1. Етнічні українські землі під владою Польщі: Після завершення Першої світової війни й української національно-демократичної революції 1917-1920 pp. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі: Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Західне Полісся, Осяння, Лемківщина, відповідно до Варшавського і Ризького договорів.
2. Керівництво ПольщіНовостворена Польська держава обіцяла країнам Антанти надати українцям широкі автономні права, але цієї обіцянки не дотримала. Натомість вона вживала заходів, унаслідок яких:1були ліквідовані всі демократичні інституції ЗУНР; 2 категорично заборонялося вживати назви «Західна Україна», «Східна Галичина»;3 забороненими стали слова «українець», «український», замість них реанімувався давній термін «русин», «русинський»;4 українців та представників тих національних меншин, які підтримували Західноукраїнську Народну Республіку звільнено з керівних посад і державних закладів.
3. Земельна реформа. Населені українцями землі являли собою не розвинені аграрні окраїни. Українські селяни постачали центральним регіонам дешеву сировину і змушені були купувати дорогі готові товари. Польський уряд підтримував тільки польських підприємців і землевласників. Українське селянство
Організація українських націоналістів (ОУН)Ідеологією ОУН став інтегральний націоналізм, теоретиком якого був Д. Донцов. Під контролем ОУН діяли багато суспільно-політичних організацій, видавалася різноманітна друкована продукція. Націоналісти використовували різні методи боротьби за національне визволення України, але найбільш діючими вважалися саботаж, експропріація і терор. Д. Донцов.
Терор охопив всю територію Східної Галичини. Десятки тисяч українців зазнавали масових арештів, ув'язнень, концтаборів. Восени 1930 р. польський уряд провів політику «пацифікації» - масових репресій проти українців, здійснених за допомогою військових та поліції. У червні 1934 р. в Березі-Картузький (тепер м. Береза в Білорусі) був створений спеціальний концентраційний табір для репресованих українців. Терор охопив всю територію Східної Галичини. Десятки тисяч українців зазнавали масових арештів, ув'язнень, концтаборів. Восени 1930 р. польський уряд провів політику «пацифікації» - масових репресій проти українців, здійснених за допомогою військових та поліції. У червні 1934 р. в Березі-Картузький (тепер м. Береза в Білорусі) був створений спеціальний концентраційний табір для репресованих українців.