Завдання уроку. Познайомитися з основними тенденціями розвитку міжнародних відносин ІІ половини ХІХ століття;Визначити причини утворення військово – політичних блоків;Вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, аналізувати й узагальнювати історичний матеріал;Розуміти необхідність мирного співіснування народів світу. Розвивати просторову, хронологічну, логічну компетенцію учнів
План уроку. Геополітичні наслідки франко – прусської війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо – німецького колоніального суперництва. Загострення російсько – німецьких відносин і утворення Троїстого союзу. Утворення Антанти. США в міжнародних відносинах. Зовнішня та колоніальна політика Японії. Утворення нових незалежних держав на Балканах.
Опорні поняття і дати. Опорні поняття: Міжнародні відносини;Військово-політичні блоки. Троїстий союз;Антанта. Гонка озброєнь. Опорні дати:1873р. – створення Союзу трьох імператорів;1882р. – створення Троїстого союзу;1894 – 1895рр. – японо – китайська війна;1898р. – американо – іспанська війна;1904 – 1907рр. – утворення Антанти.
Німеччинапрагнула перешкодити зближенню Росії та ФранціїРосія прагнула переглянути статті Паризького договору 1856р. Розмежування сфер впливу на Балканах між Росією та Австро - Угорщиною1873р. Союз трьох імператорівІдея монархічної солідарностіНаприкінці 80-х років ХІХ століття. Союз трьох імператорів розпався через побоювання посилення однієї з держав
Міжнародні кризи початку XX ст. супроводжувалися небаченою гонкою озброєнь. Кожен крок будь-якої держави у напрямку збільшення військової могутності викликав кроки у відповідь інших держав. Лише за 1909-1913 pp. Німеччина збільшила свої військові витрати майже на третину, що становило 50% всіх бюджетних асигнувань. Посилена підготовка до війни велася і країнами Антанти. Франція провела низку заходів з підвищення військово-промислового потенціалу. Загальні витрати на військові потреби були доведені до 40% державного бюджету (1914 p.). Було збільшено на 30% чисельність французької армії мирного часу. Військові витрати Великобританії також були значними.
Особливо бурхливо відбувалася гонка озброєнь на морі. У 1906 р. у Великобританії був закладений перший дредноут — великий лінійний корабель з потужною артилерією. (покоління артилерійських військових кораблів, яке з'явилося на початку ХХ століття, характерною особливістю яких було те, що вся корабельна артилерія була єдиного великого калібру Цим дредноут відрізнявся від своїх попередників, які були озброєні артилерією різних калібрів.)
Німеччина ще в 1906 р. розробила нову програму морських озброєнь з метою досягнути переваги над Британією. Хоча за іншими типами військових кораблів Великобританія значно випереджала Німеччину, змагання в будівництві дредноутів стривожило першу морську державу. Політики і військові діячі Великобританії заявили, що на кожний німецький дредноут вона побудує два своїх. Напередодні Першої світової війни в Британії вже було збудовано 20 дредноутів і закладено ще 12, а у Німеччині — 14 і 5 відповідно.
Посилено готувалася до війни і Росія. За допомогою французьких позик вона будувала стратегічні залізниці, збільшувала кадровий склад армії і флоту. За темпами переозброєння Росія значно відставала і від Німеччини, і від союзників. Військова програма була прийнята лише в 1913 р. і була розрахована аж до 1917 р.
Напередодні війни Німеччина зі своєю союзницею Австро-Угорщиною мали добре озброєну і краще підготовлену до війни армію, ніж французька чи російська. Німеччина встигла краще і швидше підготуватися до війни. Враховуючи, що співвідношення сил у 1914 р. склалося на її користь, вона шукала тільки привід для розв´язання війни.
Отже, підсумком розвитку міжнародних відносин на зламі століть став поділ Європи і світу на два ворожих військово-політичних блоки - Троїстий союз і Антанту. Основним змістом політики великих держав у складі названих союзів була підготовка до світової війни за переділ уже поділеного світу. Перші такі війни розпочалися наприкінці XIX ст. – на початку ХХ століття: - іспансько-американська (1898 p.), - англо - бурська (1899-1902 pp.), - російсько-японська (1904-1905 pp.) та інші.