Спиридон Федосійович Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Миколаївщині у селянській родині. Як і старший брат, закінчив двокласну школу, правда, тишком-нишком позичав та почитував «Кобзаря», бо старший не брав забороненої книги до семінарії. Після закінчення учительської семінарії з 1895 року вчителював, зокрема на Лідіївських рудниках (сучасний Кіровський район міста Донецька).
«Тихо у вогкій пітьміВ шахті, на дні. Стіни ридають німі,Мокрі, брудні.» Учительська праця в шахтарському середовищі дала початківцеві великий запас життєвих спостережень, які він художньо реалізував у своїх поезіях, оповіданнях та п'єсах з шахтарського життя, що друкувалися в українських журналах «Дзвін», «Нова громада»
1919 року поет виїздить до Австрії і Чехословаччини вивчати стан народної освіти і замовляти для української школи підручники. На Батьківщину він більше не повернувся. Деякий час працював в Ужгороді в місцевому театрі. 1932 року за активне співробітництво з українською діаспорою Черкасенко змушений був під тиском влади покинути місто над Ужем і виїхати до Праги.
Обговорення змісту твору за питаннями:- Чому оповідання називається «Воронько»? - Хто доглядав за конем? Чому старий конюх звертався до коня «товаришу», «брате», «голубе»? - Ким був раніше дід Антип? - Скільки років Воронько в шахті? - Яку роботу виконував кінь? - Чому дід іноді злився та кричав на Воронька?