Поміркуйте1 - найбільша тварина на Землі - синій кит (вага до 150 т); 2 - найшвидша літаюча тварина на Землі - сокіл-сапсан (розвиває швидкість до 320 км/год); 3 - найшвидша бігаюча тварина на Землі - гепард (розвиває швидкість до 110 км/год); 4 - найвища тварина на Землі - жирафа (до 5,5 м). Які ж особливості будови дозволяють цим хордовим тваринам ставити такі рекорди?
Які особливості поширення хордових?Тип Хордові об’єднує риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців. Існує понад 41 000 видів хордових тварин (в Україні - майже 750), що становить всього 3 % від загальної кількості видів усіх тварин. Але, незважаючи на це, хордові поширені по всій земній кулі й часто живуть в умовах, недоступних для інших тварин. Наприклад, завдяки досконалим механізмам теплорегуляції пінгвіни можуть жити й розмножуватися в Антарктиді при температурі -50 °С.
Представники типу Хордові мають органи, що забезпечують життєдіяльність у найрізноманітніших середовищах існування. Наприклад, кінцівки хордових можуть набувати вигляду плавців, ластів, крил, ніг. Заселяють представники цієї групи водне (наприклад, хрящові й променепері риби, морські черепахи), ґрунтове (риючі ссавці), повітряне (птахи, літаючі ссавці), наземне (земноводні, плазуни) середовища. Є серед хордових і паразити (наприклад, міноги є зовнішніми паразитами риб).
Хордові тварини пересуваються найшвидше від усіх тварин, тому спроможні легко добувати їжу й уникати небезпеки. Про їхню досконалість свідчить і той факт, що вони в ланцюгах живлення є завершальною ланкою. Високий рівень організації дозволяє однаково успішно існувати й процвітати хордовим як дрібних, так і великихрозмірів.
Ознаками, які дісталися хордовим від безхребетних тварин є: 1) багатоклітинність (організми побудовані зі спеціалізованих клітин, які об’єднані в різноманітні тканини, органи, системи органів);2) наявність вторинної порожнини, яка втратила свою опорну функцію й забезпечує захист внутрішніх органів під час рухів; 3) наявність двобічної симетрії тіла, що в багатьох випадках визначає ефективне виконання функцій парними органами; 4) наявність трьох зародкових листків - ектодерми, ендодерми й мезодерми, з яких формуються різні тканини й органи.
Визначальною ознакою хордових тварин є наявність хорди - внутрішнього осьового скелета, який забезпечує організму надійну опору, захист і одночасно легкість. У нижчих хордових (ланцетники, деякі риби) цей утвір зберігається все життя, а у вищих замінюється на хребет. Розвиток хорди є важливою прогресивною ознакою, оскільки завдяки внутрішньому опорному скелету підвищується загальна рухливість тварин.. Хорда - внутрішній осьовий скелет, пружний еластичний тяж, що проходить уздовж всього тіла і є його віссю.
Ще однією особливістю хордових є поява й розвиток у них трубчастої нервової системи. Нервова трубка знаходиться над хордою й має внутрішню порожнину, по якій циркулює рідина. З її допомогою здійснюється ефективна діяльність клітин нервової системи. Передній відділ нервової трубки майже в усіх хордових тварин потовщується й утворює головний мозок, а задній відділ - спинний мозок. Збільшення розмірів головного мозку допомагає хордовим тваринам не лише швидко реагувати на зміни в навколишньому середовищі, а й пристосовуватися впродовж свого життя. Нервова трубка - зачаток центральної нервової системи хордових тварин, що формується над хордою та має внутрішню порожнину.
Ознаками хордових є й такі особливості, як наявність зябрових щілин у глотці, формування замкненої кровоносної системи з центральним органом кровообігу та низка інших. З удосконаленням органів дихання пов’язане збільшення ефективності процесів окиснення й звільнення з їжі енергії для життєдіяльності. А виникнення характерної для хордових замкненої кровоносної системи з центральним органом кровообігу пришвидшило подачу кисню й поживних речовин до клітин, регуляцію життєвих функцій і стабільність внутрішнього середовища.
Безчерепні - найбільш примітивні з сучасних хордових, дуже мало відрізняються від своїх предків, спільних для них і для хребетних. Їх характерною ознакою є збереження хорди й нервової трубки впродовж всього життя. У цих тварин немає черепа та будь-яких зачатків хребців. Цю групу представляє ланцетник європейський.
Серед хребетних немає видів, що ведуть прикріплений спосіб життя. Вони постійно переміщуються, активно розшукують їжу й кращі умови для існування. Активні переміщення забезпечують хребетним тваринам можливість зміни середовища залежно від змін умов існування й потреб на різних етапах їхнього життя. У всіх хребетних розвинений головний мозок й вища нервова діяльність, що є основою набутої поведінки. Для хребетних характерна наявність складних органів чуття, що забезпечують швидке сприйняття великої кількості інформації. З розвитком головного мозку й органів чуття пов’язано виникнення черепа, який слугує надійним захистом для цих важливих органів.
Як основа скелету, замість хорди у хребетних існує досконаліший і міцніший хребет, що містить у собі спинний мозок. У передньому відділі травної системи формується щелепний апарат, що забезпечує захоплення, утримання та подрібнення їжі. Наявність серця зумовлює швидкий кровообіг, а парні нирки забезпечують швидке видалення з організму збільшеної кількості продуктів обміну.