ТВОРЧІСТЬ Перша збірка поезій О. Олеся вийшла у світ у 1907 році в Петербурзі під назвою «З журбою радість обнялась». Від неї повіяло молодою свіжістю, юнацькою щирістю і безпосередністю. На 1905-1907 роки припадає розквіт таланту поета. Він написав чимало талановитих поезій, у яких звучав пристрасний заклик до боротьби за волю. І все-таки поет не став послідовним співцем революції. Революція для нього – це загальна боротьба за волю, це «диво», коли «вільні й рівні стануть люди і здійснять мрії всі ураз». Зосередившись з 1907 р. на літературній роботі, О. Олесь за десять років (1907-1917 рр.) видав п’ять поетичних збірок. Чотири з них назв не мали, лише порядкові номери. Найбільше талановитих творів, що виражали настрої простого люду, зустрічаємо в перших двох збірках. У наступних трьох переважають сум і втома.
Не набувши чітких політичних орієнтирів, Олесь після Великої Жовтневої соціалістичної революції опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу "закордонну" збірку віршів Олеся – "Чужиною" (Відень, 1919). "В вигнанні дні течуть, як сльози..." – такими словами розпочинається один з перших віршів книги.
Багато творів Олесь написав для дітей: «Ялинка», «Поєдинок», «Рак-рибалка», «Вовченя», «Іменини», поеми «Грицеві курчата», «Водяничок»; драми-казки, інсценізації за українськими народними казками. Відомий Олександр Олесь і як перекладач: казки В. Гауфа, «Пісня про Гайявату» Г. Лонгфелло.