Правовідносини → що? — найбільш важливі суспільні відносини→ які? — врегульовані правовими нормами → які? — забезпечуються державою → які? — виражені у взаємних правах та обов’язках суб’єктів права. Норми права регулюють лише найважливіші суспільні відносини. Ті з них, що не мають істотного значення, регулюються іншими соціальними нормами.
УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВІДНОСИН* Має бути правова норма, що їх регулюватиме.* Необхідні учасники правовідносин, які мають право бути учасниками* Повинні відбутися події, що матимуть правові наслідки* Уступаючи в правовідносини, їхні учасники використовують свої права, виконують обов’язки, змінюють своє правове становище.
Правосвідомість — форма суспільної свідомості, що містить в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та концепцій, а також уявлень і настанов, які характеризують відношення особи, суспільної групи і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюється правовим регулюванням.
Функції правосвідомості — це основні напрямки її впливу на правові явища, правову систему в цілому. Будь-яка функція правової свідомості, - це ідейно-світоглядно та регулятивно здійснена її та чи інша істотна якість та/або властивість. - це, в першу чергу, законодавчо реалізована її певна істотна якість та/або властивість, що презентує той чи інший пріоритетний напрямок впливу її ідейно-світоглядно та нормативно трансформованих якостей та властивостей на правові явища, правову системи та правові процеси як основний.
Основні функції правосвідомості:когнітивна (пізнавальна, інформаційна) — припускає знання права, поінформованість про нормативні акти, зміст юридичних норм; без інформації про закон не може бути і ставлення до нього.правостворююча (ціннісна, емоційна) — припускає ціннісне ставлення до законодавства, співвіднесення правових норм зі своїми поглядами на правове, обов'язкове, необхідне.
Ця функція свідчить про те, що нормативно-правові акти виступають як зовнішнє вираження правосвідомості суспільства і законодавчих органів держави;регулююча (настановча) — припускає співвідношення поведінки людей з чинною в суспільстві системою правових розпоряджень; мотиви і настанови стосовно поведінки, врегульованої правом — відповідно до правових дозволів і заборон.
* Є - одна з форм суспільної свідомості і разом з політичною, моральною, філософською та іншими формами свідомості відображає суспільне буття.* Містить в собі поняття, уявлення, судження, почуття, емоції, концепції, теорії, програми.* Зумовлена соціально-економічним устроєм конкретного суспільства, рівнем розвитку його загальної культури.* Ідеологічні елементи правосвідомості виступають як головні елементи правової культури та правового виховання.