Презентація до уроків : Зірка Мензатюк " Таємниця козацької шаблі".

ЗІРКА МЕНЗАТЮК«Таємниця козацької шаблі»Підготувала вчителька української мови і літератури та зарубіжної літератури. Хорішківського ліцею імені М. В. Остроградського. Дугенець Людмила Володимирівна.

1. Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України.2. Фантастичне і реальне в повісті. Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини.3. Образи козаків та символіка козацької шаблі. Екзотика старовинних українських замків. ПЛАН:

Зірка Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Писати почала, коли вчилася у другому класі. Закінчивши школу, Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Закінчивши у 1977 р. університет з червоним дипломом, вона працювала кореспондентом газети "Радянська Україна". Біографія письменниці:

З 1995 р. Зірка Мензатюк — член Національної Спілки письменників України; з 1997 р. веде в дитячому журналі "Соняшник" рубрики "Храми України", "Фортеці України", "Щоб любити", "Щоденник мандрівника"; з 2004 р. — автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів "АБЦ" Національного радіо. Казки письменниці почали друкувати в журналах "Барвінок", "Соняшник", "Малятко", у закордонному журналі "Веселка", який виходив у США і Словаччині. У 1990 році видавництво "Веселка" випустило її першу книжку казок "Тисяча парасольок". Невдовзі в тому ж видавництві вийшла друга книжка "Арніка" (1993) — казка про найчарівніше зілля Карпат. У видавництві "Лелека" побачила світ книжка "Мільйон мільйонів сестричок" (1999).

У 2002 р. як спеціальний випуск журналу "Соняшник" вийшла друком книга про найвідоміші церкви та монастирі України, адресована дітям, "Наші церкви: історія, дива, легенди«. У 2006 р. "Видавництво Старого Лева" надрукувало книгу під назвою "Київські казки". Цього ж року у видавництві побачили світ ще два видання письменниці — "Таємниця козацької шаблі" і "Казочки-куцохвостики", яке здобуло титул "Книжка року-2006" у номінації "Дитяче свято" і 3-тю премію київського ярмарку "Книжковий світ-2006" у номінації "Краща дитяча книга". У 2007 р. у видавництві "Букрек" вийшла книга "Катрусині скарби", в якій письменниця знайомить юного читача з традиційним народним мистецтвом України. Цього ж року у видавництві "Грані-Т" побачила світ збірка казкових історій "Як до жабок говорити" про пригоди хлопчика-мрійника Іванка, якого називали чарівним не за те, що він умів робити чудеса всілякі, а тому, що вірив у них.

У своїх казках Зірка пише про вічні цінності українського народу. У 2008 р. у видавництві "Школа" побачила світ її книжка "Макове князювання", в яку включено казки про наші свята, адже саме в них приховано багато казкового, чарівного! Зірка Мензатюк — лауреат міжнародного літературного конкурсу у США, літературної премії імені Лесі Українки, Наталі Забіли.

У творі згадано сім історичних пам'яток України:1. Підгорецький замок.2. Дубно.3. Тараканівський форт.4. Олеський замок — резиденція колишніх польських королів.5. Кам'янець-Подільська фортеця.6. Хотинська фортеця.7. Козацькі могили неподалік Берестечка.

Підгорецький замок (Львівська область)Підгорецький замок – один із найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац називали «польським Версалем». Збудовано його в 1635–1640 роках під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за участю інженера Гійома де Боплана на замовлення тодішнього власника Підгірців коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського. Цей замок більше схожий на палац, ніж на фортецю, і різко контрастує з суворими, войовничими форпостами Поділля. Саме цю споруду зробили Лувром, коли знімали усім відомий пригодницький фільм «Д’Артаньян і три мушкетери».«Нарешті вони побачили елегантний замок-палац, обведений муром. Стояв він темний і глухий».

Замок у Дубні (Рівненська область)Розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Звів його князь Костянтин Острозький у 1492 році. Замковий комплекс складається з трьох палаців: надбрамного корпусу, палацу князів Острозьких і палацу князів Любомирських. До замку можна потрапити, пройшовши через підйомний міст і коридор надбрамної конструкції. На в’їзній брамі досі зберігся герб князів Острозьких. Упродовж кількох сотень років цієї твердині жодного разу не було захоплено. З трьох боків її захищала річка з болотистими заплавами, а єдиний вихід і в’їзд був закутий в олово та броню.«Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в’їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів’ячі гнізда».

Тараканівський форт (Рівненська область)Цю пам’ятку історії та архітектури XIX століття ще називають Новою Дубенською фортецею. Форт своєю формою нагадує ромб. Зовні його оточує широкий і глибокий рів із земляними валами, укріпленими потужними стінами. Свого часу, щоб їх замаскувати, привезли спеціальні рослини, екзотичні для цієї місцевості. Площа форту – майже чотири гектари. Він має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. Численні підземні ходи, вентиляційні шахти, арки з каміння, темні коридори надають споруді ореолу таємничості. У центрі форту є казарма, до якої ведуть чотири підземних ходи, та церква, що зберігає дух старовини.«Так ось який він, цей форт Тараканівський! Вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований, наче засідка хижого звіра!.. Обабіч здіймалися грандіозні руїни, схожі на мертві міста серед джунглів… Пощерблена цегла, арки, склепіння, чорні ніші підземних ходів, а над тим – зелена колонада лісу, хміль і дикий виноград, буйство бруслини й ожин».

Олеський замок (Львівська область)Олеський замок – найстаріший із замків Львівщини, відроджений із цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, увічнених в історії... У XV–XVІ століттях Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар. У другій половині ХV століття він перестав бути оборонною спорудою і перетворився на резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собеських, Жевуських. В Олеському замку народився Ян III Собеський – майбутній король Речі Посполитої. У різні часи замок процвітав чи перебував у занепаді. У 1951 році від удару блискавки будівля згоріла дотла. Відновлення і повторне відкриття відбулося лише в 1975 році.«Нарешті увійшли до замку. За кованою брамою містився кам’яний дворик з гарматами, бійницями, з сувенірною крамничкою й касою, в якій продавали квитки. Група переходила з зали до зали («Кахляна піч, вісімнадцяте століття... Камін Яна Собеського, чорний мармур...»), Наталочка оглядала незліченні портрети Собеських, Даниловичів, Жевуських – останні походили від козацького сотника Ревухи, оглядала королівське ліжко з балдахіном, величезну, на всю залу, картину «Битва під Віднем»… Срібло, паркети, шпалери, коштовні сліди, що їх залишила в давній княжій твердині польська шляхта українського замісу... Колишня аптека, бібліотека»...

Кам’янець-Подільська фортеця (Хмельницька область)Це один із найпопулярніших туристичних об’єктів України. У 2007 році він увійшов до переможців проекту «Сім чудес України». Перші згадки про фортецю датовано ХІІ століттям. Згідно з літописом, кам’яний замок збудували литовські князі Коріатовичі, які в середині XIV століття заволоділи Поділлям, а близько 1374 року зробили Кам’янець столицею свого князівства. До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять веж, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища з-поміж них названа Папською тому, що її зведено на кошти Папи Римського Юлія II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний месник Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) вежі є криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі.«Вони зайшли повечеряти в ресторанчик коло Турецького мосту. Фортеця видніла звідси, як на долоні, – грандіозна, незборима твердиня, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни».

Хотинська фортеця (Чернівецька область)Ця унікальна оборонна споруда часів середньовіччя є одним із семи чудес України. Фортецю збудовано у ІХ столітті з ініціативи князя Володимира Великого для зміцнення кордонів Київської Русі. Висота фортечних мурів – 45 м, товщина – до 5 м. Фортецю оточує глибокий рів. Споруда складається з чотирьох оборонних веж (в’їзні башти), палацу коменданта (між двома частинами замкового двору – північною і південною), церкви з фрагментами розпису XVI століття. Найвідоміша подія, пов’язана з Хотинською фортецею, – війна 1621 р. Тоді 70-тисячна польсько-українська армія завдала поразки 250-тисячному турецько-татарському війську.

Козацькі Могили (Рівненська область)Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили», – це комплекс пам’яток у селі Пляшева на Рівненщині. Основну частину заповідника створено до 1914 року. У 1912 році на острів Журавлиха перенесли з села Острова дерев’яну церкву св. Михайла, будівлю XVII століття. Є версія, що перед битвою під Берестечком саме у цій церкві молився за перемогу Богдан Хмельницький. У 1910–1914 роках на пошану полеглих козаків побудовано церкву-меморіал св. Георгія Переможця, в підземеллях якого зберігаються останки козаків, що загинули в битві. Георгіївський собор є самобутньою спорудою, аналогів якій немає у світі. Унікальність храму полягає в тому, що в ньому є три престоли, які розташовані один над одним. По суті, це три храми в одному.«Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили службу Божу».

ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ Зірка Мензатюк дуже любить мандрувати. Під час мандрівок із дочкою та чоловіком і народився задум повісті. Як зазначає авторка, спершу вона хотіла написати про пригоди з чарівним автомобілем. Але в повісті мав бути мотив, заради якого здійснюється подорож. Цим мотивом стала козацька шабля.

Жанр. Пригодницька, детективна повість Герої: дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка; легкова машина на ім’я Машка; дядько Богдан (історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік); національно свідомий, дуже патріотично налаштований привид; пластуни зі Львова Северин та Василь; родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син — молодий, чепурний чортик Антип; «Добірне товариство», яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком; миршавий, дебелий.

Композиція складається з 11 розділів та епілога. Розділ 1, у якому з’являється Машка. Розділ 2, у якому з’являється патріотично настроєний привид. Розділ 3, у якому з’являється елегантний незнайомець. Розділ 4, у якому плани несподівано міняються. Розділ 5, у якому ніхто не з’являється, натомість Наталка пропадає. Розділ 6, у якому Наталочка бачить тривожні видіння на полі Берестецької битви.

Розділ 7, у якому з Антипом стається дивовижне перетворення. Розділ 8, у якому відбувається шалена гонитва і ще шаленіший бенкет. Розділ 9, у якому Олеський замок перетворюється на пастку. Розділ 10, у якому з Машкою стаються небезпечні дорожньо-транспортні пригоди. Розділ 11, у якому мандрівників підстерігають суцільні несподіванки. Епілог.

СЮЖЕТ Зав’язка. У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Де шукати реліквію привид пояснив жестами. Сім’я Руснаків на машині Машці вирушають на пошуки реліквії. Розвиток дій. У пошуках шаблі: від замку до замку з небезпечними пригодами. Кульмінація. Разом із пластунами Северином та Василем Наталці вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Зустріч всіх героїв у Хотинській фортеці. Намагання Миршавого продати шаблю Дебелому. Наступ привидів. Розв’язка. Миршавий віддає шаблю Наталчиній матері. Наталочка отримує відзнаку пластунських вмілостей. Епілог – шабля в руках актора козака Андрія під час виконання вистави «Запорожець за Дунаєм»

Тема: зображення подорожі сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; опис небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі; шалені перегони, небезпечна, сповнена містики і захвату мандрівка замками України у пошуках коз ацької шаблі. Ідея: утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму. Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

Образ Машки. Машина не нова, не вельми гарна, уже підстаркувата. Зате трішки чарівна. Коли треба, нікого не питаючи, мчить по дорозі швидше за нового іноземного джипа. Машка сама вмикає та вимикає звуковий сигнал, а якось її «ясні кришталеві очі» у потрібний момент своїм блиском легко розігнали всіх чортів та відьом під час їхнього бенкету в Підгорецькому замку, можна сказати – врятували Наталочці життя.

Наталочка Руснак – маленька довірлива дівчинка, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка зазирнула в минуле і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!» Національне треба відчути всім серцем, побачити на власні очі. Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість

Батьки Наталки: свідомі патріоти, віруючі, люблять сівати українських пісень, поважають та знають історію своєї батьківщини, мама членкиня Союзу українок, Сестринства святої княгині Ольги й Товариства української мови “Просвіта”;Чортяча родина: мати, батько та їхній син – молодий, чепурний чортик Антип. Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії, бо не хочуть, щоб у персонажів книжки відродився патріотизм. Тож чорти з усіх сил заважають національному пробудженню, особливо серед молоді – хай краще телевізор дітки дивляться. Риси характеру Антипа: хитрість, підступність, самовпевненість, безжальність, відсутність патріотизму, нахабство, насмішкуватість

ШАБЛЯ – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків'я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків'я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою. Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою

Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою. Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни.

Оспівана великим Кобзарем як невід'ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів'їв та приказок: Шабля – це зброя,Шабля – це правда,Шабля козацька – це сила і влада! Береженого бог береже, а козака шабля стереже. Дай Боже воювати і шабель не виймати. Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі! Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного. В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

Козаки – обличчя зосереджені,зухвалі, насмішкуваті. «В очах виклик:наступайте, ляхи! Ми готові, нам що? Або волю добути, або дома не бути»Старий січовик – «чуб розметався, сорочка розхристалася, очі палали, а шабля в руці мигтіла, як блискавка»Останній січовик – «Сік їх (ворогів), як капусту, він сміявся їм в очі, рани йому не шкодили, кулі його не брали,смерть боялася підступити до такого несусвітнього зухвальця. Вже й шабля не витримала, переламалася навпіл, то він відбивався веслом.»Іван Богун - красень-полковник,славетний воїн, розумний погляд,,кольчуга на широких грудях . Богдан Хмельницький – «.. Вискочив, мов іскра,…і, припавши до кінської гриви, помчав навперейми.» «Він летів безоглядно». Змалювання характерів козаків:

Би́тва під Бересте́чком (18 червня — 30 червня 1651) — наймасштабніший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого. Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Річ в тім, що війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю. Тяжко оцінити втрати обох військ після битви. З одного боку битву вважають катастрофічною для українського війська. З іншого боку, одразу ж після битви Хмельницький зібрав нове військо. Очевидно становище поляків теж не було найкращим, тому обидві сторони згодились на перемир'я.

Географічний маршрут подорожі Київ - Дубно (Дубенський замок) - Тараканівський форт - Берестечко (Козацькі Могили) - Підгірці (Підгорецький замок) - Олесько (Олеський замок) - Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) - Хотин (Хотинська фортеця).

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ: 1. Назвіть прізвище головних героїв повісті.2. Хто така Машка ? Опишіть її. 3. Навіщо родина Руснаків купила автомобіль?.4. Що вам відомо про пана Богдана?.5. З яким проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків?.6. Про що дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично настроєним?.7. Чому Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко?.8. Як Наталочка познайомилася з Антипком?.9. Хто такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю?.10. Хто допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі?.11. Яких пригод зазнала родина під час подорожі?.12. Чи вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю?.

1. Родина Руснаків.2. Машина кольору «корида» вітчизняного виробника, стара, пошарпана.3. Планували у відпустку на власному авто поїхати до моря.4. Друг родини, історик, мандрівник, вельми цікава людина.5. Знайти і врятувати історичну реліквію, старовинну річ.6. Історичною реліквією є козацька шабля.7. Привид дав підказку, де шукати шаблю – перевернутий хрест. Руснаки вирішили, що йдеться про Козацькі Могили.8. Під час подорожі на бензоколонці до нею підійшов хлопчик, який також шукав шаблю.9. Антип – чортик, зла сила, яка не хотіла, щоб козацька шабля потрапила в добрі руки.10. Пластуни зі Львова Северин і Василь.11. Перегони, погоня, заїзд на дерево, падіння Наталочки в річку,потім у колодязь, звинувачення у крадіжці картини з музею тощо.12. Так, врятували. Шаблю передали державі, реліквію використовували під час спектаклів про козаків. ВІДПОВІДІ: