Презентація "Роль перевірки і оцінки знань у системі навчання та виховання"

Роль перевірки і оцінки знань у системі навчання та виховання “Сучасна молода людина об'єктивно змушена бути мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку”. Д.Дзюба

Новий етап у розвитку освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень.

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень студена, а не ступеня його невдач. Результати навчальної діяльності студентів не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками; метою навчання мають бути сформовані компетентності як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності студентів формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є: контролююча – визначає рівень досягнень кожного студента, готовність до засвоєння нового матеріалу; навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленні вмінь та навичок. діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, виявляє прогалини в засвоєному, вносить корективи. стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання; виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати.

При оцінюванні навчальних досягнень студентів мають враховуватися: Характеристики відповіді студента: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; Якість знань: повнота, глибина, системність, міцність; Сформованість загально навчальних та предметних умінь та навичок; Рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати. Досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, розв'язувати їх, формувати гіпотези); Самостійність оцінних суджень.

Характеристики знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну. Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою. Глибина знань – усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань. Гнучкість знань – уміння засвоювати здобуті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях; уміння комбінувати новий спосіб діяльності з уже відомими. Системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Міцність – тривалість збереження їх у пам'яті, відтворення у відповідних ситуаціях.

Поточне оцінювання Індивідуальне та групове опитування Робота з діаграмами, графіками, схемами Замальовка об'єктів Виконання різних видів письмових робіт Взаємоконтроль у парах, групах Самоконтроль

Тематичне оцінювання (модуль) забезпечує: Усунення безсистемності в оцінюванні Підвищення об'єктивності оцінки знань Диференційований підхід Систематизацію та узагальнення навчального матеріалу Концентрацію уваги студентів до найсуттєвішого в системі знань з кожної дисципліни

Рейтингова система оцінювання, сприяє формуванню ключових компетентностей. Створює можливості для: Підвищення мотивації студентів до самооцінювання Розширення можливостей в індивідуальній підготовленості студентів на кожному етапі навчального процесу Градація значущості балів, які одержують студенти за виконання різних видів робіт(самостійна, підсумкова, творча, олімпіади, виставки, науково-дослідні проекти тощо).

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, викладачу важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення студента не тільки з нормою, а із його попередніми невдачами та успіхами.

В останні роки багато уваги приділяється стандартизованому тестовому контролю знань. Правильно розроблені тести мають низку переваг. Це: Діагностична цінність та економічність навчального часу, який затрачається на перевірку й оцінювання знань; Об'єктивність інформації про якість навчальних досягнень; Технологічність освітнього процесу, пов'язана з можливістю автоматизації процесів підготовки завдань контролю; Семантична перевага, яка полягає в кращому розумінні знань, що не містять зайвих слів і знаків.

Компетентністний підхід у навчанні передбачає вміння розв'язувати задачі, безпосередньо не пов'язані з певними навчальними предметами, однак вони часто трапляються в реальному житті й потребують комплексного застосування знань. Тобто ключовим питанням під час визначення стану сформованості компетентності є: “Чи має студент відповідні знання, вміння та навички з певних дисциплін для повноцінної життєдіяльності в суспільстві?” Виконання завдань дає змогу перевірити, як студент використовує знання дисциплін в життєвих ситуаціях.

Приклади завдань Виділяти інформацію (об'єкти, факти), важливу для підтвердження доказів або висновків Робити висновки або оцінювати вже зроблені висновки Демонструвати комунікативні вміння: аргументовано та чітко формулювати висновки, докази тощо Демонструвати знання і розуміння певних понять Завдання містить текст (опис) певної ситуації та групу запитань, пов'язаних с текстом. Кожне запитання є перевіркою оволодіння студентами певними знаннями або вміннями.

Недоліки методу Неможливо визначити, чи сформовані у студентів теоретичні знання, експериментальні вміння; яким шляхом – логічного мислення або випадково, механічно або свідомо – студент знайшов правильну відповідь. Причиною неправильної відповіді можуть бути не лише прогалини в знаннях, а й нерозуміння завдань. Тестування слід застосовувати в оптимальному співвідношенні з іншими методами (усне опитування, письмова контрольна робота).

Алгоритм складання тестів У разі самостійної розробки завдань слід додержуватись таких принципів: Дидактичної значущості, тобто відповідності освітнім стандартам; Валідності – контролю й оцінювання вивченого студентами; Репрезентативності – повноти представленого матеріалу з дисципліни; Надійності – легкості та простоті використання, наявності чіткої інструкції до проведення й оцінки результатів тестування; Стандартизації форм – надання певної форми тестам і завданням; Фасетності – багатоваріантного представлення інформації в завданнях.

Вимоги до завдань тестової форми Однаковість для усіх випробуваних Відповідність інструкції форми та змісту Стислість та чіткість формулювання Правильність розміщення елементів Однаковість правил оцінювання для прийнятої форми Механізм складання тестів у комп'ютерному варіанті аналогічний.

4 найпоширеніші типи композиційних структур З вибірковими відповідями(однією чи більше – правильними); Завдання на доповнення(відкритої форми); На встановлення послідовності (ранжирування); Відповідності - Альтернативне завдання