Спочатку думами називалися рівноскладові твори (власне, історичні пісні) які побутували на Правобережжі. М. О. Максимович переніс назву “дума” на нерівноскладові вокально-інструментальні твори Лівобережжя, які раніше виконавці називали піснями про старовину, козацькими притчами, лицарськими піснями тощо.
Дума про козака Голоту. Дума була вперше записана 1684 р. Це героїко-романтична оповідь про звитяжного козака, якому байдуже і коштовні речі, і слава, і сама смерть. Свою місію він вбачає в головному – “неприятеля під ноги топтати”, захищаючи батьківщину. Перемігши злого татарина, козак Голота їде до Січі полем Килиїмським, і кобзар вкладає в його уста кінцеве славослов’я: Ой поле Килиїмське!Бодай же ти літо й зиму зеленіло,Як ти мене при нещасливій годині сподобило!Дай же, Боже, щоб козаки пили да гуляли,Хороші мислі мали,Од мене більшу добичу бралиІ неприятеля під ноги топтали!