Презентація "Особливості усного мовлення учнів нашої школи"

Олесь Гончар «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.»

“Сьогодні я мабуть у футбол не гулятиму, бо зависатиму в компі” «Інтєрєсно, мої родаки сьогодні дома, чи нє?»

Караташ Н.А. Підготував учень 7 – Б класу Яцула Дмитро Керівник: Тихомирова Ольга Владиславівна

Мета дослідження: проаналізувати усне мовлення школярів з точки зору використання ними загальновживаної лексики. А також визначити, як часто і з якою метою вони використовують діалектизми та жаргонні слова.

Область дослідження : жаргонізми, молодіжний сленг як прошарок лексики, тісно пов'язаний з життям сучасного школяра.

Об’єкт дослідження: усне мовлення учнів нашої школи

Основні завдання: Визначити, яке місце займає стилістично забарвлена лексика у мовленні учнів нашої школи (діалектизми, жаргонізми); Надати визначення поняттям «жаргон», “сленг” Знайти шляхи поповнення словникового запасу учнями нашої школи. Провести соціологічне опитування між учнями 5 – 9 класів з метою визначити: коло найбільш уживаних слів; чи часто школярі використо -вують жаргонізми; причини їх використання.

лексика Слова української мови Розмовляють усі, без винятку Нейтральна лексика Стилістично забарвлена лексика Професійна лексика Жаргонна лексика Діалектна лексика

Мова радіо, телебачення і газет

Фонетичні та морфологічні особливості наріччя виявлені у мовленні учнів нашої школи. І потрапляють до них через спілкування з однолітками та старшими.

На уроках, зазвичай, діти намагаються говорити літературною мовою, а за неофіційних обставин спілкуються діалектною . Наприклад Дієслова: сидю – сиджу, носю – ношу, їздю – їжджу; або : зна – знає, балакать - розмовляти гулять – грати, гука – гукає,. Іменники : больніца - лікарня, столова - їдальня, магазін – магазин, цвіти – квіти тощо. суржик

Караташ Н.А. СЛОБОЖАНСЬКИЙ ГОВІР СЕРЕДНЬО НАДДНІПРЯНСЬКИЙ ГОВІР ПОДІЛЬСЬКИЙ ГОВІР РОСІЙСЬКИЙ С Т Е П О В И Й Д І А Л Е К Т ГОВІР РУМУНСЬКИЙ МОЛДАВСЬКИЙ ГОВОРИ

Яскраві діалектизми учні намагаються не використовувати, бо це, як вони вважають, не актуально, старомодно і навіть смішно. віхтик – ганчірка, Фіртка -ворота, мнясо - м’ясо памнять – пам'ять

Особливий говір учнів - сленг

Сленг - це слова, які часто розглядають як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні вислови, що служать для позначення предметів, про які говорять у повсякденному житті. Сленг робить мовлення більш коротким, емоційно виразнішим, мовець може вільно та у повній мірі виразити свої почуття, емоції. Порівняйте «Ти не розумієш про що йде мова» «Ти не врубаєшся в тєму»

Сленг – мова якоїсь соціальної групи, що об’єднана певними інтересами, має багато слів та виразів, які відрізняються від загальновживаних і не завжди зрозумілі іншим. Сленг – це варіант побутового мовлення, який не співпадає з літературною вимовою. Молодіжний сленг – це соціальний діалект людей у віці 13 – 30 років, який виник із протиставлення себе старшому поколінню і відрізняється розмовним, а інколи і доволі грубим забарвленням. Шкільний сленг – це також різновид мовлення , який відрізняється від літературної мови, використовується певною групою людей, об’єднаних спільністю інтересів, занять, соціальним положенням.

Таким чином, шкільна професійна лексика у світлі учнівського сленгу виглядає так:   Анкета опитування учнів 5 – 9 класів: 1. Що таке молодіжний сленг? 2. Чи знаєте ви слова молодіжного сленгу? (Так. Ні.) 3. Чи використовуєте ви такі слова у своєму мовленні? (часто, рідко, завжди, ніколи) 4. З якою метою, на вашу думку, ви їх вживаєте ? (Підкресліть те , що для вас ближче) а) вважаєте, що це по-модному, по-сучасному; б) потрібні у мовленні для зв’язку слів; в) допомагають виправити малий словниковий запас мого мовлення; г) роблять моє мовлення зрозумілим для однолітків; д) допомагають самостверджуватися; є) надають моєму мовленню яскравості, гумору, оптимізму. 5. Чи змогли б ви обійтися без жаргонних слів та виразів? а) Так. б) Ні. в) Не думав про це. 6. Чи намагаєтесь ви спілкуватися з однолітками без використання жаргонізмів, нецензурної лексики та нелітературних виразів? а) Так. б) Ні. в) Не думав про це.

Жаргон – це соціальний діалект, який відрізняється від загальновживаної мови специфічною лексикою і фразеологією, та особливим використанням словотвірних методів, але не має певної фонетичної та граматичної системи. Лексика жаргону будується на базі літературної мови шляхом переосмислення поняття, його перетворення, усічення кінця слова, а також активного запозичення іншомовних слів та морфем.

Наприклад: няшка – гарна, мила людина; пічалька – сумний настрій; предки , родаки – батьки; фейс – обличчя; прикид – одяг, зовнішній вигляд; прикол – що-небудь веселе,цікаве «анекдот»; облом – невдача, поразка, невезіння; чувак – хлопець; крутий – багатий, важний; не шариш (не врубаєшся) – не розумієш; січеш – розумієш, жратва – їжа тощо.

Виділяють також Професійний жаргон –являє собою набір спрощених слів для позначення понять, що часто використовуються людьми певного кола занять. Вони існують у всіх професійних групах. Він служить для спрощення спілкування.

Таким чином, шкільна професійна лексика у світлі учнівського сленгу виглядає так: Матьоха – математика, фізра – фізкультура, зарубайка – зарубіжна література, світова – всесвітня історія, вебка – веб камера, вк – в контактах, мило – електронна пошта, футбік – футбол, баскєт – баскетбол, клава – клавіатура до комп’ютера, комп – комп’ютер, ноут – ноутбук, інет – Інтернет, домашка – домашня робота тощо Таким чином, шкільна професійна лексика у світлі учнівського сленгу виглядає так :

Чи намагаєтеся ви спілкуватися з однолітками, не використовуючи слова сленгу?

Чи могли б ви обійтися без слів молодіжного сленгу ?

Висновок: У висновку можна сказати, що у своєму мовленні більшість учнів нашої школи використовує сленг: діалектні та жаргонні слова і вислови, як експресивний засіб вираження думок. У більшій мірі для розуміння однолітками та для надання своєму мовленню веселого та оптимістичного настрою. У такий спосіб вони хочуть створити свій світ, відмінний від дорослого. Важливим є вплив на мовлення учнів ЗМІ. Це означає, що наше завдання : навчитися доречно використовувати дану лексику; відсіювати багато жаргонізмів, які приходять до нас через телебачення та радіо. А щоб взагалі позбавитися впливу нелітературної лексики, потрібно дуже добре знати норми літературної мови: інтонація, вимова, словотворення.

Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Максим Рильський

Бажаю удачі!