Презентація "Екологічний стан поселення річкового бобра на р.Уди с. Солоницівка"

КЗ «Солоницівський ліцей №3»Екологічний стан поселення річкового бобра на р. Уди смт Солоницівка

Керівник проєкту: Проєкт виконали : Учні та учениці 8 класу КЗ «Солоницівський ліцей №3»Лісна Катерина Архипівна вчитель геграфії КЗ «Солоницівський ліцей №3».

Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права…І. Гете

Мета проєкту:-дослідити наслідки діяльності бобрів на водоймах нашого селища;-формувати дбайливе ставлення до природи, сприяти становленню гармонійних взаємовідносин людини з довкіллям; -виховувати любов і бережливе ставлення до неповторної краси рідного краю.

Завдання проєкту:- вивчити питання життєдіяльності бобрів, наслідків їх діяльності та шляхи вирішення проблеми за літературними джерелами та мережі Інтернет;- дослідити на річці нашого селища наслідки діяльності бобрів;- вияснити ставлення до даної ситуації організацій, що безпосередньо пов’язані з діяльністю тварин в природі ( інтерв’ю з мешканцями);- провести соціологічне опитування жителів селища щодо діяльності бобрів;- намітити шляхи виходу з даної ситуації.

Актуальність проєкту: Тема дослідження діяльності бобрів на річці Уди є актуальною, адже постала проблема збереження зелених насаджень навколо водойм, і в той же час необхідність захисту тварин.

Об’єкт дослідження: поселення бобрів на річці Уди селища Солоницівка. Предмет дослідження: наслідки діяльності бобрів – пошкоджені дерева.

Бобер - найбільший гризун в Україні, довжиною до 120 см, а вагою до 30 кг. Великими перетинчастими задніми лапами бобри гребуть при плаванні. Маленькі передні лапки використовуються як для ходьби по землі, так і для перенесення ґрунту і каміння при будівництві гребель і «хаток». Дуже цікаво влаштований хвіст цього гризуна. Він досягає в довжину 41 см, а за формою нагадує весло. Волосся на хвості бобра відсутнє, його замінюють великі лусочки і щетинки. При плаванні бобер використовує хвіст в якості керма. Бобри - прекрасні плавці і нирці. Тваринки можуть плисти зі швидкістю близько 3 км/год і залишатися під водою до 15 хвилин пропливаючи при цьому до 700 м. Слух у бобра відмінний, хоча маленькі вуха ледве помітні серед хутра. І вуха, і ніздрі при пірнанні щільно закриваються. Очі бобра теж невеликі і забезпечені важливим пристосуванням - прозорою перетинкою, "третім повіком". Ці перетинки закривають очі при зануренні у воду, надійно оберігаючи їх від травм і дозволяючи бачити у воді. Губи бобра мають спеціальні вирости, які, заважають потраплянню води в рот, в той час як зуби стирчать назовні. Такий пристрій дозволяє тварині гризти під водою, не захлинаючись.    

Тривалість життя бобрів зазвичай 10-12 років, хоча відомі випадки, коли вони доживали і до 25 років. Звір цей воліє селитися на невеликих і нешвидких лісових річках або на озерах. Великих водойм, як правило, уникає. Бобри люблять спокійний і відокремлений спосіб життя. У бобрів народжується 2-4, рідше 6 дитинчат.

Бобер, як вид, що практично вимер у Європі впродовж ХІХ-ХХ століть, перебуває під охороною Бернської конвенції, яка ратифікована й Україною.

Кількість бобрів в Україні істотно зменшилася в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Внаслідок антропогенного перетворення ландшафтів та зростання промислової експлуатації популяції бобра людиною він поступово став втрачати прадавню екологічну нішу, що призвело до істотного порушення водного режиму і деградації ландшафтів, погіршило умови господарювання на цих зневоднених, збіднілих землях. Ландшафт за час відсутності бобра під дією людини істотно змінився - вирубані ліси, осушені болота, прокладені дороги, випрямлені водотоки. Пройшов час... Декілька років назад жителями селища були помічені в заплавах нашої річки Уди бобри.

Береги річки Уди забудовані приватними будинками від яких земельні ділянки доходять до води, а в деяких місцях частина річки взагалі огороджена власниками земельних ділянок.

Життєдіяльність людей вплинули на кількість народження малят у сім'ях (від 2-4 особин до 1-2, а в деяких сім'ях взагалі не народжуються) та органи чуття бобрів (послабився нюх, через що вони не відчувають приближення небезпеки зі сторони людини та хижих тварин).

Чисельність бобрів на відрізку 2 км вздовж річки Уди на період 2014-2017 р.

Виготовили та роздали екологічні пам'ятки. Ми прибрали територію поблизу поселення бобрів

Шановні мешканці смт Солоницівка! До Вас звертаються члени учнівської екологічної бригади Солоницівської гімназії№3 Оскільки нам не байдужа доля бобрів, поселення яких знаходиться на території нашого селища, просимо Вас посприяти створенню комфортних умов для їх існування: Під час відпочинку на березі р. Уди, не засмічуйте території, не залишайте після себе залишків їжі та побутового сміття. Не допускайте миття автомобілів у місцях, прилеглих до прибережної зони. Не випасайте худобу, яка руйнує боброві помешкання. Не виводьте каналізаційні труби у водоймища . Не використовуйте річкову воду для миття ємкостей від ядохімікатів та гербіцидів. Щоб створити бобрам комфортні умови в період розмноження, дотримуйтесь тиші та спокою на берегах річки.

Висновки: На березі річки Уди селища Солоницівка проживає близько 5 дорослих бобрів та 7 особин молодняка. Побачити (почути) їх можна тільки в нічний час або рано вдосвіта, коли ті плавають, чи пірнають, чутно голосний сплеск при пірнанні, чи ляпанні хвостом по воді. Саме в нічний час вони і знищують дерева. Наші бобри живуть у норах. Валять дерева бобри перед зимою, запасаються на зиму, коли водойма замерзне, їдять те, що знаходиться під кригою. Нами проведено моніторинг діяльності бобрів. Результати моніторингу: кількість дерев, знищених повністю, або пошкоджених частково, – 38; діаметр стовбура дерев - 0,4 - 1 м; вік дерев – від десяти років до кількох десятиліть (за свідченням мешканців села); в першу чергу бобри звалюють молоді верби (віком 10-15 років, діаметр 0,4 – 0,5 м); бобри гризуть дерева, сидячи на березі, про що свідчить розміщення стружки; пошкодження дерев має конусоподібний вигляд; бобри гризуть дерева доти, поки вони не звалюються повністю (можливо за два роки). Навколо берега нашої річки пошкоджено кілька десятків дерев. Питання наслідків діяльності бобрів залишається відкритим і потребує подальшого вивчення. Як не зашкодити тваринам і зберегти дерева навколо берегів річки.?Нами поставлено завдання: звернутися до екологічних організацій та профільних державних установ за роз’ясненнями та вирішити дане питання найбільш оптимальним, доцільним способом для збереження навколишнього середовища. Значення роботи: вперше в нашому селищі піднято питання наслідків діяльності бобрів, яке потребує грамотного екологічного вирішення.

Нехай ми не зможемо врятувати всіх, кого нам хотілося. Але ми зможемо врятувати набагато більше, ніж ті, хто навіть не намагається. Скот Пітер

Список використаних джерел. Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй “Основи екологічних знань”Г. О. Білявський, Л.І. Бутченко “Основи екології: теорія та практикум”В. Г. Кур’ята “Конспект лекцій з основ загальної екології” Закон України “Про охорону земель”. – К., 2003. Дедю І. Екологічний словник. – Кишинів, 2000.