Презентація на тему: "Модернізм. Символізм"

Модернізм

Модернізм

МОДЕРНІЗМ— ЦЕ ФІЛОСОФСЬКИЙ І МИСТЕЦЬКИЙ РУХ, ЯКИЙ ПОРЯД З КУЛЬТУРНИМИ ТЕЧІЯМИ ТА ЗМІНАМИ ВИНИК ЧЕРЕЗ ШИРОКОМАСШТАБНІ ТА ДАЛЕКОСЯЖНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ЗАХІДНОМУ СУСПІЛЬСТВІ В КІНЦІ 19 — ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ. СЕРЕД ФАКТОРІВ, ЩО ФОРМУВАЛИ МОДЕРНІЗМ, БУЛИ РОЗВИТОК СУЧАСНИХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ СУСПІЛЬСТВ ТА ШВИДКЕ ЗРОСТАННЯ МІСТ, А ПОТІМ РЕАКЦІЇ НА ЖАХИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. МОДЕРНІЗМ ТАКОЖ ВІДКИНУВ ВИЗНАЧЕНІСТЬ МИСЛЕННЯ ПРОСВІТНИЦТВА, ХОЧА БАГАТО МОДЕРНІСТІВ ТАКОЖ ВІДКИДАЛИ РЕЛІГІЙНУ ВІРУ.

ЯК СТВЕРДЖУЄ ОДИН КРИТИК, МОДЕРНІЗМ РОЗВИНУВСЯ З БУНТУ РОМАНТИЗМУ ПРОТИ НАСЛІДКІВ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА БУРЖУАЗНИХ ЦІННОСТЕЙ: «ОСНОВНИМ МОТИВОМ МОДЕРНІЗМУ, СТВЕРДЖУЄ ҐРАФФ, БУЛА КРИТИКА БУРЖУАЗНОГО СУСПІЛЬНОГО УСТРОЮ ХІХ СТОЛІТТЯ ТА ЙОГО СВІТОГЛЯДУ МОДЕРНІСТІВ, НЕСУЧИ ФАКЕЛ РОМАНТИЗМУ». У ТОЙ ЧАС, ЯК ДЖ. М. ТЕРНЕР (1775–1851), ОДИН З НАЙБІЛЬШИХ ПЕЙЗАЖИСТІВ 19 СТОЛІТТЯ, БУВ ЧЛЕНОМ РОМАНТИЧНОГО РУХУ, ЯК «ПІОНЕР У ВИВЧЕННІ СВІТЛА, КОЛЬОРУ ТА АТМОСФЕРИ», ВІН «ПЕРЕДБАЧИВ ФРАНЦУЗЬКИХ ІМПРЕСІОНІСТІВ» І, ОТЖЕ, МОДЕРНІЗМ, «У РУЙНУВАННІ ТРАДИЦІЙНИХ ФОРМУЛ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ; [ХОЧА] НА ВІДМІНУ ВІД НИХ, ВІН ВВАЖАВ, ЩО ЙОГО ТВОРИ ЗАВЖДИ ПОВИННІ ВИРАЖАТИ ЗНАЧНІ ІСТОРИЧНІ, МІФОЛОГІЧНІ, ЛІТЕРАТУРНІ ЧИ ІНШІ ОПОВІДНІ ТЕМИ».

Символізм

Cимволізм— літературний напрям кінця xix — початку xx століття, основною рисою якого є те, шо конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. Cимволізм народжується у Франції і поширюється в інших європейських країнах (Англія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Норвегія…). Символізм як сформований літературний напрям починає свою історію з 1880 року, коли Стефан Малларме започатковує літературний салон (так звані «вівторки» Малларме), в якому беруть участь молоді поети. Програмні символістські акції відбуваються в 1886 році, коли друкуються «сонети до Вагнера» восьми поетів (Верлен, Малларме, Гіль, Дюжарден та ін.), «Трактат про слово» Р. Гіля та стаття Ж. Мореаса «Літературний маніфест. Символізм». Праці Гля (з передмовою самого Малларме) та Мореаса стають першими маніфестами напряму. У той же час з'являються перші збірки поетів, які були свідомо зорієнтовані на символістську поетику («Кантілени» Ж. Мореаса, «Заспокоєння» А. де Реньє, «Гамми» С. Мерріля та ін.).