МОН представило «Стратегічний план діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року», яким визначаються стратегічні пріоритети та цілі відомства на найближчі роки. Отже, якою має бути освіта майбутнього, згідно з думкою МОН? Розбираємося разом!
Своїми стратегічними пріоритетами до 2027 року відомство називає:
- Освіту дітей раннього та дошкільного віку.
- Реформу «Нова українська школа».
- Сучасну позашкільну освіту.
- Трансформацію професійної освіти.
- Якісну вищу освіту.
- Розвиток науки та інновацій.
- Європейську інтеграцію України у сферах освіти і науки.
- Цифрову трансформацію освіти і науки.
- Підтримку та супровід осіб з особливими освітніми потребами.
У документі наголошується на важливості масштабних трансформаційних змін, без яких українська освіта не зможе вийти на якісно новий рівень. І головними її напрямками мають стати зміст освіти, забезпечення гідних умов праці для педагогів, формування ефективної мережі закладів освіти та трансформація освітнього простору, а також – модернізація освітнього менеджменту.
Водночас для ефективної реалізації цих змін визначено принципи, якими має керуватися держава. Серед них – особистісно орієнтована освіта, євроінтеграція та глобалізація, освіта впродовж життя, відбудова освітньої інфраструктури, врахування в навчальному процесі поваги до української мови та культури, безбарʼєрність й інклюзивність, адаптивність і співпраця з громадою.
Головні принципи
Реформа «Нова українська школа», як і раніше, лишається одним із головних пріоритетів МОН. Впровадження НУШ стартувало у 2018 році, тож зараз за новим держстандартом освіти навчаються учні 1-6 класів, а у 7 класах триває пілотний експеримент.
Головною метою НУШ є доступ до якісної освіти для всіх без винятків учнів, формування вмінь та компетентностей, потрібних для життя. Для цього Міністерство освіти і науки пропонує:
- Повністю трансформувати шкільний простір (ідеться про розроблення нових сучасних моделей організації шкільного простору, відбудову та сучасне оснащення кабінетів).
- Затвердити Державний стандарт старшої профільної школи (розробити освітні та модельні навчальні програми).
- Зробити освітній простір безпечним (зокрема, обладнати школи укриттями).
- Перезавантажити реформу НУШ у 5–9 класах (підготувати директорів і вчителів до реалізації реформи, облаштувати навчальні кабінети, затвердити критерії оцінювання).
- Організувати пілотування моделі профільної освіти (провести пілотування моделей організації освітнього процесу та навчальних матеріалів за новим стандартом).
- Розробити стратегію подолання освітніх втрат (створити адаптовані навчальні програми для 5-11 класів, окремо розробити стратегію для деокупованих територій).
- Ввести націєтворчий компонент змісту освіти (оновити освітні матеріали із сучасної історії України, оновити курс «Захист України», запровадити нові стратегічні наративи).
- Сформувати системи моніторингу (йдеться про загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти, дослідження впровадження НУШ у базовій школі та загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти в ЗЗСО).
- Приділити увагу професійному розвитку педпрацівників (оновити профстандарт і Положення про сертифікацію; провести сертифікацію вчителів початкової школи, української мови, математики, історії та інших предметів; підвищувати кваліфікацію кваліфікації вчителів НУШ, психологів директорів і їхніх заступників директорів).
- Запровадити нову систему оплати праці вчителів і директорів (вона ще потребує розробки та пілотування).
Яких змін очікувати
Це основні моменти, визначені у новій стратегії від МОН, але вони виглядають дуже узагальненими. Але яких змін варто очікувати насамперед та до чого готуватися всім учасникам освітнього процесу? Поглянемо детальніше, що ж мається на увазі.
Трансформація освітнього простору
З огляду на воєнний стан та руйнування, спричинені російськими обстрілами, потрібна реконструкція закладів освіти та облаштування захисних споруд. Також будуть закуплені шкільні автобуси, покращуватимуть матеріально-технічну базу, оновлюватимуться кухні та їдальні. Щодо ремонтів та реконструкцій – вони здійснюватимуться згідно з новими підходами до дизайну закладів освіти (але їх ще потрібно розробити). Також працюватимуть над розробленням моделей мережі закладів освіти з урахуванням особливостей та потреб конкретних регіонів і громад.
Покращення якості освіти
Найперше завдання – затвердження Держстандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми (а також, звісно, її пілотування). Наступний крок – забезпечення всіх учнів новими підручниками та проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти. Також передбачається оновлення змісту соціальної і здоровʼязбережувальної галузей. Окремо буде розроблено Дорожню карту щодо підвищення якості навчання державною мовою та мовами корінних народів.
Адаптація змісту освіти відповідно до викликів воєнного часу
Йдеться не лише про оновлення навчальних матеріалів із історії України та курсу «Захист України», а й про створення умов для навчання дітей за кордоном в українських закладах освіти, аби вони не були відірвані від своєї країни, розроблення системи надолуження освітніх втрат.
Покращення становища педагога
Серед важливих майбутніх новацій – створення нової системи оплати праці для педпрацівників (концепція ще потребує розробки, але перед запровадженням передбачається пілотування). Також планується оновити модель сертифікації педагогів та профстандарт. Також буде забезпечено підготовку педагогічних працівників за новими програмами навчання, підвищення їхньої кваліфікації відповідно до потреб і вимог НУШ. Ще одне завдання –забезпечення цільового підвищення кваліфікації директорів і заступників директорів
Цифрова трансформація освіти
У цьому плані планується забезпечити заклади освіти та учасників освітнього процесу необхідним комп’ютерним обладнанням, програмним забезпеченням, доступом до інтернету тощо. Крім того, у планах МОН впровадження електронних підручників, інтерактивних навчальних матеріалів і застосунків. Також запланована цифрове підвищення кваліфікації вчителів, аби вони могли ефективно працювати.
Серед завдань – оновлення навчальних програм із інформатичної освітньої галузі, розроблення й запровадження варіативних та інтегрованих курсів зі STEM-освіти, створення гуртків із розвитку цифрових компетентностей.
Інклюзивне навчання
Також у планах МОН розробити та затвердити Національну стратегію інклюзивного навчання. Таким чином буде гарантовано можливості та умови для якісної освіти осіб з ООП, а також учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі.
Для цього, серед іншого, інклюзивно-ресурсним центрам потрібен інструментарій щодо виявлення особливих освітніх послуг для дітей дошкільного і шкільного віку. Не менш важливо забезпечити психолого-педагогічний супровід та надання корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП відповідно до їхніх потреб.
Для того, аби реалізувати цей елемент стратегії, передбачається спеціальне навчання для педпрацівників.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.