Позакласний захід до Дня української писемності та мови для учнів 5-11 класів

Позакласний захід до Дня української

 писемності та мови для учнів 5-11 класів

Мета: Ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і  багатство  рідної  мови,  її  різноманітні  можливості,  довести,  що  рідна  мова— це  духовна  святиня,  найбільший  і  найдорожчий  наш  скарб.  Сприяти  розширенню  розвиткові   творчих  здібностей,  бажанню  берегти  свою  національну  культуру.  Розвивати  почуття  наці­ональної  гідності.

Обладнання: святкова газета, присвячена Дню української писемності та мови; виставки книжок про розвиток української писемності, дитячих малюнків,  висловлювання про мову; стіл, прикрашений українським рушником.

Хід заняття

Написи  на  дошці:

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть.

                                                                                        (В.Сосюра).

Той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

                                                                                         (В.Сухомлинський).

Найбільше  і  найдорожче  добро  в  кожного  народу— це  його  мова,  ота  жива  схованка  живого  духу,  його  багата  скарбниця,  в  яку  народ  складає  і  своє  давнє  життя,  і  свої  сподівання,  розум,  досвід,  почування.

                                                                                         (П.Мирний).

Українська  мова  в  багатстві,  витонченості  й  гнучкості  не  поступається  ані  жодній  із  сучасних  літературних  мов  слов’янства.

 (М.Драгоманов)

Вчитель:  Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.                                                                                      

Учень 1:

О слово рідне!

Пращура молитва,

Громи Перуна,

Велеса поля,

Софія Київська—творіння Ярослава,

Слов’яномовна праведна земля.

        Учень2: 

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

Учень 3:

О слово рідне!

Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось—ні!

Учень 4:

О слово рідне!

Подарунок мами!

І псня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

Ведуча. Нещодавно ще одним святом поповнився наш національний календар: День української писемності та мови, який відзначаємо щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Тож маємо нагоду пригадати історію нашої писемності.

Сторінка перша. Від  кирилиці до Кобзаря.

Ведуча.      Слухаючи матеріал сьогоднішнього усного журналу, ви дізнаєтесь про витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов, почуєте щирі слова любові й вдячності до неї.

Гробниці, кості й мумії мовчать.

А слово вічне, ніби далина,

Із темряви віків, де цвинтаря печать,

Лиш чути письмена...

 (І. Бунін)

Ведуча: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми - знак миру. Потім - схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті - ієрогліфи. Прямим попередником слов'янської мови - є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян - братами Кирилом і Мефодієм.                        

Учень 1: братами Кирилом і Мефодієм був створений алфавіт. Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня (сучасні Салоніки). Їхня мати була грекинею, а батько — болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мову солунських слов'ян. Брати Кирило та Мефодій перекладали з грецької на слов’янську мову релігійні тексти. Костянтин Філософ (Кирило) розробив слов’янську абетку, внаслідок чого його було названо «творцем слов’янського письма».

Ведучий. Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги.

Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо у Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, нагробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим.

Учень 1: А зараз звернімося до історії літописання і книжної справи. Започаткував книжну справу в Київській Русі князь Володимир Великий у X ст., заснував перші школи. Небувалий розквіт книжної справи стався за Ярослава Мудрого, який у 1037р., за свідченням літописця, написав книги та заснував першу державну бібліотеку.

Учень 2: Найдавнішим свідченням давності української літературної традиції є «Повість врем’яних літ» (XI—XII ст.)—пам’ятка літератури, історії, права, етнографії, педагогіки, філософії. Започаткував цей найдавніший літопис у кінці 30-х років XI  ст. Іларіон Київський, перший український митрополит. Преподобний Нестор зробив третю редакцію «Повісті врем’яних літ», над якою працював протягом 1094-1112 рр.

Ведуча: Православна церква щорічно вшановує пам’ять преподобного Нестора 9 листопада. У церквах цього дня відбуваються відправи. Шанує церква, шанує Нестора й увесь народ український, відзначаючи 9 листопада День української писемності та мови, як день, пов’язаний з пам’яттю про Нестора Літописця. Сьогодні і ми святкуємо День української писемності та мови.

Сторінка друга.
       Ну що б, здавалося, слова    
       Слова та голос—

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує…

Учень 2: Ми не кинемо своєї мови,  не зречемося своєї душі, як не зреклися її, не скорилися ворогам наші предки. Зародившись десь на світанні спільного слов’янського життя, українська мова на рідній споконвічно українській землі витерпіла страшні лихоліття, тортури, пережила утиски, заборони окупаційних властей на землях, що перебували під владою Польщі та Російської імперії, сталінські репресії.             

Звучить мелодія пісні "Реве та стогне Дніпр широкий". На сцені учасниці зачитують одну із дат в скорботному календарі української мови. Після кожної дати звук музики посилюється і стихає, коли звучить наступна дата.

(Інсценізація може виглядати так: кожна з учасниць в українському вбранні начитує чергову дату,  тримаючи в руках свічку, що згасає, і йде у глиб сцени. Під час читання "Молитви" дівчата повертаються зі знову запаленими свічками),

1720 рік - російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.             

1769 рік видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг

/775 рік - зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862. рік - закрито українські недільні школи, безкоштовно організовані видатними діячами української культури.
1863.  рік - указ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік - указ царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік - закрито всі українські театри.

1908 рік -   вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, "могуще визвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи".

1914 рік - російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

1983 рік—видано постанову про посилене вивчення російської мови у школах

 1989 рік—видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну, загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на третій план.

Ведуча: У найкритичніші, найважчі моменти української історії з’являлися особистості, які рятували націю від остаточного знищення, виводили українську культуру на нові обшири, давали їй надійні крила для злету. З появою віршів Т.Шевченка українська літературна мова стала на шлях розвитку, український народ заговорив вустами свого пророка. Т.Г.Шевченко відшліфував мову, дорогоцінний діамант рідного народу.

Учень 1: Мова—показник культури народу. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Але, на жаль, сьогодні не всі люди володіють досконало рідною мовою. Причиною є використання «суржика». Говорити слід правильно, щоб відродилася і розквітла Україна, культура й мова народу. Засмічують нашу мову й іншомовні слова та терміни, які нині часто вживаються.

Сторінка третя.        

Конкурс на знання  прислів’їв та приказок про мову (учні зачитують прислів’я та приказки)

1.                     Не  кидай  слова  на  вітер.
2.                     Давши  слово— держись,  не  давши  слово— кріпись.
3.                     Птицю  пізнати  по  пір’ю,  а  людину— по  мові.
4.                     У  кого  рідна  мова,  в  того  й  душа  здорова.
5.                     Від  теплого  слова  і  лід  розмерзає.
6.                     Слово не стріла, а глибше  ранить.
7.                     Слова треба важити, а не лічити.
8.                     Де слово, там і душа.
9.                     Вітер гори руйнує, слово народи підійма.
10.                Хто материнську мову зневажає, той і матері не шанує.

Сторінка п’ята.        

Вікторина.

1.                     Що ви знаєте про препо­добного Нестора-літописця?
2.                     Чому саме в день вшанування його пам'яті відзначається свято української писемності та мови?

        3.  З чим порівняв Костянтин просвітительство народу без письмен його мови? Поясніть таку асоціацію, користуючись прикладами зі шкільного життя.

4.Доповніть ряди

а) кирилиця -

б) Костянтин -

в) періоди історії кириличного письма:
устав, …, …, ….

5. Коли була надрукована перша книга в Україні?

6. Спробуйте однією фразою сформулювати думку про важливість писемності в житті народу.

7. У якому документі закріплено статус нашої мови як державної?

8. Пригадайте і назвіть твори поетів і письменників про українську мову.

Ведучий: Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

(Звучить пісня про Україну)