До основних причин, які обумовлюють злочини неповнолітніх, відносяться: негативний вплив у сім’ї (тривала бездоглядність, зайва опіка і строгість, конфліктні сімейні стосунки) сфера негативного проведення дозвілля неповнолітніх правопорушників, а саме: беззмістовне, бездіяльне проведення вільного часу в групі однолітків або старших товаришів разом із пляшкою спиртного, цигарками. вплив засобів масової інформації (нтернет,телебачення, газети, радіо). Все це призводить до того, що такий спосіб життя стає звичкою, потім формує відповідні потреби, потреби в самоствердженні
Серед підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Законодавством передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років. Загалом можна виділити три види юридичної відповідальності – цивільну, адміністративну та кримінальну
Цивільна відповідальність – це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов’язків, зобов’язань, що пов’язані з порушенням цивільних прав другої сторони. Переважно цивільна відповідальність зводиться до компенсації завданих збитків і носить майновий характер. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки
Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, який застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Адміністративну відповідальність несуть особи, яким на момент вчинення злочину виповнилось 16 років. Відповідальність за осіб, віком від 14-ти до 16-ти років, покладається на законних представників у вигляді штрафу
Кримінальна відповідальність - чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років. Лише за деякі злочини, кримінальна відповідальність може настати з 14 років, згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінального кодексу України.
А саме:– умисне вбивство ;– посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного чи присяжного засідателя у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави;
– умисне тяжке тілесне ушкодження;– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;– диверсію;– бандитизм;– терористичний акт;– захоплення заручників;– зґвалтування;–насильницьке задоволення статевої пристрасті - крадіжку;– грабіж;– розбій;– вимагання;– умисне знищення або пошкодження майна;– пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;