Дана презентація допоможе класному керівнику провести в цікавій формі батьківські збри., матеріали стануть корисними для батьків, діти яких пішли у 1 клас. Адже з адаптацією дитини до школи виникає ряд питань по навчально-виховній роботі. А сім'я - найперший помічник та порадник для першокласника.
Чому дитина не хоче вчитися? Багатьох батьків таке питання ставить в безвихідь, що вони тільки не роблять: намагаються говорити з дитиною, переводять в іншу школу, карають фізично, позбавляють кишенькових грошей і задоволень, наймають репетиторів, перестають розмовляти, а в результаті - напружені відносини в сім'ї і ще більш замкнута в собі дитина. ПРОБЛЕМА №1 Дитина не хоче вчитись – лінь. «Лінь» - це «відсутність бажання діяти, працювати, любов до неробства»(словник Ожегова)
Для більшості людей лінь - це щось нехороше, те, що заслуговує презирства, або просто дурощі, до якої не треба відноситися серйозно. І боротися з нею дуже просто: треба себе примусити. Виходить замкнутий круг. У психології під лінню найчастіше розуміють відсутність мотивації. Простіше кажучи, ходити в школу немає сенсу, немає інтересу, немає стимулу. От діти в певний час і питають вас, батьків: «А навіщо вчитись?» Але в тому-то і справа, що, коли лінь, то і примусити себе лінь.
….Щоб тебе поважали, цінували, щоб реалізуватися, щоб приносити користь людям…….. …Щоб мати професію, щоб багато заробляти, щоб добре жити і…………. І що ви на це, дорогі батьки, відповідаєте? А хто є прикладом? Ви самі? Чи сусідський підліток з новою іграшкою? Чи “круті чуваки” з телевізора?
Проблема №2 Дитина не вміє вчитись Необхідне негайне втручання батьків – низькі оцінки є сигналом того, що дитина не може справитися зі своїми труднощами і їй потрібна допомога! Що ви робите, якщо ваша дитина не вміє плавати? Як виправити? Озброїтись терпінням і пам'ятати, що на виправлення ситуації буде потрібно багато часу. Знайти контакт з власною дитиною, встановити довіру – покажіть, що ви зацікавлені його досягненнями, пропонуйте допомогу. Не забувайте обговорювати, скільки часу на це потрібно…Це дитину стимулює – коли час обмежений, вона ставить менше опору. Молодші школяри не вміють працювати протягом тривалого часу.
Чим ви, шановні батьки, зайняті вдома, коли ваша дитина вас бачить? Чи бачили ваші діти вас на вашій роботі? Чи можуть вони визначити реально, скільки сил ви прикладаєте? Як реагуєте на шумні ігри дитини, після яких в домі безлад? Чи виконуєте ви разом з дитиною те, що вона бажає, а не те, що вам потрібно? Хвилинка роздумів батьків (відповідати не вголос, а для себе - мовчки)
Висновок: Щоб підвищити мотивацію вашої дитини до навчання, слід: - показати свою роботу; -розказати, як ви вчилися; -впевнити дитину не на словах, а на ділі, що навчання, хоч і важка, але цікава справа, тобто займатися разом з нею. -допомагати їй в усьому, якщо хочете, щоб вона допомагала вам. -Не показувати, що ваша дитина – ваша кровинка, для якої ви зробите непосильне, “все на світі для неї” (вона це розуміє – “просто так”), “полегшуєте життя” – все робити замість них або “ти не можеш це зробити, як треба… - зроблю краще сама!” -дайте дитині можливість насолоджуватися власними маленькими перемогами, винаходами, навіть з присмаком гіркоти невдач…. Це і є стимул. -зацікавлювати, шукати й знайти у своєї дитини ту стежку, яка їй цікава! -перестаньте її весь час контролювати, видавати цінні вказівки, і головне — ухвалювати за неї рішення.
Педагогічні поради батькам Головним показником успішності у початковій школі є техніка читання. Тому приділяйте найбільше уваги на відпрацювання швидкості, виразності та усвідомленості читання. Найкраще це робити на вихідних. Програмовий матеріал навчальних предметів ускладнюється та розширюється, в залежності від класу, але кожний з вас може працювати з власною дитиною вдома, допомагаючи їй вчитися, зацікавлюючи її. Ніхто, крім батьків, не може краще зрозуміти дитину, допомогти їй. Тримайте зв᾿язок з педагогами класу, консультуйтеся, цікавтесь уроками та життям дитини у школі – це допоможе вам зрозуміти дитину. Не загружайте понаднормово робочий день дитини різноманітними секціями, гуртками, спеціальними індивідуальними заняттями. Це призведе до перенапруження нервової системи, погіршення здоров ᾿я. Розвивайте тільки те, до чого дитина має уподобання. За необхідності заручіться допомогою психолога. Існують діти, які мають психологічні перепони щодо успішності. Повірте, тісна співпраця з вчителями, зацікавленість у успіхах власної дитини, постійна підтримка її, скоро дадуть позитивні результати.
Усе починається з сім’ї. У повсякденному спілкуванні з дітьми сіються насіння характеру, які потім дадуть добрі чи злі сходи. Саме про це нагадує всім відома народна мудрість, яку ми часто забуваємо в метушні буденності: “Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю”.