Презентація " Морфологія"

Морфологія

Морфологія —  це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови. Для морфології є важливим граматичне значення слова.

Кожна самостійна частина мови має свої граматичні категорії, ознаки: рід, число, відмінок, особу, дієвідміну тощо. Усталені правила вживання цих категорій називаються морфологічними нормами.

Граматичні категорії поділяють на морфологічні й синтаксичні. До морфологічних належать категорія роду, числа, відмінка, виду, часу, способу, особи; до синтаксичних - категорія комунікативної спрямованості (розповідність, питальність, спонукальність).

Граматичні категорії дієслова. Специфічною граматичною ознакою дієслова є ознака виду — недоконаного чи доконаного: жартував, грає, буде виконувати; Спосіб — граматична категорія, що показує стосунок дії чи стану до дійсности з погляду мовця (дійсний, наказовий, спонукальний); Катерогія часу визначає подію по відношенню до моменту мовлення як одночасну (теперішній час), наступну або майбутню (майбутній час), минулу (минулий час).

Граматичне значення - узагальнене мовне значення, яке властиве рядам слів, і яке має в мові регулярне (стандартне) вираження. Так, слова весна, літо, парк, робітник, праця, голубінь мають значення предметності; добрий, теплий, зелений, дзвінкий, золотий, дерев'яний - значення ознаки; йти, летіти, співати, їсти - значення процесуальності; дороги, книжки, стола, вікна, олії, бензину - значення родового відмінка; читав, думала, кричало, любили - значення минулого часу і т.д.

ПАРАДИ́ГМА - системний ряд форм відмінювання окремого слова, який мають лише змінювані слова: дерево – дерев, дереву, деревом, тощо.

Самостійні (повнозначні) частини мови

Службові (неповнозначні) частини мови

Вигук