Віртуальна екскурсія «Україна вражає!»

(відеоролик «The most beautiful places in Ukraine!» (1 хв., потім на фоні музики слово вчителя)

Вступне слово вчителя: Доброго дня всім! Сьогодні ми запрошуємо вас здійснити віртуальну подорож нашою Батьківщиною. Ви побачите, що вона має багато гарних,  незвичайних та загадкових місць, які вражають своєю неповторністю. Подорожуймо Україною!

Ведуча: Отже, сторінка 1. «7 природних чудес України»

(відеоролик «7 природних чудес України», який коментується розповідями учнів(паралельно)

Учні:

Древні римляни називали цю ріку Данастріс, а греки – Тіріс. Вона торувала собі шлях по землі ще за багато століть до нас. Древній Дністер.

Більше тисячі кілометрів тягнеться його синя стрічка від України до Молдови. А між Галичем та Хотином, розійшовшись високими берегами, утворює дивовижної краси каньйон. Сівши у човен, ви помандруєте однією із найгарніших річок Європи. Величні береги 200-літніх дубових лісів, водоспадів, печер, скельних храмів та фортечних руїн з обох сторін кликатимуть вас зупинитись.

Цей куточок світу має навіть свій мікроклімат. Так званий «ефект субтропіків»: у час помірно спекотного літа тут майже не буває дощів, а весна приходить на місяць раніше, ніж на території решти Покуття та Поділля. Справа у тому, що «стіни» каньйону (які досягають висоти 120 метрів), чудово затримують тепло.

Одним з найкрасивіших міст Західної України й, зокрема, Тернопільщини є Заліщики. Розташувалося місто на берегах Дністра і майже з усіх боків оточене водою.

2. Біосферний заповідник «Асканія Нова». – єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг.

Історія заповідання його території нараховує близько 110 років. Так, багатий землевласник Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році у своєму родовому маєтку за власною ініціативою першим у світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу.

Тваринний світ заповідного степу, в основному, зберіг свою аборигенну фауну, за винятком крупних видів ссавців та птахів. Тут зустрічаються типові мешканці степового ландшафту: малий ховрашок, степовий байбак, тушканчик великий, заєць-русак, мишовидні гризуни, а також середні та дрібні хижаки: звичайна лисиця, степовий тхір, ласка.

У густому травостої мешкають не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року зустрічається більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування.

На території Великого Чапельського поду в умовах, наближених до природних, утримуються табуни диких копитних з різних континентів. Тут протягом усього року мешкають бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи. Влітку сюди випускають стадо антилоп канна, гну та нільгау, зебр та вихідців з далекої Індії – гаялів. Ближче до осені в центрі поду збирається велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів.

Озеро Світязь – найбільше та найглибше озеро природного походження в Україні. Входить до складу Шацьких озер, що у Волинській області. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти…

Вода тут надзвичайно прозора і м’яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.

Площа Світязя становить 2622 га, довжина – 9225 м, ширина – 4000 м, максимальна глибина – 58,4 м, середня глибина – 6,9 м.

Славиться Світязь своїми лящами, окунями, щуками, сомами, але справжнім делікатесом і місцевою “родзинкою” вважається вугор. Озерна вода має цілющі властивості, адже у своєму складі вона має срібло, йод і гліцерин.

 На берегах озер розміщені бази відпочинку, санаторії, спортивні та дитячі табори. В останні роки проводиться Міжнародний пісенний фестиваль «На хвилях Світязя».

4. Гранітно-степове Побужжя. Миколаївська область.

Південний Буг у крутих кам’янистих берегах утворює вузьку каньйоноподібну долину. Величні гранітні скелі місцями сягають 40-50 м заввишки. Русло річки порожисте з водограями та островами. Це справжній гірський ландшафт серед Українського степу…

Гранітно-степове Побужжя – одна з найдавніших ділянок суші Євразії, яка не поринала у морські глибини вже протягом 60 мільйонів років. Звідси значна кількість унікальних об’єктів живої природи – реліктів та ендеміків. Тут виявлено 86 представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Гранітно-степове Побужжя надзвичайно багате на археологічні пласти: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоха бронзи, черняхівська та трипільська культури, свідоцтва поселень кімерійців, савроматів, скіфів, ольвіополітів, давніх слов’ян, римлян.

Своїми межами парк співпадає з землями війська запорізького та його державою – знаменитою на весь світ Запорозькою Січчю. Південний Буг славився серед запорожців як друга за значенням річка після Дніпра-Славутича.

Першим паланковим отаманом тут був князь Дмитро Вишневецький – легендарний Байда.

5. Мармурова печера  АР Крим

Це унікальна за красою печера зі складною системою залів і галерей, яка входить до п’ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети…

Вхід до неї знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря.

Величезних розмірів галереї цієї печери натіканнями поділяються на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів – 2050 м, глибина – 60 м. Температура повітря у печері постійна (+9° С). У п’яти залах можна насолодитися прослуховуванням класичної музики, яка в унікальній акустиці печери має особливе звучання.

Відвідувачів печери зустрічають величезні зали з чудернацькими формами натічних утворень, рідкісними видами кристалів. Маршрут розпочинає Галерея казок, прикрашена сталактитами, сталагмітами та натічними драпіровками. Екскурсійна доріжка огинає химерні творіння сталагмітів, що своїми контурами дивно нагадують казкових героїв:

Зала Перебудови – одна з найбільших обладнаних печерних залів Європи та найбільша зала у печерах Криму. Її довжина – більше 100 м, висота 28 м. Величні стіни вкриті коралітовими білими «квітами», величезні кам’яні брили устеляють дно, витончені натічні колони, розмаїття сталактитів та сталагмітів вражають уяву. Закінчується зала кальцитовою греблею, яку вкривають сотні гурових ванночок.

Унікальність Мармурової печери принесла їй світову популярність. За оцінкою відомих спелеологів, вона належить до п’ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети. Одну з найбільш відвідуваних печер Європи, Мармурову, у 1992 році було прийнято до Міжнародної асоціації обладнаних печер.

Розташоване воно на висоті 989 м над рівнем моря.

Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Насправді ж Синевирське озеро утворилося у післяльодовиковий період, близько 10 тисяч років тому внаслідок перекриття річкової долини зсувами.

Середня площа водного плеса становить 4-5 га, глибина озера – в середньому 8-10 м. Проте, місцями найбільші глибини Синевиру сягають 19-22 м. Це навіть більше, аніж в Азовському морі, найглибше місце якого – 14 м.

Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких сягає 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею усього кілька метрів. Звідси і народна назва Синевиру – Морське око.

Товтри – це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої у межах Національного природного парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря. Над оточуючою рівниною ця гряда піднімається на 60-65 м.

 Вивітрені та розмиті вапняки, які відслонюються на схилах долин, утворюють екзотичні скелі різної форми – колони, стовпи, гігантські гриби або хаотичні нагромадження брил та валунів.

У межах парку росте майже 1700 видів рослин, у складі фауни на території парку та суміжних районів лівобережжя Дністра є всі характерні представники цієї зони. Наявність на території парку старих лісових масивів, відкритих крутосхилів та карстових печер сприяє поширенню тут хижих птахів та кажанів. До Червоної книги України занесено 60 видів рослин та 85 тварин.

Ведуча:  На цьому, звичайно, чудеса України не закінчуються. Ми хочемо познайомити вас ще з деякими з них. Нариклад, Долина нарцисів на Закарпатті.

(відеоролик «Унікальна Долина Нарцисів», 1 хв.)

Ведуча: Сторінка 2. «Українські аналоги іноземним дивам» (слайд 1)

(мультимедійна презентація «Українські аналоги іноземним дивам», яка коментується розповідями дітей)

Ми всі знаємо, що в світі дуже багато цікавих і незвичайних природних та створених людиною явищ. Але чи знаємо, що на Україні є об’єкти дуже на них схожі? Давайте послухаємо та порівняємо.

Учні: Всім відомо, що пустеля Сахара у Північній Африці - найбільша на земній кулі. Її площа— понад 7 млн км². Простягається на 5 700 км з заходу на схід, ширина до 2 000 км. (слайд 2)

А чи знаєте ви, що на Україні розташована найбільша пустеля в Європі – Олешківські піски. (слайд 3) Складаються вони із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю.

Знаходяться ці піски в Херсонськії області, за 30 км на схід від обласного центру. Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилися порівняно недавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися.

Стримують пустелю, яка в діаметрі має розмір близько 15 км, насаджені людиною густі ліси. Влітку пісок нагрівається тут  до 70 градусів, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розгонять дощові хмари. Трапляються тут і піщані бурі, під час яких не видно ані неба, ані сонця. (слайд 4)

Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. До сьогодні у пісках ще можна натрапити на снаряди, що не розірвалися.

Олешківські піски приховують не лише таємниці, а й скарби. Багато цікавих і надзвичайно цінних речей було знайдено тут під час розкопок.

У пісках зустрічаються черепки грецьких амфор античного часу, наконечники скіфських бронзових стріл. Були також знайдені: залізний ніж, бронзові прикраси від кінської збруї, бронзові пряжки, шила, залишки бронзового дзеркала та уламок скіфського котла, бусини скіфсько-сарматських часів та інкрустовані бусини римських часів. А також знайдені уламки глиняних козацьких курильних трубок.

Учні: Хоч раз у житті ви чули про Ніагарський водоспад (слайд 5), який славиться великою шириною – 323 м, його висота -53 м. Складається з 3 частин: перша називається Підкова, розташована в Канаді, а дві інші – Американський та Фата – в США.

Ряд масивних водоспадів, розташованих на річці Ніагара – здавна славиться міццю і чарівністю. Назва « Ніагара » в перекладі означає «грім води». Гуркіт падаючої води чутно за 15 км.

А у нас на Україні в Закарпатській області розташований найкрасивіший водоспад Шипіт. (слайд 6) З підземного джерела на горі Великий Верх на висоті 1598 м починає свій шлях мальовничою ущелиною невеликий потічок Плошанка. Падаючи численними мальовничими каскадами з 14-ти метрової висоти кришталева вода розбивається об каміння, утворюючи міріади діамантових краплинок, що переливаються дивовижними барвами у променях карпатського сонця. Існує легенда про закохану пару Івана та Марічку, яких розлучили заздрісні люди. Нещасна Марічка шукала в горах свого нареченого, сумувала, плакала, кликала його довго так, що втратила голос, але кликати не перестала – кликала пошепки. Перетворилася на водоспад. І здалеку чутний шум води, який нагадує шепіт, тому і назвали водоспад Шипотом.

Учні: Мабуть, кожна людина, яка любить подорожувати, мріє побувати в італійському місті Венеція, яке увійшло до двадцятки найкрасивіших міст світу (слайд 7). Місто відоме своїми карнавалами, а також тим, що ніби виростає з води, адже замість вулиць вкритих бруківкою чи асфальтом, там водні канали. У Венецїї єдиний вид транспорту - водний. У місті немає ані машин, ані мотоциклів, ані навіть велосипедів. Між будинками у Венеції практично немає відкритих ділянок ґрунту. Там або вода, або вузенькі проходи-вулички і невеликі площі - кампо. Дерева - страшенна рідкість. (слайд 8) Тому жителі намагаються якомога більше озеленювати свої вікна та балкони. Фасади деяких будинків схожі на вертикальні квітники. У багатьох будиночках Венеції просто з порогу можна стати у венеціанський човен - гондолу.

Так от на Україні теж є місто, де по вулицях можна плавати у човнах. (слайд 9). Це місто Вилкове в Одеській області в українській частині дельти Дунаю, біля моря на кордоні з Румунією. Це місце злиття вод Дунаю та Чорного моря.

 Це місто відоме також як «Українська Венеція» завдяки численним каналам, проритим вздовж вулиць. Тривалий час,  майже до 60-х рр. ХХ ст. човен був більш звичайним засобом пересування, ніж автомобіль. В місті також багато островів, подекуди на яких живуть люди, які принципово відмовилися від принад цивілізації: газу, електрики та ін. Точну кількість островів місцеві жителі навряд чи скажуть. Цікаве місто і тим, що в деякій його частині живуть і досі старовіри (липовани) – нащадки тих, хто колись заснував це поселення. Вони досі дотримуються своїх старих традицій, носять бороди та сорочки навипуск, підв’язані паском. Вилкове славиться як місто рибаків та виноробів. Так як місто стоїть на воді, то земля вся тут наносна. Велика ж частина городів знаходиться на островах, куди дістаються на човнах. (слайд 10) Добривами на своїх городах місцеві жителі не користуються. Замість них вони використовують висушений мул, який є дуже родючим. Городяни вирощують виноград, полуницю, яблука, груші та ін. Дуже гордяться місцеві своїм виноградом «Новаком» – унікальним сортом, що зростав на мулі та воді. З нього виготовляють дуже колоритне вино, аналогів якого не має у світі. Одним із заробітків місцевих є збирання очерету, який експортується до Європи для виготовлення екологічно чистих, теплих, модних та дорогих європейських дахів. Втім, основною сферою зайнятості жителів “Української Венеції”  є рибальство.

Учні  Загадковий об’єкт у Великій Британії викликає суперечки серед науковців світу до сих пір. Звідки взялися там величезні кам’яні брили та яка їхня роль? (слайд 11) Звичайно, ви здогадалися, що йдеться про Стоунхендж. Стоунхе́ндж, або «Висячі Камені»— мегаліт що складається з кількох кіл із велетенських (до 8,5 м висотою) каменів. Розташований в Англії на горбистій пустці поблизу міста Солсбері. У цілому Стоунхендж є спорудою з 82 п'ятитонних мегалітів, 30-ти кам'яних блоків вагою по 25 тонн і висотою понад 4 м. Зверху на них покладені плити-перемички довжиною 3,2 м. У центрі стояли 5 так званих трилітів — величезних П-подібних каменів, вага яких досягає 50 тонн. Складені кам'яні блоки утворюють арки, які служили колись покажчиком сторін світу. До недавнього часу науковці припускали, що цей монумент споруджений у 3100 році до нашої ери племенами, що жили на Британських островах, для спостереження за Сонцем і Місяцем. За місцевою легендою, гігантські блакитні камені мають цілющу силу, вони з'явилися на цій землі завдяки чарівнику Мерліну, чародію при дворі короля Артура, який переніс їх з Ірландії. Походження величезного П'яткового каменя пов'язане вже з іншою легендою. Говорять, одного разу диявол побачив серед каменів ченця, що ховається. Перш ніж нещасний встиг сховатися, диявол кинув в нього величезним валуном, який придавив йому п'яту.

Довгий час руїни Стоунхенджа асоціювалися з жрецьким культом стародавніх кельтів-друїдів, хоча фахівці цей зв'язок заперечують.

На думку валлійського вченого Брайана Джона, люди не будували Стоунхендж – валуни приніс з собою до Англії льодовик, а кола, в яких вони розташовані, є результатом багаторазового замерзання і танення вічної мерзлоти під час льодовикового періоду.

На Україні аналогом Стоунхенджу є Кам’яне село в Житомирській області (слайд 12)

Останнім часом геологічний заказник "Камінне село" став досить відомим і популярним серед туристів. Це дійсно казкове місце, але оті фантастичні теорії його походження поставлять у тупик будь якого геоморфолога. Присунув льодовик десь із півночі, чи то залишки давніх таємничих гір, а дехто взагалі нісенітниці усякі городить про іншопланетне походження...

З урочищем пов'язані численні легенди та повір'я місцевих жителів.

Назва «Камінне Село» виникла з однієї такої легенди, що розповідає про те, як колись у лісі було багате село. Одного разу через нього проходив старий в убогому одязі і попросив хліба у господаря багатого двору. Той махнув на нього рукою: «Іди собі, чоловіче, ніколи мені». Старий, яким виявився сам Господь, що спустився на землю, вийшов з села, озирнувся і село враз скам'яніло. На одному з каменів, де він відпочивав, залишився величезний слід босої ноги.

Інша легенда розповідає про битву, що відбувалася на цьому місці між Богом і темними силами. (слайд 13) Після довгої битви Сатана був переможений, на камінні залишилися глибокі подряпини від його пазурів. Бог же, повертаючись на небо, ступив кілька кроків по каменю і залишив відбитки.

Багато каменів дійсно обрисами нагадують сільські будинки, тут є свій «майдан» зі «школою», і навіть «церква». Найчастіше туристи відвідують камінь зі «слідами Бога», до нього спеціально приставлена драбина. За повір'ям, «слід» цей дає паломникам здоров'я і здійснення бажань.

Камінне село - надзвичайне місце. Розкидані серед лісу великі брили (такі, що не на кожну й залізеш), сліди на поверхні каменів, мохи, азалія понтійська, яка росте лише в Малій Азії, на Кавказі й Поліссі (ось це загадка, яку вчені пояснити не можуть). Неможливо розповісти словами про красу Камінного села - це варто побачити.

Ведуча: Ще один цікавий об’єкт, з яким ми хочемо вас познайомити – це співочий фонтан у місті Вінниця.

(відеоролик «Поющий фонтан Roshen в Виннице» (1-2 хв., потім коментується)

Учні: Фонтан «Roshen» — фонтан, побудований в руслі річки Південний Буг в Вінниці. Це найбільший на Україні та в Європі плавучий фонтан. За оценками експертів входить в десятку кращих та видовищних фонтанів світу^. Його унікальність заключаєтся в так званій «зимуючій технології», яка дозволяє опустити конструкцію під воду.

Використання лазерного проектора і екрана, який складається з водно-повітряної суміші, дозволяє демонструвати на фонтані відео в форматі 3D.

Технічні параметри фонтана

• довжина — 97 м.
• Ширина — 10 м.
• Висота центрального струменя — 63 м.
• Розмір водного проекційного екрана — 16×45 м.
• потужність водних насосів — 780 кВт.
• кількість подводних ліхтарів — 560 шт.
• Звуковая потужність аудіосистеми — 3840 Вт.

Ведуча: На цьому наша віртуальна подорож по мальовничим куточкам нашої країни завершується. Бажаємо вам нових захоплюючих мандрівок! Дякуємо за увагу!