Презентація "Подорож в минуле. Історія відкриття дробів"

Мандрівка в минуле Історія Відкриття ДРОБів. Вчитель математики. Криворучко Тетяна Вікторівна. Базаліївський ліцей

Історія виникнення дробів бере свій початок  ще з ранньої стадії розвитку людства.

 Коли первісна людина з полювання приносила здобич у свою печеру, то їй потрібно було її розділити, а без дробового поділу це зробити було неможливо. Вполювавши одну тварину, потрібно було цю здобич поділити на декілька мисливців. Тому історія виникнення дробів ведеться майже з самого початку розвитку людства.

Крім цього, у стародавніх людей вже починали з'являтися потреби перерахування довжини, ширини, площі і т.д. А так як результат вимірювання не завжди був цілим числом, то почали з'являтися і дробові числа.

У єгиптян були основні, або одиничні дроби. Чисельник таких дробів завжди дорівнює одиниці.

У єгипетській математиці кратність цих значень виражалася повторенням символу стільки разів, скільки потрібно

Якщо говорити про стародавніх римлян, то вони користувалися одиницею "ас", яка одночасно була і грошовою одиницею, й одиницею виміру. "Ас" римляни ділили на 12 рівних частин, потім з цих 12 частин і складались всі дроби. Звідси походить назва «римські дроби» (дроби, у яких знаменник завжди дорівнює 12).

У мешканців Вавилону використовувались дроби в знаменнику у яких завжди було число 60. До речі, саме від цієї системи ми отримали у спадок ділення години 60 хвилин та геометричні кути.

У Європі сучасний запис дробів у 1200 році ввів італієць Фібоначчі. Він першим ужив термін "дріб". Назви "чисельник" і "знаменник" у XIIIст. зустрічаються у грецького математика Максима Плануда.

Для дробів із знаменниками 10,100,1000, 10000 і т. д., придумали “одноповерхневу” форму запису: Таку форму запису дробів називають десятковою, а дроби – десятковими дробами

А ось історія виникнення десяткових дробів, якими ми користуємося сьогодні, бере свій початок в стародавньому Китаї. Загалом, десяткові дроби - це ті ж вавилонські, але у знаменнику не 60, а 10, 100 і т.д.

Якщо історія виникнення звичайних дробів почалася в Єгипті, то десяткові вперше з'явилися в Китаї. У Піднебесній імперії їх стали використовувати приблизно з III століття до нашої ери. Історія десяткових дробів почалася з китайського математика Лю Хуэя. У III столітті нашої ери десяткові дроби в Китаї стали застосовуватися при розрахунку ваги та об'єму. 

Незалежно від китайських попередників десяткові дроби відкрив астроном аль-Каші з древнього міста Самарканда. Жив і працював він в XV столітті. Свою теорію вчений виклав у трактаті «Ключ арифметики», що побачив світло в 1427 році. Аль-Каші запропонував використовувати нову форму запису дробів. Десяткові дроби ал-Каші зображав різними способами: цілу частину відокремлював вертикальною рискою або писав її іншим кольором або надписував над цифрами назви розрядів.

Згодом десяткові дроби з’являються і в Європі. У 1585 р. вийшла математична праця «Десята» про десяткові дроби нідерландського інженера Сімона Стевіна. У ньому вчений виклав теорію використання десяткових дробів в арифметиці, у грошовій системі і для визначення мір і ваг.

Вперше кома розділила дві частини десяткового дробу тільки в 1592 році. В Англії, однак, замість неї стали застосовувати точку. На території США досі десяткові дроби пишуть саме таким чином.

В XVII в. відбувається активне впровадження дробів у науку, внаслідок чого, замість риски дробу, стали писати крапку. А в 1617 році математик Непер запропонував ввести у якості знаку відокремлення цілої частини від дробової писати кому. Саме завдяки цьому ми й отримали ті дроби, якими користуємося сьогодні.