Оповідач талановитий, офіцер у штабі кавалерійського полку. Людина, яка гаряче любила рідний край, свою мову, свій народ. Енергійний громадський діяч, предводитель дворянства, голова з’їзду мирових суддів. Козацького роду, коріння українське: нащадок сотників, полковників Стороженків, він і собі обрав долю військової людини й майже 30 років, як і його батько, віддав військовій службіСправжній силач, що згинав двогривневі монети, а 150 кг зерна міг винести на гору без перепочинку, сучасник Т. Шевченка. Автор двотомника «Українські оповідання», незакінченого твору «Марко Проклятий», перекладів, п’єси «Гаркуша», віршованих байок. Це письменник ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО.
Словникова робота за питаннями учнів. Похолок( підліток);пуцьвірінок (маленька дитина);лика драти (тяжко карати, бити);юродство (безглуздий вчинок, неприродна поведінка);опецькуватий (невисокий, але товстий, незграбний);одутлуватий, одутлий (із розпухлим, набряклим обличчям);салогуб (товстий губатий чоловік);ялова (безплідна, яка не має приплоду);царина (пасовище, вигін);заступ (залізна лопата для земляних робіт);шолудивий (облізлий, лисий, нікчемний,огидний);хорт (мисливська собака);поміст (поверхня з дощок, покладена на якусь основу, підлога).
Дайте розгорнуті відповіді на запитання: Чи сподобалося вам оповідання, чим саме?Від чийого імені ведеться розповідь?Яке прізвисько було у Павла, чому таке?Як ви ставитеся до материного виховання, до поведінки матері Павла?Як жилося Павлусеві?Чи змінилося життя парубка після смерті батьків? Як пожартували хлопці з Павла?Що нагадують останні роздуми в оповіданні? Куди і для чого хлопці вирішили піти на Зелені свята?
Зробити художній аналіз твору. Тема: Ідея: Основна думка: Композиція. Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся. Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя. Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами. Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю. Жанр: Автор порушує ряд надзвичайно важливих морально-етичних проблем (вказати які):
Дуже багато про щастя говориться в усній народній творчості, зокрема у прислів’ях.- Всякий свого щастя коваль.- Найбільше щастя в житті – здоров’я.- Не було б щастя, та нещастя помогло.- Ніхто не знає,коли йому щастя посміхнеться.- Справжнє щастя завжди попереду.- Хто дрімає, той щастя не має.- Щасливий скаче, нещасний плаче.- Щастя бігає за сміливцями.- Щастя зіпсує дурня.- Щастя знає, кого шукає.- Як щастя буде, доля сама прийде.