Зоряна карта в листопаді на широті м. Києва У південній ділянці неба високо над горизонтом лежить Андромеда. Нижче — сузір’я Риб. Ліворуч від східної Риби міститься Овен, а над південним обрієм «розлігся» Кит. Над південно-східним небокраєм зійшов Оріон. Над ним лежить сузір’я Тельця з яскравою зорею Альдебаран і відомим розсіяним зоряним скупченням Плеяди (Стожари). На сході високо над горизонтом міститься сузір’я Персея. Під ним — Візничий з яскравою зорею Капелла. Південно-західну частину зоряного неба прикрашає сузір’я Водолія. Над ним лежить Пегас. Козоріг частково зайшов за горизонт. На заході за обрій ховається Орел (його яскрава зоря Альтаїр сяє над видноколом). Вище і праворуч від Орла міститься сузір’я Лебедя.
Для того щоб розрізняти на небі всі інші зірки, користуються або буквеними, або числовими позначеннями. У XVII ст. астрономи для позначення зірок в сузір'ях в порядку зменшення яскравості запровадили літери грецького алфавіту. Найяскравіша зірка в сузір'ї називалася α, наступна за яскравістю — β, потім γ і т. д.
Сузір’я Великої Ведмедиці Сім найяскравіших зірок сузір’я Великої Ведмедиці складають композицію, обрисом нагадуючу ківш. Він настільки чітко виділяється в нічному небі Північної півкулі, що з цього небесного ковша зазвичай і починають вивчення сузір’їв. Усі сім зірок мають власні назви, дані їм середньовічними арабськими астрономами.
Історія назв сузір'їв. Джерелами походження назв сузір’їв були міфи про богів, легенди про давніх героїв, тварини, а також знаряддя праці, які щоденно використовувалися людьми. Особливо багато прийнятих назв сузір'їв збереглося від народів Месопотамії і навколишніх територій — мисливців і скотарів.
Зірковий трикутник Влітку та восени на зоряному небі над нашим містом ліворуч та вниз від Великої Ведмедиці бачимо три яскраві зірки, які можемо об’єднати в трикутник. Але ці зірки входять до складу трьох різних сузір’їв .Це сузір’я Орла, сузір’я Лебедя і сузір’я Ліри. З кожним із цих сузір’їв пов’язана своя легенда. Орел щодня прилітав до скелі, до якої був прикутий Прометей і видзьобував у нього печінку, яка щоночі знову відростала. Така була кара богів Прометею за те, що він вкрав вогонь і подарував його людям. На лебедя перетворився юнак, який дуже полюбляв свою вроду. А чарівна ліра належала музиканту Орфею, який грав так, що заслуховувалися і звірі, і птахи, й люди. Музику Орфея дуже полюбляли боги Олімпу.