Мета: Навчальна: створити умови для формування понять про професію вишивальниці ручної вишивки, та про вимоги до неї. Розвиваюча: сприяти розвитку продуктивної творчої діяльності учнів, художній смак. Виховна: створити оптимальні умови для виховання поваги до праці, бажання брати участь у трудовій діяльності, інтересу до діяльності, потреби виявити себе в різноманітних видах творчості.
Відомості про вишивку Вишивкою називають техніку прикрашання текстиль- ного чи іншого виробу за допомогою різного виду стіб- ків нитками, перлами, бісером, коштовним камінням. Виникла ще в глибоку давнину. Археологічні знахід- ки свідчать, що найдавніший одяг людей, які жили на території нашої країни, оздоблювали намистами із бив- ня мамонта. Пізніше почали використовувати металеві нашивки – срібні, золоті, бронзові. В Андріївському монастирі в Києві була створена школа, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом. А що здавна оздоблювали ручною вишивкою?
Інструменти та пристосування для шиття Відгадаємо загадки: Я всіх обшиваю, сама одягу не маю. Вона тоненька та міцна, Латає нам кожух і свитки. Як зветься штука чарівна, Ви здогадались, дітки? Маленький хлопчик заліз на стовпчик, Одежі не носить, їсти не просить, Личенько рябе, що воно таке?
Цікаво знати! Романтична історія наперстка Це було в ХУІІ ст. в Амстердамі. Аніта, донька скупого господаря, цілими днями сиділа за п҆яльцями. Її руки створювали на шовку казкові замки і небачених заморських птахів. Але голка була тонкою, що боляче колола дівчині пальці. Усе це спостерігав юнак, який жив по-сусідству і займався ювелірною справою. Його турбувала думка, як допомогти Аніті. Одного літнього дня 1648 року дівчині принесли золотий ковпачок з насічкою і таким посланням: “Поважній господині Аніті в подарунок дрібничка – витвір моєї фантазії. Щоб служила вона захисту Ваших чудових і працьовитих пальчиків”. І підпис – Ніколя Беншотен.
Правила безпечної роботи з голкою Голка й шпилька мають жало, Кидати їх не пристало. Пам҆ ятай, що при роботі Їх не слід тримати в роті. Голку, добре про це знай, Без ниток не залишай. Користуйся обережно І у одяг не встромляй. Вишиваючи на п҆яльцях, Свій наперсток май завжди, І тоді не будуть пальці Мати зайвої біди. Дуже добре звичку мати – Голку в гольниці тримати (І. Дубинський)
Цікаво. А ви знаєте, як з‘явилася голка? На території нашої країни кістяна голка була в ужитку людини ще 19 тисяч років тому. Голки і булавки, знайдені європейськими археологами, за практичністю і витонченості не відстають від сьогоднішніх. Революція у виготовленні голок відбулася в ХІV ст., їх виробляли в Німеччині і Іспанії. А з 1650 р. монополію на їх виробництво захопили англійці, виготовивши для випуску голок спеціальні станки. Історія російської промислової голки йде від Петра І. З його наказом з 1717 р. російські купці брати Рюміни побудували дві фабрики для випуску голок.
Професія “вишивальниця ручної вишивки” Ця професія є однією із найдавніших в Україні. Вишиванням традиційно займалися практично у кожній українській сім҆ ї. Працює вишивальниця на підприємствах народних художніх промислів, на виробничих підприємствах легкої промисловості (фабриках) та побутового обслуговування (ательє, будинках побуту). Щоб створити красиві вироби, вишивальниця повинна знати історію і традиції народної вишивки, види різних швів, послідовність їх виконання. Робота вишивальниці надзвичайно копітка. Пальці у вишивальниці мають бути швидкими і вправними. Сьогодні на багатьох великих підприємствах, що виготовляють одяг, білизну, оздоблення виробів вишивкою виконують за допомогою швидкісних машин та автоматів. Не дивлячись на це, праця вишивальниці ручної вишивки не втратила своєї важливості. Вона надалі залишається цікавою і неповторною. Адже, завдяки їй зберігаються чудові традиції народного вишивального мистецтва, а на їх основі створюються нові сучасні зразки вишивок.