Презентація "Роль діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови" до курсу за вибором "Стилістика сучасної української мови"

Роль діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови

Метод-опора «Знаю і вмію»- за допомогою якого розділу мовознавства поглиблюються й систематизуються інші розділи науки про мову? (стилістику);- що вивчає стилістика? (стилі мовлення та стилістичні функції мовних одиниць)- назвіть основні стилі мовлення (офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, художній, розмовний, конфесійний, епістолярний)- що вивчає лексикологія? (лексику)- що таке лексика ? (сукупність усіх слів мови)на скільки груп поділяють лексику, назвіть їх? (на 4: за значенням, походженням, вживанням та емоційним забарвленням)- до якої з груп належить лексика, яку ми сьогодні будемо вивчати? (за вживанням)- що називають діалектом? (різновид говірки певної місцевості)- що ж таке діалектні слова? (слова, поширені на території певного діалекту)

Слова, вживані в окремих говорах або наріччях і не поширені в мові всього народу, належать до категорії діалектної лексики, до так званих діалектизмів. Діалектизми поділяються на: - семантичні: збір (ярмарок), масть (жир), хижа (хата); - власне лексичні: бараболя (картопля), блават (волошка), копта (бур’ян); - етнографічні: кошуля (сорочка), баюр (пояс).

У художньому тексті діалектизми є важливим засобом надання твору народного колориту, індивідуалізації мовної характеристики персонажів. Яскравим прикладом використання діалектизмів є повість «Захар Беркут» Івана Франка. Бегетіти — тривожно ревіти. Бовдури — густі клуби диму. Боєва хоругов — бойовий прапор. Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями. Голосити — повідомити. Дідицтво — володіння, маєток. Дорічне — щорічне. Засіка — штучна перешкода з повалених дров. Збурення — зруйнування. Кармазиновий — малиновий. Копний майдан — майдан для громадянських зібрань. Ломи — повалені вітром дерева.

Лучник —Шилевий знак —Обалити —Перхати —Прецінь —Пристати —Скиміти —Стрій —Тама —Трафити —Трембіта —Туратися —Ховзький —Чепіргатий — «Ярлики» — одяг чіпати стрілець з лука погодитися грабля, загата зубчатийповалити пурхати одначе, все ж такищеміти, болітипотрапити стрілець з лукастовп, що показує милі грамоти на князювання слизький грамоти на князюваннямузичний духовий інструмент «Мозковий штурм»поєднайте діалектизми та їх пояснення

Музична станція. Завдання. Прослухайте уривки з пісень, випишіть діалектизми, поставте наголоси. Поясніть їхнє лексичне значення. Назарій Яремчук «Де трембіта співа» https://www.youtube.com/watch?v=ZQc. Lvs. Ke. Ki. Y&ab_channel=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Володимир Трач та Яна Ковальова «Я піду в далекі гори» https://www.youtube.com/watch?v=vicwi39 Y24 Y&ab_channel=Svetlana. Ponomarova3. ВІА «Червона рута» «Ой Марічко, чічері, чічері» https://www.youtube.com/watch?v=Ueap5-c. IDKc&ab_channel=Danko. Lviv. Словник: 1) плай – стежка в горах, 2) зв. Ори– ущелини,3) к. Ичери – гори, порослі лісом,4) чічері (чичері) – (за сл. Даля «Чичер, чичера» - це холодний осінній вітер із дощем (діал.); 5) ког. Ут – півень. Форми мя, тя, ся – архаїчна форма особових займенників, які вільно вживалися в давньоруській мові – звідси й уживання дієслів без постфікса - ся: дивити, ганьбити.

1)габ. И 2) в. Атра 3)гадж. Уґи 4)ґАзд. И 5)г. Ачі – штани; 6)гоц 7)л. Удіння – одяг; 8)марж. Ина 9)нег. Ура 10)денцІвка

Сценка «Розмова хлопців із Полісся» 1-й хлопець. Ти на здибанку вчора ходиу?2-й хлопець. Ходиу…1-й хлопець. А про любов ти єні говориу?2-й хлопець. Говориу…1-й хлопець. До перших когутів стояу?2-й хлопець. Стояу…1-й хлопець. А шо так рано прискакау?2-й хлопець. Прискакау… Я ж вєрш приготував єй завгодєй,Хлопєц я душевний, а не якийсь злодєй.1-й хлопець. Читай!2-й хлопець. Внєкай!Любко, он видиш звєзда летит,І річка, як зерцало, перед ню лежит,І чую, шо серце твоє джурелєт,Бо з тобов такий хлопєц стоєт.1-й хлопець. І шо? Зраділа й обійняла?2-й хлопець. Зраділа, да так, шо диньку дала.1-й хлопець. І шо ти будеш диньку єсти?2-й хлопець. Ти шо здурєв, я ліпше провалюс на м’єстє.1-й хлопець. Не зрозуміла дєвка поезії душі?2-й хлопець. Не зрозуміла і потоптала всє мої вєрші. З’ясувати особливості вимови, притаманної поліським говіркам (ствердіння в дієслівних закінченнях, вимова замість ї є, уживання у нескладотворчого, що є в білоруському алфавіті).

Мовлення без діалектизмів стало б чистішим і досконалішим чи, навпаки, менш колоритним і збіднілим• Які слова називаються застарілими? • Чому в мові з’являється пасивна лексика?• Чи всі слова, почуті нами сьогодні на уроці, ми використовуємо в мовленні щодня? Чому?Вирішення проблемного питання уроку

Домашнє завдання. Виписати з твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» 7 речень із діалектами; виписати їх, пояснити значення