Презентація "США у міжвоєнний період"

Сполучені Штати Америки

План1. Зміна політичного курсу США після І світової війни.2. Особливості стабілізації у США.3. «Новий курс» Ф. Рузвельта.

Причини посилення статусу СШАСША не зазнали масових втрат під час війни. Були головним постачальником військових, продовольчих і сировинних матеріалів. США значно збільшили експорт капіталу і стали світовим кредитором. Значно посилився інтелектуальний потенціал (завдяки іммігрантам). У свідомості американців утверджувався принцип поширення американських цінностей на весь світ. США закріпили за собою статус економічно наймогутнішої країни світу.

Президент США Уоррен Гардін (1921-1923рр рр.)

Діяльність У. Гардінга. Податковим законом 1921 р. скасував податок на прибутки корпорацій. Знизив податок на осіб, що мають високі доходи. Новим тарифним законом 1922 р. підвищив мито на ввіз у країну промислових товарів, що призвело до зростання цін на внутрішньому ринку і прибутків монополій. Проводив курс «твердого індивідуалізму», виступаючи проти регулювання економіки.

Після смерті Гардінга у 1923 р. президентом США став К. Кулідж, який виступав проти державного регулювання і проголошував принципи:«індивідуальної відповідальності» кожного американця за свої дії;«справа кожного – у його руках»;«справа Америки - бізнес». Президент Кальвін Кулідж

Президент США Томас Вудро Вільсон (28 президент США) Внутрішня політика США

Внутрішня політика СШАУряд Вільсона керувався у своїй політиці ідеологією неолібералізму:активне втручання держави в економіку;здійснення часткових ліберальних реформ;поєднання вільної конкуренції з певними формами державного регулювання економіки. Проводячи курс ліберальних реформ намагався закріпити за робітниками право на :створення організацій;проведення страйків;укладення колективного договору;встановлення співробітництва між працею і капіталом.

Зовнішня політика США Уряд В. Вільсона взяв курс на встановлення «світового лідерства» США.8 січня 1918 року Вільсон виступив з програмою «14 пунктів». Це була програма післявоєнного устрою світу: США намагалися укласти вигідні для неї договори про переділ світу. Прагнули міжнародного визнання принципів «відчинених дверей і«рівних можливостей» з метою ослаблення позицій європейських держав. Намагалися посилити вплив у країнах Азії, Африки, Латинської Америки. Опозиційна група на чолі з республіканцем Генрі Кеботом виступали проти ратифікації Версальського договору і вступу у Лугу Націй. Сенат не ратифікував Версальського договору і положення про Лігу Націй. Це свідчило про поразку зовнішньополітичного курсу В. Вільсона. Американський капітал впроваджувався в економіку країн Центральної та Південної Америки, а також країн Далекого Сходу. На Вашингтонській конференції США досягли поступок зі сторони своїх суперників

Період «Проспериті»Проспериті – процвітання. У США почався період стабілізації (з 1922 року). Причини: Велика місткість внутрішнього ринку;Зростання експорту товарів у зарубіжні країни, особливо в Європу, Латинську Америку Здійснення технічного переоснащення промисловості і використання нових методів конвеєрного виробництва. Швидкими темпами розвивалися нові галузі промисловості(автомобільна, електротехнічна, хімічна, виробництво синтетичних матеріалів), які ґрунтувалися на новітніх досягненнях науки і техніки. Відбулось зростання вартості акцій. Значно зріс національний дохід США. Зросла роль гігантських монополій. Але не всі галузі економіки мали промислове піднесення (суднобудівництво, вугільна промисловість, текстильна, виробництво залізничного обладнання - застій)

Стабілізація і процвітання.

Висновок. Завдяки високим темпам розвитку економіки, сприятливим умовам для підприємництва США досягли панівного становища у світовому виробництві. У соціальній сфері: Створювались нові робочі місця. Підвищувалась зарплатня. Зменшувався робочий день. Запроваджувалося соціальне страхування. Водився 8-годинний робочий день. Це сприяло зменшенню соціальної напруженості.

Герберт Гувер. У 1929-1932 рр. Президентський пост в США посідав Г. Гувер. Будь які спроби вивести країну з кризи були неефективними. Серед населення поширились настрої зневіри в консервативному курсіГувер стояв на позиціях «твердого індивідуалізму» - рішуче виступав проти регулювання економіки державою. Соціальні функції держави поклав на приватну доброчинність. Організовував громадські роботи. Невдало проводив аграрну політику. «Велика депресія» (1929-1933)

«Велика депресія». 24 жовтня 1929 р. відбулось значне падіння курсу акцій на Нью- Йоркській біржі. Це один із зовнішніх проявів початку економічної кризи. Паніка на Нью-йоркськійфондовій біржі (Уолл-стріт) 29 жовтня 1929 р.

Причини економічної кризи: Надмонополізація капіталу та засобів виробництва. У США значна частина капіталів зосереджувалась в руках Моргана Дюпона Рокфеллера

Причини економічної кризи: Надмонополізація капіталу та засобів виробництва. Відсутність регулювання виробництва з боку держави. Розрив між індустріальною могутністю і ємкістю внутрішнього ринку (тобто можливість купувати цю продукцію на внутрішньому ринку), між зростанням обсягів виробництва і рівнем доходів значної частини населення. Низька платоспроможність населення. Криза проявлялася в : Падінні виробництва. Зменшенні доходів. Зменшенні обсягу торгівлі. Кризі всієї фінансової системи. Розоренні бізнесменів Зростанні безробіття Погіршення матеріального становища робітників. Погіршення становища ферм

Колишній міліонер торгує яблуками на вулиці в Нью-Йорку. Наслідки великої депресії

Наслідки великої депресії «Гувервіл»(селища з халуп) на околицях американських міст

Наслідки великої депресії Партія горілчаних напоїв нелегально доставлена в США

«Новий курс» Ф. Рузвельта. Франклін Делано Рузвельт президент США

Суть «Нового курсу»«Новий курс» - це система державного регулювання ринкової економіки та соціально – економічних процесів із здійсненням ефективних заходів захисту соціально незахищених верств населення. Мета: Активне втручання держави в економічне життя, приватне підприємництво, щоб подолати економічну кризу. Забезпечити стабільність економічного розвитку. Перетворити США в державу процвітання.

Суть «Нового курсу»Фінансова система: У зв'язку з кризою - були закриті всі банки країни. Були обмежені біржові операції; встановлено державний контроль за ринком акцій; була створена корпорація по страхуванню банківських вкладів. Було встановлено державний контроль над федеральною резервною системою, розширено її повноваження і перетворено на Національний банк США. Взято під контроль держави весь золотий запас країни. Відмінено золотий стандарт. Золото заборонялось вивозити за кордон. Долар девальвували. Девальвація – зниження офіційного курсу долара відносно золота. Реформовано систему оподаткування: підвищено ставки податків на надприбуток, спадщину.

Суть «Нового курсу»Промисловість: Прийнято Закон про відновлення національної економіки. Для всіх галузей промисловості, розроблено «кодекси чесної конкуренції», які встановлювали: обсяги виробництва; ціни на продукцію, нижче якої не можна було продавати; розміри заробітної плати; регулювали ринки збуту. Була створена Національна адміністрація відродження. Держава: надавала кредити великим корпораціям; робила вигідні замовлення; підтримувала підприємства які могли витримати міжнародну конкуренцію і забезпечити експорт товарів.«Кодекси чесної конкуренції» сприяли: витісненню з ринку малих підприємств та посиленню концентрації виробництва. Зміцнювалась власність великих компаній.

Суть «Нового курсу»Сільське господарство: Прийнятий Закон про допомогу фермерам . Конгрес США заснував Адміністрацію регулювання с/г. Грошові винагороди давались фермерам які скорочували посіви і поголів'я худоби. Запроваджувались «молочні кодекси», які визначали умови виробництва молока і його ціну. Держава закупила у виробників мільйони свиней та іншої худоби, яку згодом знищили, щоб утримати стабільні ціни на ринку. Фермерам надавались кредити на пільгових умовах.

Франклін Делано Рузвельт президент США серед фермерів Суть «Нового курсу»

Соціальна сфера: Була створена адміністрація громадських робіт – для боротьби з безробіттям. Безробітну молодь направляли в трудові табори. Надавалась фінансова допомога окремим центрам зайнятості. У 1935 році було прийнято робітниче законодавство. Конгрес затвердив Закон про трудові відносини (Закон Вагнера), що закріпив за робітниками право: організовувати профспілки; укладати колективні договори з підприємцями. Уперше було прийнято Закон про соціальне забезпечення: передбачав допомогу безробітним; пенсії по старості. Прийнятий Закон про допомогу вдовам, сиротам, інвалідам. Було заборонено дитячу працю. Соціальним законом встановлювалось: мінімум заробітної плати; максимум тривалості робочого тижня. Передбачено поступовий перехід до 40 – годинного робочого тижня. Суть «Нового курсу»

Активне державне регулювання економіки, реформи «нового курсу» Ф. Рузвельта зупинили кризові явища в США. Значно розширились функції держави.«Новий курс» Ф. Рузвельта сприяв поступовому піднесенню економіки. Було зроблено важливий крок перетворення США на державу економічного процвітання. В основних галузях промисловості робітники почали створювати виробничі профспілки. Досвід США у реформування суспільства пізніше використовувало багато країн світу. Реформи «нового курсу» розширили рамки демократії. Висновок

ОПРАЦЮВАТИ § 8-9 з підручника Н. М. Сорчинська , О. О. Гісем Всесвітня історія ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: