Навіть квіти з сорому почервоніли Мама йшла вранці на роботу. Наказувала доні:— Я буду цілий день у полі. А ти прибери в хаті, попери свою білизну, звари вечерю й полий квіти. Донька прибрала в хаті, попрала білизну, приготувала вечерю, а квітів не полила. Не раз проходила вона вдень повз білі хризантеми, думала: «Треба ж полити квіти». Та ледве згадувала про це, як чула, ніби чийсь голос їй каже: «Нічого з ними не станеться, як один день не полити».
Це був голос брехні маленької недолугої істоти, що хтозна-де взялася й поселилася в темному куточку душі дівчинки. Увечері мама прийшла з поля. Бачить — у хаті прибрано, білизну попрано й висушено, вечерю зварено. Питає мама:— А квіти полила?— Полила, — тихо відповіла дівчинка й опустила очі. Маленька недолуга істота, що поселилася в темному куточку дитячої душі, застрибала на радощах.
— Полила, — ще раз тихо-тихо повторила дівчинка й поглянула на хризантеми. Глянула та й здивувалася: на білих квітах лежав багрецевий відтінок. Вони із сорому почервоніли.— Мамо, дорогенька, пробачте мені, — заплакала дівчинка. — Я обманула вас. Я не полила квітів. Багрецевий відтінок квітів розтанув, вони знову стали білі. А маленька недолуга істота, що ховалась у темному куточку душі дівчинки, зникла, і темний куточок став світлий. Мама пригорнула доню до грудей і поцілувала.
БЕСІДАЩо мама доручила доні зробити?Чому мама доручила ці справи дочці?Донька виконала всі доручення?Дівчинка забула полити квіти?Якого кольору були хризантеми?Чому ж тоді не полила?Про що спитала мама, коли повернулася додому?Що відповіла донька?Що сталося з квітами?Як почувалася дівчинка?Що вона зробила?А квіти?Як закінчилася ця історія?