Презентація досвіду роботи учителя української мови і літератури Токарчик Надії Михайлівн

Презентаціядосвіду роботиучителя української мови і літератури. Токарчик Надії Михайлівни

Був не один урок відкритий. Учитель року й семінар. Сьогодні «Круглий стіл » зібрали: Як учнів грамоти навчать?Дзвенить струмочком рідна мова, Усі слова знайомі в ній. Але писати кожне слово. У мові правильно зумій. Тут треба так багато знати,До учнів творчо підійти,Щоб діти правила учили. Та мову понад все любили. Бо ж найтепліше – рідне слово: Воно, як мамина рука, Крилате, ніжне, світанкове,Хоч доля в нього не легка. Сьогодні «круглий стіл» зібрали!Це все не раз уже було Якогось року, дня ясного…І все минуло, відпливло.І не повернеться ніколи. Такий, на жаль, закон життя. Та знову хтось біжить до школиІ вчить до самозабуття. Нові долає перешкоди, Піднесено іде у клас. Буває іноді аж шкода, Що гості прийдуть не до нас…

Дорогі колеги – філологи!За покликом сердець ми зібралися у стінах гімназії села Мишлятичі, щоб поговорити про найважливіше на уроках української мови – шляхи підвищення грамотності учнів. Орфографія – один із розділів української мови, що вивчає правила написання слів. Вивчення орфографічних правил є особливо важливим для вироблення грамотного письма учнів. Грамотне письмо, правильне мовлення – важливі фактори освіченості людини. Академік Л. Щерба писав: «Безграмотне писання читати трудно, ніби їдеш у таратайці мерзлою дорогою». Тож прагніть, щоб писання ваших учнів не викликало таких асоціацій. Сьогодні я охоче поділюся досвідом своєї роботи.

Про себе. Закінчила Самбірське педучилище і Львівський університет ім. І. Франка. За фахом – викладач української мови і літератури. Кваліфікація - “спеціаліст вищої категорії”, звання «старший вчитель»Стаж роботи – 45 років: завідуюча Конюшківської початкової школи вихователь групи продовженого дня, шкільний бібліотекар, класовод, вчитель української мови і літератури. Брала участь у Всеукраїнському конкурсі “Панорама творчих уроків” за що нагородена дипломом. Двічі брала участь у конкурсі “Учитель року”- Нагороджена грамотами відділу освіти Мостиської та Львівської держадміністрації

Про себе Ні, не марно я живу – Це добре знаю. Щороку сходинку нову Собі вкладаю. Минуле в пам’яті ношу, Як світлу повість.І, як усі, живу, грішуІ йду на сповідь.- Мені 68 років- Закінчила Самбірське педучилище і Львівський університет ім. Івана Франка.- За фахом – викладач української мови та літератури.- Кваліфікація – «спеціаліст вищої категорії».- Завідуюча Конюшківської початкової школи, вихователь групи продовженого дня, шкільний бібліотекар, класовод, вчитель української мови та літератури.- Брала участь у Всеукраїнському огляді - конкурсі «Панорама творчих уроків». за що була нагороджена дипломом.- Двічі брала участь у конкурсі «Учитель року» - Нагороджена грамотами відділу освіти Мостиської та Львівської держадміністрації.

Я – учитель! Доля це моя!Це моє покликання і щастя!В грунт посіяти мале зерняІ плекати, відганяючи нещастя. Я – учитель! І щоранку знов Зустрічаю очі я дитячі. За цю радість і за цю любов. Долі я своїй безмежно вдячна.

Моє педагогічне кредо:“Дати суспільству виховану і грамотну людину”Проблема над якою працюю:“Шляхи підвищення грамотності учнів та формування компетентного випускника – особистості творчої, самостійної, здатної до соціальної адаптації”

Складові технології уроку. Мета навчання (для чого і чому?)Структура і зміст (Що? Чому? Для чого?)Учитель (Хто?) – кваліфікація і професійний рівень. Учень (Хто?) – вікові особливості, рівень розвитку. Оптимальна організація уроку (Як?)Методи, прийоми засоби навчання (за допомогою чого?)Оцінка уроку (кінцевий результат)

Все починається з мети. З досвіду роботи знаю, що визначення мети становить значні труднощі. При формуванні мети виходжу з навчального та виховного змісту теми, а також з можливостей матеріалу. Особливу увагу приділяю навчальній та виховній меті (щось для розуму, а щось для серця) обов’язково присутня і третя – розвивальна. Добре продумую структуру і зміст уроку. Центральною фігурою на уроці є вчитель. Від його кваліфікації і професійного рівня залежить ефективність кожного уроку. Колись я прочитала про вчителя такі рядки, які запам’ятала на все життя. Звичайний вчитель – розповідає, добрий вчитель – пояснює, кращий – демонструє, показує; справжній вчитель – дає наснагу до навчання учням. З цього можна сформулювати кредо сучасного уроку: Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і умінь. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром. Учень – це індивідуальність зі своїм внутрішнім світом, своїми думками і характером. Я поважаю їхні висловлені думки, вміння довести свою точку зору, прагнення до дискусії. Іноді знання, які даються на уроці, викликають у дітей негативне або несерйозне відношення. Тоді шукаю таку доказову базу, щоб негатив пішов, а знання та навички сприймалися як норми життя. Головне на уроці атмосфера, і я її створюю. Урок на урок не схожий. Іноді відчуваю – щось не склалося. Я дуже незадоволена – не учнями, собою. Іноді відчуваю – гримлять аплодисменти, у вигляді теплих очей дітей - в яких подяка.

Співробітництво: учитель - учень“Розум дитини – це не посудина, яку слід заповнити, а смолоскип, який треба запалити”, - писав Плутарх Вважаю, що учень – не пасивна фігура педагогічного процесу і тому прагну дати йому не тільки певний вантаж знань, а й навчаю грамотно писати і говорити, вчу мислити, стимулюю розвиток пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, самостійно здобувати знання, спостерігати, досліджувати

Для підвищення грамотності учнів використовую різні форми і методи навчання, а саме: орфографічні хвилинки, сигнальні картки, мовні ігри, різні види диктантів, робота із словниками, із опорними таблицями тощо. Дотримуюся при цьому загальновживаних дидактичних принципів: науковості, доступності, послідовності, логічності, наочності, емоційності та передусім свідомості й активності. Пропоную вашій увазі гру “Далі...далі”(хто дасть більше правильних відповідей за 1 хв.) Перед початком нагадую учням: навчальна гра – це не розвага, а наполеглива праця, яка хоч потребує значних зусиль, але приносить радість пізнання.

Проблемність навчання. Великого значення у навчанні слід надавати проблемності, яка: створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учня;прищеплює і розвиває навички самостійного набуття знань;активізує розумову діяльність;розвиває усне і писемне мовлення;посилює інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення до навчання. Підвищує грамотність учнів.

Ось деякі питання проблемного змісту, які задаю учням:- Чому у слові свято після в не ставимо апостроф, а у слові зв’язати ставимо? - як пояснити, що в одних випадках напам’ять, назустріч, додому пишемо разом, а в інших окремо?Коли у слові журавлиний пишемо одне -н-, а коли два -нн- Такі питання вчать дітей мислити, вміти порівнювати, узагальнювати, захищати свою точку зору і, звичайно, підвищують грамотність учнів

Дослідницька робота – найвищий рівень активізаціїДослідження – трансформація. Дослідження – відновлення. Дослідження – моделювання. Дослідження - зіставлення. Сприяє підвищенню грамотності,активно формує вміння і навички, бажання самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;розвиває здібності та розкриває творчі можливості кожного учня;збуджує інтерес до знань;викликає позитивні емоції від досягнутого

Ось яке орфографічне дослідження у малих групах було проведено на уроці у 7 класі на тему «Не, ні з різними частинами мови». Кожна група має кілька слів з не. Завдання: дослідити не у поданих словах, чи може частка не вживатися окремо. Теорію ілюструвати прикладами.

Міжпредметні зв’язки сприяють:збудженню інтересу до навчання, до інших предметів;створюють сприятливі умови для цікавого навчання;вдосконалюють здібності учнів;збагачують словниковий запас учнів;розширяють кругозір

Підвищення грамотності учнів сприяють міжпредметні зв’язки. Різноманітні й багатогранні зв’язки з історією, географією, українською і світовою літературою, мистецтвом, музикою, християнською етикою та іншими науками сприяють: збудженню інтересу до навчання, до інших предметів,створенню сприятливих умов для цікавого навчання,вдосконаленню здібності учнів,збагаченню словникового запасу,розширенню кругозору,підвищенню грамотності учнів. Знання з орфографії потрібні не тільки на уроках української мови, а й на всіх інших. При написанні контрольних, самостійних робіт, рефератів з історії чи географії, фізики чи музичного мистецтва – скрізь треба орфографічних знань і вмінь. А на уроках української мови використовуємо знання інших предметів. Так, при написанні твору-опису квітки (на вибір учнів) у науковому стилі на допомогу приходять знання з біології. Підвищенню грамотності сприяють уроки української та світової літератури. Читаючи на літературі прозовий чи віршований твір, часто звертаю увагу на написання того чи іншого слова, на розділові знаки у реченнях. Інколи на уроках української літератури творча група учнів пише пошукові роботи на мовні теми, в яких досліджує певні орфограми чи пунктограми. Наприклад, при вивченні поезії В. Симоненка «Лебеді материнства» у 7 класі, учні досліджували звертання у творі, особливу увагу звертали на розділові знаки при них. Послухайте твір творчо-пошукового характеру на тему ”Звертання в поезії В. Симоненка “ Лебеді материнства”

Робота над помилками. Види робіт над помилками:словникові диктанти;коментоване письмо;вправи “Хто уважніший?”;робота із словниками;орфографічні хвилинки;робота з таблицями – опорами, сигнальними картками;індивідуальна робота з таблицею.

Ніколи не будуть результативними знання з рідної мови, якщо не проводити роботи над помилками. Тому після кожної письмової роботи проводжу глибокий аналіз, особливу увагу звертаю на типові орфографічні, пунктуаційні та інші помилки. Видів робіт над помилками є багато, всі вони ефективні і підвищують грамотність учнів. На таких уроках нагадую учням, що одна із складових загальної культури людини є її орфографічна та пунктуаційна грамотність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує почуте або прочитане. Вона, безперечно, скрізь працюватиме краще, продуктивніше. А це те, чого потребує сучасна Україна, якій потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. На дощі вивішую вислови видатних людей про важливість грамотного письма. Ось що сказав В. Стус : “Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби. Теперішня людина – тільки освічена.”

Нетрадиційні уроки“Мова і література – це пам’ять народу, його генетичний безсмертний код, це колективна совість суспільства, увічнена в слові” Юрій Щербак. Урок – дослідження;урок – спектакль;урок – звіт;урок – подорож;урок – КВК;урок – аукціон;урок – усний журнал;урок – диспут;бінарний урок

Часто я задумуюся: чи все роблю для того, щоб учні були грамотні, мали глибокі знання з рідної мови. І прийшла до висновку: вчитель повинен проводити уроки так, щоб учням було цікаво, щоб чекали уроків, немов свята, щоб були здивовані… Оці «маленькі дива» і створюю, вдаючись до нетрадиційних уроків. Використовую цікаві вправи, вірші, мовні задачі-жарти, які допомагають школярам підвищувати грамотність, краще запам’ятовувати орфографічні правила. З цією метою я розробила міні-посібник «Віршована мозаїка на уроках української мови». Подобаються учням і нестандартні форми пояснення нового матеріалу, які тривають кілька хвилин, а ефект від них дуже великий. Наприклад, під час вивчення теми «Правопис префіксів -з, -с» у 5 класі, розповідаю лінгвістичну казку «Бабуся Капетеха», розучую вірш. Перед “Ка”, “Пе”,”Те”, “Ха”, “Еф”Букви “Зе” уже нема. Має тут свій інтерес Завжди лише буква “Ес”

Позакласна робота. Предметні тижні, декади;Мовно-літературні конкурси, вечори;Інтелектуальні ігри, вікторини;Літературно – музичні композиції;Олімпіад. Пропонуємо вашій увазі інсценізацію казки «Країна Орфографія».

Черпаю досвід. Вчитель… Слово прийшло. Ще з біблійних віків. Шлях учительський гіркий, тернистий,Та, обравши його, Ти працюй і твори,Як великий Василь Сухомлинський У своїй роботі опираюся на праці видатних українських та зарубіжних вчених – О. Затонського, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Г. Ващенка, С. Русової та інших, інструктуючи до сучасних вимог викладання української мови та літератури

А ще черпаю досвід у своїх колег-учителів української мови під час відвідування відкритих уроків, районних семінарів. З кожного такого уроку беру якусь зернинку для себе і сію “розумне, добре, вічне” на своїх уроках. І хоч відкриті уроки нагадують гарні вистави, але без них у шкільній практиці не обійтися, адже це і є одна із дієвих форм передачі досвіду вчителя через власну майстерність. Приклад запалює інших, надихає на творчість. Пам'ятаю чудові уроки Валентини Грогорівни Чернеги, Марії Андріївни Бішко, Марії Іванівни Доскоч, Люби Романівни Кінаш, Роми Романівни Гаврон, Ольги Володимирівни Савки, Мирослави Федорівни Кміть та інших.

Буду дуже рада, якщо досвід моєї роботи зацікавив вас, можливо, надихнув когось на творчість. За доречні зауваження і поради вдячна заздалегіть. Бажаю успіхів у роботі, добробуту всім, хто любить і цінує українське слово, прагне цю любов донести до юних душ.

Дякуємоза увагу!