Презентація Ізотопи. Радіоактивність

Ізотопи. Використання ізотопів. Радіоактивність. Період напіврозпаду радіонуклідів Підготував вчитель фізики Пашкевич Ксенія Вадимівна

Нуклід ZАХ Х — хімічний елемент А — масове число Z — зарядове число

Ізотопи можуть бути різного походження (стабільні, радіоактивні, природні, штучні тощо). Радіоактивні ізотопи широко застосовуються в різних галузях науки, техніки і виробництва. За допомогою ізотопів контролюють металургійні процеси, стежать за станом доменних і мартенівських печей. Можна дослідити швидкість зношення підшипників.

Історія відкриття радіоактивності Анрі Антуан Беккерель (1852–1908) — французький фізик, який у 1896 р. відкрив радіоактивне випромінювання солей Урану, без впливу зовнішніх факторів.

Історія відкриття радіоактивності Марія Склодовська-Кюрі (1867–1934) — французький фізик і хімік польського походження, лауреат двох Нобелівських премій. П’єр Кюрі (1859–1906) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії. Вивчення явища радіоактивності, відкриття нових елементів – Полонію, Радію

Склад радіоактивного випромінювання α – випромінювання – ядра атома Гелію β – випромінювання – швидкі електрони γ – випромінювання – короткохвильове електромагнітне випромінювання

α - випромінювання α - частинки – це позитивно заряджені ядра Гелію, які вилітають із величезною швидкістю, що в десятки тисяч разів перевищує швидкість сучасного літака, але вони ж мають і найбільш низьку проникаючу здатність Модуль заряду α-частинки вдвічі більший за модуль заряду електрона.

β – та γ - випромінювання β - частинки — потік швидких електронів, які рухаються зі швидкістю, близькою до швидкості світла (90 % швидкості світла), з низькою поглинаючою здатністю. γ - випромінювання - електромагнітні хвилі надзвичайно високої частоти, здатною проникати в речовину на сотні метрів.

Захист від радіоактивного випромінювання

Радіоактивність – це здатність ядер деяких хімічних елементів (материнське ядро) довільно перетворюватися на ядра інших елементів (дочірнє ядро) із випромінюванням мікрочастинок При цьому деякі ядра випускають тільки α -частинки, інші — β -частинки, треті — і α -, і β -частинки. Радіоактивність

Під час α –розпаду кількість нуклонів у ядрі зменшується на 4, протонів – на 2, тому порядковий номер дочірнього ядра на 2 одиниці менший від порядкового номера материнського. α - розпад Правило зміщення Содді для α - розпад

Під час β –розпаду кількість нуклонів в ядрі не змінюється, причому кількість протонів збільшується на 1, тому порядковий номер дочірнього ядра на одиницю більший за порядковий номер материнського. β - розпад Правило зміщення Содді для β - розпад

Сукупність усіх ізотопів, які виникають у результаті послідовних радіоактивних перетворень даного материнського ядра, називають радіоактивним рядом. Радіоактивні ряди Чотири радіоактивні ряди Ряд Торію (починається з Торію-232) Ряд Урану-Радію (починається Урану-238) Ряд Урану-Актинію (починається з Урану-235) Ряд Нептунію (починається з Нептунію-237)

Приклад радіоактивних рядів Радіактивний ряд Торію. Ряд починається з Торію-232, який зустрічається в природі, і закінчується Плюмбумом-208, який є стабільним (не радіоактивним).

Досліджуючи перетворення радіоактивних речовин, учені встановили, що інтенсивність випромінювання одних речовин зменшується із часом швидко, інших — набагато повільніше. Для кожної радіоактивної речовини є певний час, протягом якого кількість її атомів зменшується вдвічі. Цей інтервал називають періодом піврозпаду Т.

Дякую за увагу!!!