Презентація на тему: "Соціальна філософія"

Соціальна філософія. Суспільство, культура, цивілізація Викладач СФТК НУХТ Чужинова Т. П.

Суспільство, культура, цивілізація 1. Вчення про суспільство. 2. Суспільство як система.2. Культура і цивілізація. План

Соціальна філософія

Проблема виникнення і розвитку суспільства в історії філософії{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}Міфологічний світогляд. Головним фактором утворення та розвитку суспільства є природа. Антична філософія. Природна потреба людей у сумісному життіАристотель. Т. Гоббс. Головним фактором соціального розвитку є політика і державне регулювання. Новий час. Науковий підхід – упорядкування життя суспільства. Просвітництво. Суспільство як закономірна течія взаємообумовлених соціальних процесів. Гегель. Громадянське суспільство як втілення свободи у всезагальному Дусі. Марксизм. Основний фактор розвитку суспільства - економіка. О. Конт. Сцієнтизм. Абсолютизація наукового пізнання у соціальному розвитку. М. Вебер. Керівна роль релігії у розвитку суспільства. Маршал Маклюзн. Е. Тоффлер. Керівна роль техніки у розвитку суспільства

{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Соціальна. Економічна. Політична Духовна. Народи. НаціїКласи. Статево-вікові групи. Продуктивні сили. Виробничі відносини. Держава. ПартіїСуспільно-політичні рухи. Релігія. Мораль. Наука. Мистецтво. Освіта. Сфера суспільного життя представляє собою велику, стійку, відносно самостійну підсистему людської діяльності. Сфери життя суспільства{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Суспільне буття. Суспільна свідомість. Оточуючий світ. Природне і матеріально-технічне оточення. Релігія, мистецтво, наука. Соціальні відносини. Виробничі відносини. Політика, право, мораль. Суспільне буття – об’єктивна сторона життя суспільства, включає в себе оточуючий матеріальний світ (природні умови, технічна реальність і т.д.) і соціальні відносини (виробничі відносини). Суспільна свідомість – суб’єктивна сторона життя суспільства (ідеї, теорії, політика, мораль).

Соціальне пізнання. Соціальне пізнання – це особлива форма пізнання, предметом якого є суспільство. Основні методи:

Розвиток суспільства. У розвитку суспільства виділяють два аспекти:

Гегель. Типи соціальної динаміки. Ризома (фр.) перекладається як «кореневище». Візуальний образ — це кореневище гриба — міцелій, де немає одного товстого основного кореня,як у дерева, але є безліч тонких, розгалужених і переплутаних. Ризома – поняття філософії постмодерну, що фіксує нелінійний спосіб організації цілісності, що залишає можливість для рухливості та самоконфігурування.

Філософія історії - галузь філософського знання, що вивчає історичний процес та його складові як своєрідні, внутрішньо розгалужені і водночас цілісні утворення в їхньому взаємозв’язку і змінах; способи і форми історичного пізнання, основні особливості використання історичних знань. Вчення про суспільно-економічні формації (К. Маркс)Суспільно-економічна формація - це конкретний історичний тип суспільства, цілісна соціальна система, що ґрунтується на певному способі виробництва і виступає як ступінь суспільного прогресу. Основні суспільно-політичні формаціїКомунізм: Капіталізм: Рабовласництво: Феодалізм:

Направленість соціального розвитку. Прогрес. Регресеволюція. Основні форми суспільного розвитку:революція. Поступ або прогрес (від лат. progressus — рух вперед, успіх) — напрям розвитку від нижчого до вищого, поступовий рух уперед, до кращого. Регрес (лат. regres) — рух назад, повернення до старих, віджилих форм, занепад, деградація, зміни у гірший бік, протилежність прогресу.

Громадянське суспільство. Громадянське суспільство – це механізм соціальної взаємодії, що складається з системи місцевого самоврядування, різноманітних об'єднань, суспільних рухів і публічної комунікації, місце соціальних дій, відносно автономних від держави. Це також недержавні об’єднання громадян та сукупність моральних, релігійних, культурних та інших відносин. Пограничні позиції займає сім’я (природне і культурне) і партія (суспільне і державне) СОЦІАЛЬНА ГРУПА

Поняття культура: Культура. Культу́ра (лат. cultura — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації. Культура – це те, що доповнює природу на специфічному людському рівні, «друга природа», створена людиною і суспільством.«Культура – спосіб діяльності, узагальнююча характеристика твочої активвності людини»Основні аспекти культури: Функції культури: пізнавальна, комунікативна, диферецціації і інтеграції суспільства, соціалізуюча.

Цивілізація. Цивілізація – (від лат. Civilis – цивільний, громадський, державний, цивільний) – визначення, введене в науковий словник французьким просвітителем Мірабо в 1756 р. Під цим визначенням французькі просвітяни мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму і справедливостіЦивілізація – людська спільнота, яка протягом певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель або перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві і т.д.), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність. Уявлення про цивілізацію:

Форми культури. Форми загальнолюдської культури: Філософія;Наука;Мистецтво. Найбільш великі типи культурних форм: Національні культури; Регіональні культури; Цивілізації.- Культура елітна- Молодіжна культура- Культура села і міста- Масова культура - Культура монастиря- Професійна субкультура- Субкультура карно-злочинного світу- Релігійні субкультури - Субкультура національних меншин. У різних народів, у різні історичні часи склалися різні культурні форми як засоби задоволення потреб: релігійні уявлення, обряди, мистецтво, спортивні ігри, святкові ритуали. Диференціація суспільства, соціальна розрізненість призводить до виникнення субкультур, що є окремими формами окремих прошарків населення, класів, соціальних груп:

Складові масової культури: Субкультура – самостійні культурні сфери, що знаходяться всередині панівних культур. Контркультура – комплекс установок, спрямованих проти офіційної культури (хіппі, бітники і т.д.) Масова культура – культура, пристосована до смаків широких мас людей, яка тиражується у вигляді безлічі копій і розповсюджується за допомогою сучасних комунікаційних технологій. Форми культури. Культура може бути як матеріальною, так і духовною. При цому вони не існують відірвано одна від одної, а цінності матеріальної культури містять елементи духовної культури.