Презентація на тему:"Музична культура епохи постмодернізму. "

Музична культура епохи постмодернізму. Джон Кейдж - творець «невизначеної музики». Концепція «полістилістики» Альфреда Шнітке. Медитативний постмодернізм Валентина Сильвестрова. Одночастинні камерні симфонії Євгена Станковича. Електронна музика.

У музичній культурі епохи постмодернізму співіснують і поєднуються різні стилі, у творчості здійснюється перехід від музичного твору до музичної конструкції. Композитори пропонують багато нових ідей, звертаються до діалогу традиційного та інноваційного, до синтезу мистецтв.

Джон Кейдж - творець «невизначеної музики». Американський композитор-новатор Джон Кейдж (1912-1992), став творцем алеаторики — «невизначеної музики», у якій важлива роль належить випадковості. Найрадикальніші його композиції «Уявний ландшафт № 4» для 12 радіоприймачів, а також «4’33"» для фортепіано, суть якої в тому, що піаніст на сцені не грає нічого впродовж вказаного в назві твору часу.

Концепція «полістилістики» Альфреда Шнітке. Першим обґрунтував і втілив у своїх творах концепцію «полістилістики» — визначальну для музичного постмодер-нізму. Вона передбачає цілеспрямоване поєднання відмінних стильових елементів, цитат і алюзій (натяків). Відкритість композитора до безмежного світу музичних стилів, застосування «музичних колажів», надали можливості інтегрувати «низьке» і «високе», «банальне» і «вишукане». Важливу роль у становленні полістилістики зіграла кіномузика А. Шнітке з її ілюстративністю, шлягерністю. Альфред Шнітке (1934-1998)

Із 60-х рр. завдяки опануванню новітніх європейських стилів відбувся прорив української музики на світову арену. У творчості спостерігають такі прояви постмодернізму, як звернення до стилів минулих епох, вільне використання новітніх засобів виразності, різних технік, способів розвитку. У межах медитативного варіанту постмодернізму розквітла естетика тиші з культом піано, пауз. Найяскравіше вона виявилася в музиці Валентина Сильвестрова, зокрема — у вокальному циклі «Тихі пісні». Валентин Сильвестровнародився 30 вересня 1937 року

Валенти́н Васи́льович Сильве́стров -український композитор. Народний артист Української РСР (1989), лауреат Шевченківської премії. Ще однією важливою парадигмою постмодерну, наявною у творчості Сильвестрова, є невизначеність. Вона виявляється як у відсутності чітких композиційних схем, певній спонтанності мислення, так і на рівні ритмоструктур, інтонаційних побудов і взагалі звучання, що нерідко межує з тишею.10 грудня 2023 року відбулася церемонія нагородження нобелівських лауреатів у Стокгольмі. Композиція «Вечірня серенада» Валентина Сильвестрова із циклу «Тиха музика» відкривала церемонію одразу після промови шведської кінознавиці, голови ради директорів Нобелівського фонду Астрід Содерберг Віддінг

У творчості композиторів втілювалася ідея гри, притаманна постмодернізму загалом. Показовим щодо цього є «Гра звуків», «Матч із музики в 5-ти раундах між кларнетистом і струнним квартетом» Володимира Рунчака, українського композитора, диригента, баяніста.   Рунча́к Володи́мир Петро́вич-нар. 12червня 1960 року

Українські композитори та композиторки активніше звертаються до візуальних мистецтв. Унікальною в цьому плані є музика Лесі Дичко. Ле́ся (Людми́ла) Васи́лівна Дичко́ (24 жовтня 1939, Київ) — українська композиторка, педагогиня, громадська діячка.

Євген Станкович Також спостерігається тенденція до камерності. Одночастинні камерні симфонії Євгена Станковича стали зразковими в цьому жанрі. Його камерну Симфонію № 3 включено Міжнародною трибуною композиторів при ЮНЕСКО до списку десяти кращих симфоній світу (за 1954 р.). У Симфонієтті (маленькій симфонії) втілено образ юності, який постає в обрамленні цитат з музики Л. Бетховена, Й.-С. Баха. Одночастинні камерні симфонії Євгена Станковича.

Електронна музика. Технічний прогрес сприяв розвитку електронної музики, яка проникає і в академічну сферу, і в естрадну. Композиції створюють за допомогою електронних засобів, синтезаторів, комп’ютерів. Перші такі твори були змонтовані французьким звукорежисером,композитором, основоположником напрямку конкретної музики, одним із піонерів електронної музики П’єром Шеффером. Він створив серію етюдів із записами конкретної музики, вони використовуються в різних видах популярної музики (рок, поп, хіп-хоп, реп тощо).

Картина досягнень у царині музичної культури постмодернізму буде незавершеною без згадки про численні течії сучасної рок- і попмузики. Отже, постмодернізм, що пронизує сучасне мистецтво, кидає виклик звичним підходам, методам, типам художнього мислення і цінностям.

Дякую за увагу!