Презентація Особливості державних устроїв Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства

Особливості державних устроїв Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства. Формування шляхетського стану.

Державний устрій Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського

Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Українці й білоруси, які становили 90 % населення держави, справляли на литовців помітний вплив. Литовці, зокрема, переймали від місцевого населення військову організацію та способи оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання й володарювання. Поширеною поміж литовської знаті стала й «руська віра» - так називали в Литві православне християнство. Руська мова стала мовою великокняжого двору й державної канцелярії. Тому литовську владу руське населення не сприймало як чужу. Закріпленню руського впливу сприяли шлюби литовських князів із руськими князівнами. Тож назва «Литовсько-Руська держава» відбиває умови тогочасного життя.

Українські землі у складі Польського королівства

Становище українських земель у складі Польського королівства. Прагнення перетворити українські землі на свою провінцію, підпорядковану польському королю. Запровадження польської адміністрації. Поширення норм польського права й систем судочинства. Витіснення православ’я шляхом утвердження католицизму. Надання допомоги католицьким монастирям, орденам: домініканців, францисканців. Офіційною мовою стає латинська. Заохочення переселення польських, німецьких та інших колоністів. Почалося закріпачення селян.

В другій половині ХІV – ХV ст. основою суспільних відносин були стани. Стани – великі соціально – правові групи людей, які відрізняються становищем у суспільстві, спадковими правами та обов'язками.

Соціальна структура суспільства. ПРИВІЛЕЙОВАНІ НАПІВПРИВІЛЕЙОВАНІНЕПРИВІЛЕЙОВАНІ Князі-земляни. Шляхта, духовенство. Міщани. Селяни. Податки на платять, несуть службу власним коштом, ПРИЙМАЮТЬ УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВОЮПодатки платять, але вільно обирають рід занять. Податки платять. Панщину відробляють

Шляхта – привілейований соціальний стан, аристократія у Польщі, Литві та Русі – Україні в ІV – ХІІІ ст.

Магнати – шляхтичі, які мали великі землеволодіння; велика шляхта.

Князь Костянтин Острозький Упродовж життя обіймав посади тракайського воєводи, віденського каштеляна, вінницького і брацлавського намісника, луцького старости, маршалка волинського, київського воєводи.• За даними перепису, посідав четверте місце в державі за статками. Майже удвічі збільшив родові землеволодіння Острозьких. На його землях мешкало приблизно 60 тис. підданих.• Відзначився в бойових діях 1492—1494 рр. під час московсько-литовської прикордонної війни 1487—1494 рр.

• У 1496—1497 рр. на посаді вінницького і брацлавського намісника організовував захист краю від набігів татар.• У листопаді 1497 р. уперше був призначений великим гетьманом литовським (раніше такої посади не було), який від імені князя командував військами.• Керував польсько-литовським військом у московсько-литовських війнах 1500—1503 рр. (на початку війни потрапив у полон), 1512—1514 рр., 1517—1522 рр.• Очолювані князем українські бояри завдали відчутних поразок татарським загонам 1512 р. під Вишневцем, 1519 р. під Сокалем і 1527 р. — під Черкасами.• Ревний захисник православ’я, вважався світським покровителем православної церкви. На його кошти було побудовано й відреставровано чимало православних храмів у Вільно, Жидичині, Турові, Києві.

Духовенство – церковні люди. Поділялось на біле та чорне. Біле – священники та їхні помічники: Верхівка – митрополит, єпископи, архієпископи. Рядові – парафіяльні священники. Чорне - ченці

Селяни – мешканці селищ, найчисельніша верства українського населення.

Сільське господарство. Землеробство: трипільна система (жито, ячмінь, овес, пшениця, гречка). Тваринництво: розведення волів, корів, свиней. Промисли: рибальство, мисливство, бджільництво, солеваріння, видобування руди, виробництво дьогтю та смоли, виготовлення сукна і полотна, гончарного посуду.

{3 B4 B98 B0-60 AC-42 C2-AFA5-B58 CD77 FA1 E5}Господарське життя України другої половини XIV — першої половини XVI ст. Сільськегосподарство. Залишається провідною галуззю економіки, поряд із перелогом і двопільною системою сівообігу поширюється трипілля, розвиваються тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво; суттєву роль продовжують відігравати рибальство й мисливство; у зв’язку зі зростанням великих феодальних господарств до середини XVI ст. майже зникають вільні общинні землі; збільшується грошова й натуральна рента для селян, додається панщина — 14 днів на рік. Промисли. Традиційними є солеваріння, виробництво дьогтю, смоли й поташу; селяни виготовляли сукно й полотно, гончарний посуд, предмети з металу й дерева для домашнього вжитку

Панщина – обов'язкові селянські роботи на пана. Фільварок – шляхетське багатогалузеве господарство, яке базувалося на праці селян і було орієнтовано на ринок.

Аби фільварки приносили прибутки, потрібно було багато землі. Тому феодали почали забирати наділи у селян, до того ж збільшували їм панщину, ще й перетворювали їх на кріпаків. Кріпацтво — правова система, яка передбачала залежність селянина від феодала: селянин був прикріплений до землі, власником якої був феодал, а також підпорядковувався адміністративній і судовій владі феодала. Вільні, які мали право переїжджати жити до іншого феодального володіння. Отчити - позбавлених такого права

Міщани – мешканці міст.

Магдебурзьке право. Магдебурське право – це міське право на самоврядування, за яким міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, владі феодалів і створювали органи самоврядування. Причини надання українським містам Магдебурзького права:• повільний розвиток міст через постійні напади татар;  • держава, польські королі, литовські князі, церква були зацікавлені в розвитку міст: з міст у державну скарбницю надходили податки, міські фортеці захищали від зовнішніх ворогів;  • прагнення міського населення самостійно керувати життям свого міста .

1339 р. м. Санок Галицько-Волинського князівства  — перше місто України, якому було надано магдебурзьке право. Згодом магдебурзьке право одержали й інші міста: •  Львів (1356 p.); •  Кременець (1374 p.); •  Луцьк (1432 p.); •  Житомир (1444 p.); •  Київ (1494 - 1497 рр.); •  Дубно (1498 p.); •  Ковель (1518 p.); •  Берестечко ( 1547 р.) та інші. 

Титульна сторінка кодекса «Право міське Магдебурзьке», 1581 р

{BC89 EF96-8 CEA-46 FF-86 C4-4 CE0 E7609802}Ремесло й торгівля. Розвиток пов’язаний зі зростанням міст, у яких від XV ст. поширюється магдебурзьке право — міське право, яке передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників міст і створення місцевого самоврядування.Існування в середині XVI ст. близько 130 ремісничих спеціальностей. Поширення на українських землях, що входили до Польщі, цехів (щоправда, православні українці не могли стати цеховиками, оскільки до цеху приймали тільки католиків). Зростання міжнародної торгівлі (центрами зовнішньої торгівлі були Київ, Львів, Кам’янець-Подільський і Луцьк). Основна форма внутрішньої торгівлі — ярмарки, що проводилися кілька разів на рік. В українських містах поступово активізувалася діяльність ремісників, відтак з’явилися нові спеціальності і товари. Так, за підрахунками дослідників, у XV ст. налічувалося понад двісті ремісничих спеціальностей. А це майже утричі більше, ніж за часів Русі-України. Ремісничі герби

Підмайстер. Майстер. Учень. Цех – об'єднання вільних ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей, яких очолював виборний цехмістер.

Висновки. На середину ХVІ ст. завершилося становлення шляхти як панівного стану суспільства на українських землях. У цей період помітно погіршується становище українського селянства: зростають повинності й податки, відбувається поступовий процес закріпачення. У другій половині XIV — XV ст. православна церква почала втрачати підтримку держави й занепадати. У XIV—XV ст. розгорнулася широка експансія католицької церкви, що підтримувалася правителями Польщі та Литви. XIV — перша половина XVI ст. - формування шляхетського стану.1303—1347, 1371—1410 рр. - час існування Галицької православної митрополії.1375 р. - заснування в Галичині католицької митрополії (архієпископства).1415—1420, 1458—1596 рр. - час існування Київської (Литовської) православної митрополії.1439 р. - Флорентійська унія.1458 р. - відновлення Київської православної митрополії.1514 р. - битва під Оршею.

Домашнє завдання. Опрацювати презентацію, виписавши головне