Філіпп ІІ створив власну навчену, дисципліновану, непереможну македонську армію. Вони складалася із загонів піхоти, легкої і важкої кінноти. Основною силою армії була фаланга важкоозброєних піхотинців. Озброєні довжелезними списами, які виставлялися далеко вперед, захищені щитами та під охороною кавалерії, вони наводили жах на супротивника.
Македонська фаланга Македонська фаланга мала 16 щільних рядів. До македонської фаланги входили: Гейтари – важкоозброєні солдати із списами довжиною понад 4 м, великими щитами та короткими мечами; Гіпасти – піхотинці, озброєні списами завдовжки близько 3 м та в легких захисних обладунках.
Філіпп II розумів, що найбільшу загрозу для його військ становлять фіванці – воїни, що мали великий військовий досвід, вирізнялися високим бойовим духом і поклялися або перемогти або померти. Цар поставив проти них важко озброєну кінноту (гейтарів), очолювану його сином Александром. Розпочався бій. Спочатку незначних успіхів досягла об'єднана армія полісів. Могутній удар фіванців змусив македонян докласти багато зусиль, щоб зупинити їх наступ. Але в бій вступила кіннота македонської армії. Саме вона забезпечила Філіппу II блискучу перемогу. Це лише одна з битв, де засяяв талант молодого полководця Александра. Битва біля Херонеї