Презентація "Створення ситуації успіху"

Створення ситуації успіху Підготувала вчитель початкових класів Несватківської філії КЗ «Олександрівський ліцей №2» Суконько С. О.

Що ж таке успіх і для чого він потрібен на уроці? Успіх - поняття багатогранне. За визначенням психологів, це емоції від радості, задоволення, пов'язаних з подоланням складної задачі. Тут дещо є схожість з почуттям ейфорії. З точки зору педагогіки, успіх - це моделювання певної ситуації, коли дається можливість досягти значних результатів як для окремого учня, так і для усього колективу. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх.

Навіщо створювати ситуації успіху на уроках? Бо від них залежить результативність занять: школярі надихаються власними успіхами та стають більш впевненими у власних силах, перестають боятися публічних виступів, стають ще допитливішими та відчувають емоційне задоволення. Ще такий підхід корегує тривожність дітей, їхню невпевненість і самооцінку, розвиває ініціативність учнів та створює сприятливий психологічний клімат у класі.

Переживання емоцій, пов'язаних з успіхом, дає можливість: підвищити мотивацію навчання, розвинути пізнавальний інтерес; стимулювати працездатність; коригувати негативні особистісні особливості: тривожність, невпевненість, низьку самооцінку; розвинути позитивні особистісні якості: ініціативність, активність, креативність; підтримувати у колективі благосприятливий емоційний настрій. Таким чином, одна з основних задач вчителя - створення ситуації успіху.

Навчально – виховний процес, оснований на створенні ситуації успіху, забезпечує комплексний вплив на дитину, у якому : дитина сприймається , розкривається як особистість; враховуються її індивідуальні особливості ; формуються моральні та духовні цінності; відбувається соціалізація особистості.

Як створити ситуації успіху на уроці?

1. Хваліть своїх вихованців Найпотужніший інструмент, який має вчитель для мотивації учнів – похвала. ... 2. Ефект Розенталя ... 3. Прийом «Еврика» ... 4. Диференційоване навчання ... 5. Право на вибір ... 6. Проводьте іструктажі ... 7. Педагогічне навіювання ... 8. Емоційне заохочення до навчання

У своїй роботі вчителі зустрічають такі категорії дітей:

У своїй роботі на уроці, при перевірці виконаних учнями робіт, використовую чорнила зеленого та червоного кольорів. В 1 класі використовую позначення ! та ?. ! – вказує на зразково виконане завдання, списане речення, безпомилкове обчислення виразів… ? – вказує на допущену учнем помилку.

В 2 класі для оцінювання знань умінь здобувачів освіти, а також для того щоб вони бачили свій успіх у навчанні, ввела грошові одиниці. за кожне завдання виконане завдання учень отримує певну кількість гривень, бо кожне з них має максимальний та мінімальний заробіток. Так діти можуть отримати за у рок більше 12 грн, тобто 12 балів. Бо ми лише вчимося заробляти, отримувати результати своєї роботи. Звісно, бувають випадки коли дитина отримала менший «заробіток», ніж очікувала, але це дає можливість дитині подумати про їх причини. Отримані кошти ми разом підраховуємо, вчимося їх накопичувати та витрачати. Учні мають можливість купити цікаве завдання, виконувати завдання на уроці за столом вчителя…

В 3 класі разом з учнями вирішили наповнювати ємність «результатами» своєї роботи різними предметами: кульками з фольги; каштанами; макаронними виробами… З якою метою? Ще до початку такої роботи, разом з учнями, обговорюємо мету. Це може бути – день чи урок без домашнього завдання, може бути день без уроків (для цього я вибираю день розвантажень, тобто день де є уроки ДіТ, мистецтва, фізичної кулультури…) . В такий день уроки є, але стараюся провести їх так, щоб учні цього не помічали. Це можуть бути предметні квести, на яких діти виконують розвиваючі, пізнавальні завдання. Такі дні можна влаштувати дітям 3-4 рази на рік. Корегуючи наповнення ємності предметами.

В 4 класі встановлюю межі, максимум балів, які повинен отримати учень за виконані роботи на уроці. дає можливість учням проаналізуапти свою роботу на уроці; дає стимул для роботи на наступному уроці; дає можливість дитині повірити в себе і в свої можливості…

Добірка ситуацій успіху, що відновлюють мотивацію дітей до навчання. Ефект Розенталя Цей прийом ще називають ефектом навіювання. Суть полягає у тому, що вчитель має якомога частіше говорити учням: «Ви зможете». Колектив теж має підтримувати кожного та кожну фразою: «Ти зможеш!». І, звісно, самі діти перед роботою над завданням мають подумки собі нагадати: «Так, я зможу». Покажіть дитині, заради чого чи кого потрібно виконати завдання: «Твоїм друзям потрібна допомога. Я вірю, що разом ви зможете впоратися». Це навіювання додаватиме школярам сил та натхнення, що допоможе виконати навіть складні види робіт.

Прийом «Еврика» Головна цінність цього прийому полягає у тому, що педагог створює ситуацію, де учень самостійно виконує завдання і робить для себе якісь відкриття про невідомі раніше факти. Наприклад, запропонуйте дитині передати образ головного героя твору за допомогою малюнку, музики, невеличкого відео, знятого самостійно, або навіть спробувати скласти вірш чи власну пісню. І от дивина! Виявляється, що можна не тільки краще зрозуміти тему, а ще й розкрити себе як митця! Такий підхід розвиватиме творчі навички школяра та розкриватиме його потенційні таланти. А ще цей прийом сприятиме тому, що діти пишатимуться собою і не втрачатимуть бажання вчитися.

Диференційоване навчання Давайте дітям завдання різного рівня складності. Виконуючи спочатку прості, а потім усе складніші завдання, учні відчуватимуть, що можуть перемогти, адже поступово виходить! Тобто учень працює над завданням, яке може виконати. Завдяки диференційованому навчанню найкмітливіші діти отримають шанс продемонструвати свою ерудованість, учні із середньою успішністю можуть виділитися своїм творчим підходом, а школярі із низькою успішністю отримають задоволення від виконаного завдання та навіть можуть поставити перед собою нову мету.

Право на вибір Іноді давайте дітям можливість самостійно обирати завдання. Зміст вправ має бути схожим, а учні мають обрати обсяг та складність виконання, індивідуальну роботу чи працювати у парах/групах. Також можна запропонувати дітям обирати, як саме вони будуть виконувати вправи: самостійно, чи з підказками вчителя. Така модель успіху формує у дітей уміння адекватно оцінювати власні здібності.

Проводьте іструктажі Щоразу перед виконанням складних завдань проводьте невеликі інструктажі-поради. Це допоможе дітям зменшити кількість помилок у процесі роботи, чи взагалі їх уникнути. Ви можете сказати щось на кшталт: «Скоріш за все, вам потрібно розпочати роботу з...» або «Виконуючи завдання, не забудьте про...». У цілому такий підхід збільшує ймовірність правильного виконання вправи.

Педагогічне навіювання Активувати бажання дітей виконувати завдання допоможе педагогічне навіювання. Цей прийом краще використовувати у молодших класах. Суть полягає у тому, що вчитель надихає учнів на виконання конкретних дій («Цікаво, що ж ви цього разу вигадаєте?»). Діти бачать, що вчитель дійсно зацікавлений у їхніх діях, а отже – прагнуть продемонструвати свої вміння.

Емоційне заохочення до навчання Прийом доволі простий, але дуже ефективний. Часто вчителі надто зосереджені на робочих моментах, через що забувають про те, що мають надто серйозний вигляд. Пам'ятайте, що учнів може заохотити вчитися проста усмішка чи ласкавий погляд, які без слів дають дитині зрозуміти контекст: я в тебе вірю; у тебе все вийде, не бійся; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті. Так учитель показує свою відкритість та повагу до учнів.

Не варто забувати, що учні тягнуться до знань тоді, коли керується здоровими мотивами та цікавістю – це дозволяє повірити у свій успіх. М'яка інтонація та словесні підбадьорювання, мелодійність мовлення та доброзичлива міміка створюють позитивний психологічний фон у класі, а це допомагає дітям легше впоратись із поставленими завданнями.

Технологія „Створення ситуації успіху” виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з життєвими труднощами.