прийоми та поспілкуватися з колегами з різних куточків України, запрошуємо вас долучитись до Всеукраїнської інтернет-конференції «Дистанційне та змішане навчання в умовах війни», яка відбудеться 16-17 вересня 2022 року!