Рідна мова — це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого «я», своєї особистої і національної гідності. Та річ не тільки в цьому. Річ і в об'єктивній природності, необхідності, доцільності рідних мов та мовного розмаїття в багатонаціональному світі, річ в об'єктивній цінності їх для картини світу, річ у тому, що з умиранням усякої, а особливо розвиненої національної мови, людство назавжди втрачає одну із сторінок своєї духовної історії, стає біднішим. Сьогодні на мови та їхнє майбуття треба дивитися не лише з погляду їхніх функцій, але й з погляду зафіксованих у них багатств національної духовності та історії. Прочитати текст, визначити тему, основну думку, тип, стиль.
Вправа № 4 Замість крапок вставте епітети, які найбільш вдало підходять за змістом. Спочатку йому захотілося намалювати став у обрамленні старих… верб. На …воді вигойдувалися…..колисочки лілій. …комиш ….пальцями-качалочками сварився у бік бородатого очерету. …. крячка водила берегом …. своїх дітлахів Але праворуч височіла … могила, що теж просилася під олівець. Особливо її вершина з …. дубом. Ліворуч розкинувся … степ, його теж хотілося намалювати.
Вправа № 5 Скласти план до тексту. Письмово. Київ.. Україна...Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад 15 століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі. Київ для нас, українців, значить стільки, як давній Рим важив для перших християн. Віками витворювалася традиція йти до Києва, як колись прочани йшли до святих місць, щоб поклонитися своїм предкам, пережити духовне єднання зі своїм родом.
Вправа на орфографію Знайти помилки (16) Всього в світі живе понад 46 мільонів украінців. Сучастні кордони України не збігаются з межами росселення україньского народу. У продовж не давньої історії Україна пережила кілька хвилей емиграції, тобто переселеня українців у інші краї. Перша значна хвиля препадає на 18 столітя, на час знищеня козацкого устрою та Запорозької січі.