«Проблемне навчання як інтерактивний метод у навчанні англійської мови професійного спрямування»

«Проблемне навчання як  інтерактивний метод у навчанні англійської мови професійного спрямування»

Безматна Г. І., викладач іноземної мови

 «Сумського машинобудівного фахового коледжу СумДУ

М. Суми 2024

У роботі розглядається суть проблемного навчання, як інтерактивного навчання, його актуальність і практична цінність, що характеризується постійною, активною взаємодією всіх учасників навчально-виховного процесу, де студент і викладач- рівноправні суб’єкти навчання, моделюванням життєвих ситуацій,  спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, переваги перед традиційними методами, які передбачають повну зайнятість студентів класу, роботу в команді, доброзичливе ставлення до опонентів, можливості висловлювати свою думку, створення «ситуації успіху», опанування великого обсягу матеріалу за короткий час тощо. Зокрема досліджується питання ефективності використання обраної педагогічної технології у процесі формування комунікативної компетенції студентів на заняттях  англійської мови. Описані методичні прийоми створення проблемних ситуацій, методичні засоби реалізації проблемно-пошукового підходу, що сприяють вирішенню завдань та цілей сучасного уроку іноземної (англійської мови) мови. В процесі написання роботи чітко зроблено висновки щодо вмілого застосування проблемного навчання як одного з інтерактивних методів навчання, його провідної ролі в особистісно-орієнтованому підході у навчально-виховному процесі.

Проблемні ситуації- це усвідомлене суб’єктом навчання (студентом) утруднення в навчальній діяльності, механізми вирішення якого вимагають від студента пошуку нових способів дій вирішити це утруднення. Проблемний характер мають лише ті завдання, у яких міститься практична чи теоретична трудність, яка потребує дослідницької активності. При подоланні індивідом трудності завдання втрачає свій проблематичний характер. Тому саме проблемна ситуація допомагає викликати пізнавальну потребу, і це одночасно створить умови для колективної праці.

Система методів проблемно-розвиваючого навчання ґрунтується на принципах:

• цілеспрямованості (відображає передбачувані, заплановані результати свідомо організованої діяльності);
• бінарності (складається з діяльності викладача й студентів);
• проблемності (визначають рівень складності матеріалу та труднощі під час його засвоєння) .

Систему проблемно-розвиваючого навчання складає ціла наука різних методів:

1. Показовий (показове викладання);
2. Методи діалогічної взаємодіє студента та викладача(діалогічне викладання, «прес-конференція», дискусія);
3. Евристичний (евристична бесіда; цей метод спрямований на стимулювання творчої активності);
4. Дослідницький (дослідницькі завдання);
5. Програмований (програмовані завдання);
6. Кейс-метод;
7. Монологічна і діалогічна бесіда;
8. Метод проєктів (який може поєднувати в собі усі інші);
9. Інтерактивні методи («мозковий штурм, робота в парах, групах);
10.  Метод інверсії (Орієнтований на пошук ідей розв’язання проблемно-творчих завдань).

 Існують такі способи створення проблемних ситуацій:

1. Зіткнення студентів із життєвими явищами, фактами, які потребують теоретичного обґрунтування. Зіткнення із зовнішніми невідповідностями між явищами спонукає їх до пояснення та активного засвоєння нових знань;
2. Використання навчальних та життєвих ситуацій. У таких випадках студенти самостійно роблять висновки, які стимулюють у них інтерес до теоретичного обґрунтування виконаних практичних завдань;
3. Постановка дослідницьких завдань студентам. Цей спосіб використовують, наприклад, під час виконання таких завдань, де може проявитися природне бажання студента до більшого пізнання- наприклад, під час відвідування виставок, кінотеатрів та ін.;
4. Спонукання студентів до порівняння, зіставлення, протиставлення фактів, явищ, дій, унаслідок яких виникають проблемні ситуації;

Найголовніше значення таких ситуацій полягає в тому, що вони стимулюють мовленнєву діяльність суб’єкта. Водночас вони допомагають зробити процес навчання керованим, оскільки сама ситуація безпосередньо націлює думки студентів у потрібному напрямку пошуку змісту висловлювання.

Створення таких ситуацій переслідує кілька цілей:

1.     стимулювання розумової діяльності студентів;
2.     розвиток мовних навичок, зокрема діалогічного й монологічного мовлення;
3.     повторення й закріплення певного лексичного та граматичного матеріалу;
4.     проблемна ситуація може також бути способом перевірки розуміння прочитаного. Створенню проблемних ситуацій передує кропітка робота, націлена на закріплення мовленнєвих зразків. Викладач зобов’язаний при створенні проблемних ситуацій враховувати типові помилки студентів, щоб знання учнів були більш усвідомленими, міцними й допомогти студентам подолати неправильні уявлення, навчили робити самостійні висновки, узагальнення та ін.

До основних завдань проблемного навчання належать:

• розвиток мислення , здібностей студентів, їх творчих умінь та навичок;
• виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і згодом знаходити нестандартні шляхи вирішення нестандартних проблем;
• засвоєння студентами знань, умінь, які вони самостійно здобули в ході активної пізнавальної діяльності.

 За допомогою проблемного навчання на заняттях англійської мови можна:

• виявити індивідуальні схильності та здібності кожного студента  у колективі;
• навчити студентів спостерігати та досліджувати, оскільки в жодному підручнику студент не знайде надрукованих відповідей на ті питання,  які виникають у нього самого під час застосування проблемного методу навчання; навчити слухати, чути та сприймати один одного, поважати думку співрозмовника або просто мовця (особливо гарним інструментом може слугувати метод «мозкового штурму»).
• змінити роль викладача(викладач-вже більше не контролер та модератор, як раніше, а вже наставник, радник, джерело інформації, який розділяє загальну відповідальність за результат).

Проблемна ситуація має функції: а) стимулююча;  б) навчальна; в) організуюча; г) контролююча.

Під час навчальної діяльності викладач, добираючи матеріал, змушений виходити з об’єктивних можливостей навчального матеріалу: його узагальненості,  конкретності, системності, складності, умовності, тобто визначає якість навчально-пізнавальної інформації та намагається визначити її подальший вплив на формування сторін особистості учня.

Для того, щоб під час групової бесіди почуватися вільно, студенти повинні подолати мовний та психологічний бар’єри. Викладачеві слід заохочувати їх до висловлювання й обов’язково намагатись залучити до бесіди всіх учнів. Групова бесіда сприяє розвитку почуття колективізму, а також вміння обстоювати й аргументувати свою думку, аналізувати висловлювання співрозмовників. У таких формах спілкування удосконалюються комунікативні здібності студентів. Викладач має готувати студентів до групової бесіди: навчає вести діалог з елементами аргументації, організовує вправи в монологічному мовленні з певною мовленнєвою реакцією тих, хто слухає, подає відповідні мовні кліше.

Найбільш наближеною до реального спілкування є групова бесіда-дискусія. Беручи в ній участь, учні відходять від заздалегідь заготовленого, завченого, починають висловлювати особисті думки, погоджуються чи не погоджуються зі співрозмовниками. У цей час свідомість повністю переключається на предмет обговорення, на зміст. Дискусія буде успішною лише за умови її правильної організації. Важливо знайти цікаву тему для обговорення. Обравши проблему для обговорення, викладачу слід заздалегідь ознайомити з нею студентів, запропонувати їм висловити своє ставлення до неї та обґрунтувати власні погляди. Протягом декількох днів студенти обмірковують свою позицію й аргументацію. Перед початком розмови викладач з’ясовує, хто і яку думку буде обстоювати. Після висловлювань 2-3 студентів з однієї команди слово надають студентам з іншої. Учні з команди, яка відповіла, слухають і готують свої контраргументи. Потім обидві команди вільно висловлюють свої погляди, погоджуючись чи не погоджуючись із думкою один одного. Якщо дискусія відбувається активно, учитель лише спостерігає, підказуючи за необхідності потрібне слово. Мовні помилки студентів можна не виправляти якщо зрозумілий смисл того що говорять. Якщо прозвучить фраза, яку неможливо зрозуміти, викладач допомагає учневі виправити її.  Якщо обговорення відбувається мляво і може припинитися, він намагається загострити дискусію, висловивши судження, яке зумовить незгоду однієї з команд. Викладач повинен похвалити студентів за активність і самостійність мислення та висловити думку щодо проблеми, яку обговорювали.

Як вид групової бесіди на заняттях ІМ практикують розмову за круглим столом – груповий обмін думками стосовно теми, яку вивчають. На попередньому занятті вчитель повинен дати конкретні завдання учням: що підготувати, звідки взяти необхідну інформацію тощо.  У розмові за круглим столом студенти вчаться будувати розгорнуті монологічні висловлювання, логічно і послідовно розкривати свою думку, своє ставлення  до події, реагувати на висловлювання інших, доповнювати їх.

Застосування проблемного навчання іноземних мов у немовному навчальному закладі є актуальним, оскільки воно за певних умов сприяє інтенсифікації професійно-орієнтованого навчання.  Сьогодні можна із впевненістю стверджувати, що використання методу проблемного навчання є досить ефективним засобом раціональної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Які ж можливості проблемного методу у курсі ІМ, зокрема при       оволодінні мовним матеріалом, необхідним у підготовці до практичного використання професійного читання?

Проблемні вправи, що розвивають вміння самостійно розкривати виведені значення похідних слів, розпізнавати лексичні одиниці за формальними ознаками, швидко знаходити структурно-схематичні відповідності іноземної і рідної мов, враховуючи найбільш складні моменти засвоєння, дають можливість студентам через активний пошук прийти до самостійного висновку, усвідомлення, міцного  запам’ятовування, вчать уважного ставлення до слова і механізму словотворення. Наприклад:

•        Чи є спільне значення у словах:
•        а) generator, operator,  calculator, indicator, resistor?
•        б) computer, reciever, tracer, designer, measurer.
•        Наведіть суфікс, що виражає це спільне значення. Чи знаєте ви ще якісь слова з цим суфіксом?
•        Визначте спільний елемент у таких похідних словах/дієсловах/іменниках/прислівниках. Яке його значення?
•        Який словотворчий елемент відрізняє слова в поданих парах слів? Які з них іменники/прикметники? Аргументуйте свою відповідь.
•        Чи достатньо побачити схожість таких інтернаціональних слів зі словами української мови, щоб зрозуміти їх значення: hydraulic, special, production, complex, balance, section.
•        За якою ознакою згруповані такі слова: to produce-producer-production-productive-productively-productivity? Чи можна, знаючи тільки одне слово з поданих, перекласти решту, не звертаючись до словника? Що для цього необхідно?

Переваги проблемних завдань перед звичайними тренувальними очевидні. Щоб відповісти на проблемне запитання, необхідно не лише згадати певний програмний матеріал. Цим роль проблемних завдань не вичерпується: психологи виявили, що утримування у пам’яті тих чи інших знань залежить від напруження, яке викликається відповідним наміром або певною потребою. Чим більше матеріал наближається до мислення, тим краще він запам’ятовується.

Важлива особливість роботи з проблемними завданнями полягає також у тому, що вона завжди носить колективний характер: до розв’язання завдання водночас залучається уся група тих, хто навчається. Іншою особливістю є її інтенсивний характер: на обмірковування будь-якого проблемного питання виділяється досить обмежений час – від 10 до 60 секунд залежно від складності завдання. Фактор часу і фактор змагання (Хто краще? Хто швидше?) дозволяє підтримувати максимальний рівень напруження, зацікавленості студентів, розвивати звичку до активного мислення у процесі вивчення іноземної мови.

В умовах професійно-орієнтовного навчання ІМ у немовному навчальному закладі слід мати на увазі, що лексичне наповнення вправ має бути максимально наближене до лексичного наповнення відповідних текстів за спеціальністю.

На другому і третьому етапах навчання потрібно  більше уваги приділяти моделям термінотворення, найхарактернішим для підмови спеціальності, що вивчається. Необхідні проблемні вправи, присвячені засвоєнню власне термінологічного словника.

Можуть бути запропоновані проблеми реальні або уявні. Учитель може попросити учнів записати на картці одну із своїх проблем (I need/want a job to support myself), не вказуючи свого імені. Зібравши картки, він роздає їх студентам групи так, щоб кожен отримав картку з проблемою іншого студента. Всі мають написати на картці два-три можливих шляхи вирішення цієї проблеми (How about looking in the want ads for a job? I think the best solution would be to see a job counselor). Після виконання цього завдання студенти по черзі зачитують свої пропозиції, група вирішує, чия пропозиція краща.

Використання уявних проблем є не менш ефективним. Викладач пропонує студентам удати з себе засмученого, стомленого тощо (I`m tired, I got upset). Хтось із студентів має запропонувати якесь рішення цієї проблеми.

Одним із варіантів таких вправ є відомий прийом «мозковий штурм» (Brain storming), що широко застосовується у викладанні ІМ. Цей прийом спонукає студентів до пошуку численних рішень заданої проблеми. пропонується висувати найнеймовірніші ідеї, бо такі ідеї є найчастіше своїми власними. Ідей повинно бути якнайбільше, тому що кількість дає якість. Наведено кілька тем для «мозкового штурму»:

1.  Система освіти повинна бути реформована.
2. Навчальні машини кращі за викладачів.
3. Екзамени не потрібні.
4. Подорожі-це найкраща освіта.

Оберіть тему. Визначте, до якої команди ви будете належати (за або проти). Підготуйте свої аргументи  з теми «Інтернет. Популярні додатки» прокоментуйте наступні питання:

1. Як часто ми використовуємо інтернет?
2. Які найпопулярніші додатки для навчання?
3. Які найпопулярніші додатки для дозвілля?
4. Онлайн шоппінг: переваги і застереження.
5. Що ти думаєш про важливість заходів для убезпечення безпечного серфінгу інтернетом? Дай рекомендації.

Використовуй наступні вирази, щоб підтримувати розмову:

Introducing a point (вираження своєї думки)

1. This may seem impossible to you but…
2. I can assure you that…
3. Wouldn’t you agree/admit that..?
4. It seems quite clear/obvious that…

Expressing agreement (вираження згоди)

1. I fully agree with what you’ve just said.
2. That’s exactly what I was thinking
3. That certainly sounds like a good idea
4. It all sounds quite interesting/ convincing

Expressing doubt and disagreement in discussion (вираження сумніву або незгоди в дискусії

1. I see what you mean but…
2. I agree with you on the whole but…
3. Oh, but don’t you think that…
4. You haven’t convinced me that…
5. I can’t accept that..
6. Do you expect me to believe that?
7. I take your point but on the other hand…

Так для активізації лексики часто використовую різні вправи та додатки Learning Aps та  Word Wall. Створюю кросворди. Студенти в групах їх вирішують.

Наприклад: For to revise the key words of our topical vocabulary I’d like to suggest you to solve the following crossword.

В своїй роботі користуюся навчальними комплексами Oxford University Press, де надається багато інтерактивних вправ та проблемних питань для обговорення.

Так студенти економічної спеціальності проводили ринкове дослідження товарів, які користуються найбільшим попитом у місті Суми.

Наприклад: You are welcome to represent your marketing research. While listening the students can ask the reporters questions:

-         Who are the hottest consumers of the product?

-         Young people are the hottest consumers, but who pays money?

-         What magazines did you use to prepare reports?

-         What is the forecast of the brand’s (product’s) development for the future?

-         How do teenage trends differ from those of grown-ups?

-         What do young people spend their money on?

Тематика юнацьких проблем є широкою і тому викликає різну реакцію. До одних проблем студенти легко висловлюють своє ставлення через наявний у них життєвий досвід, знання з проблеми, які вони отримали за попередні роки навчання англійської мови або з інших предметів.  Зустрівшись з іншими проблемами, які є для них не менш важливими, у них може не вистачити ні знань, ні життєвого досвіду, щоб їх вирішити, аргументовано висловитись з них.

Інтерактивні методи сприяють ефективності та якості навчального процесу. У роботі розкрито сутність поняття «проблемне навчання», ефективність застосування обраної педагогічної технології, описано методичні прийоми створення проблемних ситуацій, методичних засобів реалізації проблемно-пошукового підходу, що сприяють вирішенню завдань та цілей сучасного заняття іноземної (англійської мови) мови.

Отже, суть проблемного навчання - це формування та подальший розвиток творчих здібностей студентів шляхом активізації їхнього мислення на базі проблемних ситуацій, які створює педагог під час процесу оволодіння студентами новими знаннями, вміннями та навичками.

  Зі зміною мети навчання саме проблемне навчання може сприяти формуванню людини ХХІ століття. У зв’язку з цим постає питання про розвиток концепції проблемного підходу в навчанні іноземних мов у загальній системі освіти. Проблемний підхід повинен стати точкою прикладення сили на площині особистісно-діяльнісного підходу, сполучною ланкою в процесі інтеграції різних підходів у навчанні іноземної мови, оскільки принцип проблемності експліцитно чи імпліцитно закладений у всіх розвиваючих підходах.