Презентація з історії України 8 клас "Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст." - розкрито причини, характер, привід, рушійні сили, хронологічні межі Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
Пригадайте причини козацько-селянських повстань 20-30-х років XVII ст. Зростання магнатського землеволодіння, поширення фільварків на південь України, погіршення становища селян. Політика полонізації і покатоличення щодо українського народу. Постійні утиски козаків з боку польського уряду. Яке історичне значення мали козацько-селянські повстання 20-30-х років XVII ст.?
ПРИЧИНИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ 17ст.зростання володінь польської шляхти на українських землях і закріпачення селян;посилення національно-релігійних утисків православних українців;обмеження прав козаків, що накладалися на них польською владою за «Ординацією Війська запорозького...» 1638 р.скасування козацького самоврядування, скасування всіх прав і привілеїв реєстрового козацтва реєстр 6 тис.заборона вступати у козакислабкість найвищої державної влади Речі Посполитої
Б. Хмельницький походив з українського шляхетського роду. Народився в 1595р. Освіту здобув в єзуїтській школі, а згодом разом з батьком служив у козацькому війську. У битві під Цецорою 1620 р. потрапив в полон до турків на 2 роки (батько Хмельницького у цій битві загинув). Перебував на службі у польського короля у реєстровому козацькому війську, вів господарство на хуторі Суботів. Пізніше стає писарем Запорозького війська. За відсутності Хмельницького на хутір напав шляхтич Д. Чаплинський. Він пограбував маєток, забив до смерті 10-річного сина й забрав наречену Хмельницького. Це стало приводом до Національно-визвольної війни українського народу проти польських поневолювачів (1648-1657рр.). Б. Хмельницький засновник Української козацької держави, великий полководець, блискучий дипломат, державний діяч. Помер в 1657р.
Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну, стала особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому чигиринським старостою Чаплинським. Шляхтич Чаплинський навесні 1647 р. пограбував та зруйнував родинний хутір Б. Хмельницького Суботів. Чаплинський забив до смерті 10-річного сина й забрав наречену Хмельницького. Звернення до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, Б. Хмельницький приєднався до козацької старшини, яка таємно обговорювала план повстання проти польської влади. Його вирішили розпочати захопленням Трахтемирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Домовилися також направити послів до кримського хана й турецького султана, щоб заручитися їхньою підтримкою.Іллінська Церква у с. Суботів
Однак про наміри повстанців стало відомо владі. Б. Хмельницького заарештували й кинули до в’язниці в Чигирині. Звідти він утік завдяки допомозі чигиринського полковника Михайла-Станіслава Кричевського та своїх друзів. На початку січня 1648 р. Б. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався недалеко від Микитинської Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються початком Національно-визвольної війни.
Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницкого обрали гетьманом Війська Запорозького. Він звернувся до українського народу й закликав усіх небайдужих до долі своєї Батьківщини вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування. Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про військово-політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм. Відповідно до нього на допомогу українським козакам хан пообіцяв надіслати, імовірно, 6 тис. кримськотатарських кіннотників (існують припущення, що їх було значно більше).
На кінець квітня 1648 р. Хмельницькому вдалося зібрати 5 тис. козаків і 6 тис. кримських татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом М. Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки. На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. боротьба проти польсько-шляхетського панування на українських землях набула великого розмаху та поширилася на більшість суспільства.