Жила колись в одному селі маленька дівчинка та така красуня, що кращої за неї, мабуть, ніхто й ніде не бачив. Мати любила її до нестями, а бабуся ще більше. Добра бабуся пошила для внучки гарненьку червону шапочку, яка була їй так до лиця, що дівчинку всі почали звати – Червона Шапочка.
Бідолашна дівчинка не знала, як небезпечно зупинятися в лісі і слухати теревені вовка, а тому, не думаючи ні про що погане, відповіла:– Я йду навідати бабусю й несу їй пиріжки та горщечок масла, які передала матуся.– А чи далеко живе бабуся? – питає вовк. – Авжеж, дуже далеко, – відповідає Червона Шапочка, – он за тим вітряком, бачите, в хатинці край села.
– Гаразд, – каже вовк, – я теж до неї навідаюсь. Я подамся ось цією стежкою, а ти прямуй он тією. Побачимо, хто з нас швидше прийде до бабусі.І вовк щосили побіг найкоротшою стежкою. А дівчинка пішла, по шляху, який був набагато довший, та ще й дорогою збирала горіхи, ганялася за метеликами і рвала для бабусі квіти.
Незабаром дівчинка прийшла і постукала: «Тут–тук».– Хто там? – спитав вовк. Червона Шапочка спочатку дуже перелякалась, почувши такий грубий голос, та потім подумала, що то, мабуть, у хворої бабусі нежить, і відповіла:– Це ваша внучка, Червона Шапочка. Я принесла вам пиріг і горщечок масла. Це вам матуся передала.rrrrr
От вона й каже:– Бабусю, а які ж у вас руки великі!– Це, щоб міцніше тебе обнімати, внученько!– Бабусю, а які ж у вас ноги великі!– Це, щоб краще бігати, дитинко!– Бабусю, а які ж у вас вуха великі!– Це, щоб краще чути тебе, дівчинко!– Бабусю, а які ж у вас очі великі!– Це, щоб краще бачити тебе, внученько!– Бабусю, а які ж у вас зуби великі!– А це, щоб тебе з'їсти!З цими словами злий вовк накинувся на Червону Шапочку й миттю проковтнув її.
Увійшли до хатинки – бабусі нема, а замість неї лежить у ліжку під ковдрою сірий вовк.– Так ось де ми тебе впіймали, лихоманцю! – вигукнув один з лісорубів. Змахнув він своєю сокирою і тільки–но хотів убити вовка, аж раптом чує – гукають з вовчого черева старенька бабуся й маленька Червона Шапочка:– Люди добрі, звільніть нас!
Узяв другий лісоруб ножиці й розрізав вовкові черево, а звідти вилізли бабуся й Червона Шапочка, живі і здорові.– Як же я перелякалась! – сказала Червона Шапочка.– Як тісно й темно було в череві у вовка! Дякую вам, дядечку лісоруб, за те, що ви врятували нас. А бабуся теж подякувала лісорубам і почастувала їх пиріжками, що принесла їй Червона Шапочка в подарунок.
Правила безпечної поведінки дітей з незнайомцями не слід спілкуватися із людьми, які здаються підозрілими;не можна підходити до авто, яке зупинилося поруч, і сідати в машину до незнайомців;не залишатися наодинці із незнайомцем, навіть, якщо він здається добрим;не брати нічого з рук у незнайомих людей;Не ходити нікуди з незнайомими людьми, навіть, якщо обіцяють щось цікаве показати чи подарувати;Не заводити суперечок із незнайомцем, не провокувати їх до агресії чи сварок;Не видавати жодної конфіденціальної інформації про себе чи батьків;Якщо з’являються озброєні люди негайно іти в безпечне місце. У разі виникнення подібних ситуацій ви маєте негайно розповісти про це близьким дорослим: батькам, родичам чи педагогу.