Учень/учениця: Узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб опрацьовану інформацію природничого змісту;Оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності;Пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»; Використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ природи для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми;Дотримується правил поводження з природними об’єктами для збереження здоров’я і довкілля;Пропонує і створює самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження;Складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;Виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;Відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;Формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;Фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб;Представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;Пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів. Очікувані результати навчання
Природознавча: розуміти основні закономірності живої природи, володіти певними вміннями її дослідження, розвивати власне наукове мислення, набувати досвіду розв’язання проблем природничого змісту, виявляти сталий інтерес до наукових досягнень і здобутків природничих наук. Вільне володіння державною мовою: користуватися науковою термінологією, стисло, грамотно формулювати думки, висновки, бути готовим/готовою до комунікацій з іншими учасниками процесу навчання під час виконання групових, колективних навчальних завдань. Математична: вільно використовувати математичний апарат як мову природничих наук (складання таблиці за темою уроку).Інформаційно-комунікаційна: раціонально використовувати комп’ютер, працювати з інформацією (аналізувати, відбирати головне, узагальнювати), створювати нову інформацію. Екологічна: дбати про довкілля. Навчання впродовж життя: спостерігати, оцінювати, робити висновки, використовувати на практиці, набувати нові знання. Соціальна: співпрацювати в парі / групі / команді, уміти адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі. Загальнокультурна: опановувати моделі толерантної поведінки, прагнути бути культурним у спілкуванні із вчителем та однокласниками, розуміти власну національну ідентичність як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших. Здоров’язбережувальна: дотримуватись гігієнічних норм під час уроку. Підприємливість та фінансова грамотність: генерувати нові ідеї, ініціативи та втілювати їх у життя. Ключові компетентності
Сьогодні на уроці Про що дізнаємося Чого навчимося Спостерігати за рослинами Обирати представників рослин, які стануть складовими годинника Складати таблицю біологічних ритмів квіткових рослин Створювати квітковий годинник Визначати час за квітковим годинником Ознайомимося з біологічними ритмами рослин Що таке “квітковий годинник”, “квітковий годинник Карла Ліннея”
Пригадай: Що таке біологічні пристосувальні ритми? З якими екологічними чинниками пов'язані біологічні пристосувальні ритми? Які типи біологічних пристосувальних ритмів ти знаєш? Чим зумовлені добові ритми? До якого виду біологічних ритмів належить явище розкривання пелюсток квітки? Що таке фотоперіод, фотоперіодизм?
кілька видів рослин, квітки яких відкриваються і закриваються в певний час доби 1добре освітлена ділянка площею 1,5 м2, на яку не падатиме тінь від дерев, будівель2 акрилова фарба, пензлик 3різні по діаметру горщики: 4 великі, 6-10 малі (кількість залежить від тривалості часового дня в місцевості) та один середнього розміру4ґрунт5гравій6металевий/дерев’яний стрижень 90 см завдовжки7зошит (записник) для фіксації результатів спостережень 8 Нам знадобиться21345678
Порядок виконання роботи. Установіть горщики з квітами по колу “циферблата” в те місце, куди тінь від стрілки вказуватиме на початок кожної години.4 Оберіть представників рослин, які стануть складовими годинника. Горщики заповніть ґрунтом, висадіть рослини. 1 На великих горщиках намалюйте цифри 3, 6, 9, 12. Оскільки в нічнийчас сонячний годинник працювати не буде, то на маленьких горщиках намалюйте цифри від 4-5 години ранку до 19-20 години вечора.2 Підготуйте майданчик під “циферблат”: у центрі поставте горщик середнього розміру, заповнений гравієм, застроміть у нього вісь, тінь від якої виконуватиме роль стрілки.3 Поспостерігайте за обраними для висаджування рослинами, уточніть час цвітіння, складіть власну таблицю їх біоритмів. Які з них ростуть у вашій місцевості?5
Квітковий годинник – декоративна композиція на основі механічного годинника з циферблатом, створеними із квітучих або декоративно-листяних рослин, зазвичай розташовують у парках або інших зонах громадського відпочинку. Лінней ніколи не створював такої клумби, але ця ідея була втілена у декількох ботанічних садах на початку ХІХ ст. Квітковий годинник Карла Ліннея – клумба з квітів, які закривалися і відкривалися згідно з певним положенням сонця над горизонтом, що відповідало певним годинам дня. Цю концепцію Карл Лінней запропонував у 1751 році у праці Philosophia Botanica, назвавши її Horologium Florae (“квітковий годинник“). На замітку:
Підсумуємо: Квітковий годинник Карла Ліннея – клумба з квітів, які закриваються і відкриваються залежно від різної висоти Сонця над горизонтом, що відповідає певним годинам дня. Біологічні ритми – це періодичні зміни живої природи відповідно до періодичних змін у середовищі. Біологічні ритми поділяються на добові, місячні, сезонні, багаторічні. Біологічні ритми забезпечують пристосованість живих організмів до змін навколишнього середовища. Добові біологічні ритми виникають унаслідок обертання Землі навколо своєї осі й характеризуються періодом 24 ± 4 год.
Карл Лінней(1707 – 1778)шведський натураліст. У праці «Система природи» («Systema Naturae») (1735) представив систему оганічного світу ввівши в систематику основні одиниці: вид – рід – родина – ряд – клас. Ввів біномінальну номенклатуру, у відповідності з якою кожен вид позначався двома латинськими назвами – родовою та видовою. Згідно систематики всі рослини були розділені на 24 класи – 23 класи квіткових і один клас спорових і голонасінних. З класів квіткових Карл Лінней виділив по числу тичинок 12 класів, в 13-ий клас об’єднав рослини, які мають більше 12 тичинок. Класи 14 – 23 характеризувалися ще і будовою андроцій. У тваринному світі він виділив 6 класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви та комахи. Вченим було описано понад 10000 видів рослин і більше 4500 видів тварин. Ним було встановлено близько 1000 термінів. Наукова довідка
Зараз Карл Лінней – єдиний автор, послатись на якого можна лише одним ініціалом (”L.”). У ботанічній номенклатурі ця буква після видової назви рослини означає, що вона вперше описана Карлом Ліннеєм наприклад, ботанічна назва кокосової пальми – це Cocos nucifera L. Ліннея північна або лінея північна (Linnaea borealis) – багаторічна рослина, названа на честь шведського ботаніка Карла Ліннея, єдиний представник монотипового роду Ліннея. Належить до родини жимолостевих з підродини ліннеєвих.
До 1950 року звук зозулі був майже заглушений шумом довколишнього транспорту, тому була встановлена нова звукова система зозулі, включаючи гучномовець. Також була додана модель зозулі, яка з'являється кожні п'ятнадцять хвилин. Вперше квітковий годинник був посаджений у Великій Британії навесні 1903 року у Единбурзі (і з того часу висаджується щорічно) – це найстаріший квітковий годинник у світі. У 1905 році був доданий механізм відтворення звуку зозулі, кожні п’ятнадцять хвилин. Звук створювали два органні міхи та органні трубки, але моделі зозулі не було видно. Велика Британія. Единбург
Сучасні квіткові годинники мають безперечно мало спільного із годинником Ліннея, та час вони показують точний і красою явно не поступаються. Найбільшим у світі вважається годинник, розміщений в Україні у Кривому Розі. Його збудували з нагоди 20-річчя незалежності України. Унікальний квітковий годинник має діаметр циферблата 22 м, а довжина хвилинної стрілки становить 12 м. Для його оздоблення щорічно висаджують 22000 квітів більш ніж шести видів. Удень кожна година супроводжується мелодійним дзвоном, а вночі годинник підсвічується. Рекорди України!