Конспектом вважають стислий виклад будь-якої інформації. Коли до текстових записів додаються візуальні елементи (символи, образи, картинки), то такі конспекти називають візуальними. Скетчноутинг допомагає закріпити на папері важливі ідеї у вигляді текстів, схем, графічних елементів тощо. Також це спосіб структурування інформації, що сприймається на слух, і метод фіксування власних ідей. Саме поняття «скетчноутинг» походить від англійських слів sketch — «ескіз» і note — «нотувати».
Найважливіше у візуальних конспектах — передати головну ідею твору чи будь-якої іншої прочитаної або почутої інформації за допомогою тексту та картинок. Те, які образи, малюнки, графіки учні зображуватимуть у скетчноутах, має другорядне значення, адже важливо, щоб ці образи були насамперед зрозумілими для них самих
Модель хмарочосів: скетч розділяє сторінку на кілька високих «хмарочосів», які містять різну інформацію. За допомогою такої моделі зручно фіксувати інформацію під час круглих столів чи конференцій, де є кілька лекторів. У кожен із «будинків» упродовж події можна записувати думки, висловлені різними лекторами в різний час.
запорукою успішного створення візуального конспекту є: вміння уважно слухати інформацію, яку треба законспектувати; розділення конспекту на частини (використовуючи різні моделі скетчноутингу); створення начерків, ескізів малюнків під час прослуховування інформації (а не повноцінних картинок, щоб і далі активно слухати інформацію); фіксування ключових слів, фраз, цитат (якщо ви захотіли використати цитування, то варто не забути позначити цитати відповідним чином); доопрацювання конспекту після завершення прослуховування інформації (тексти, картинки, кольори).
Створення візуальних конспектів, візуальних заміток, або скетчноутинг, допомагають структурувати дані, краще їх запам’ятати й осмислити. У таких конспектах обов’язково мають поєднуватися два канали сприйняття інформації: вербальний (слова, логіка) і візуальний (образи, малюнки, позначки, уява).